Фінансова суть — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Судовий вісник № 3 (178) » Фінансова суть

Фінансова суть

Створення спеціалізованого фінансового суду може розв’язати проблему судочинства у сфері кредитних правовідносин
«Створення спеціалізованого фінансового суду є лакмусовим папірцем подій, що відбуваються у судочинстві», — вважає Олег Маліневський

15 березня 2021 року в Legal High School (LHS) відбувся LHS Discussion Hub «Чи потрібен Україні спеціалізований фінансовий суд», модератором якого виступив Олег Маліневський, партнер EQUITY. На його думку, створення спеціалізованого фінансового суду є лакмусовим папірцем подій, що відбуваються в судочинстві, адже, з одного боку, воно стосується судової реформи та подальшого вектору побудови системи судоустрою. З іншого — воно охоплює проблемний аспект судової практики, зок­рема спори у сфері фінансів та кредитно-фінансових відносин. Третім важливим аспектом він назвав спосіб створення цієї важливої судової інституції: хто має бути ініціатором, яка роль Національного банку України (НБУ) у цьому процесі, чи є тут конфлікт інтересів тощо.

Олег Маліневський нагадав, що ідея створення спеціалізованого фінансового суду вперше прозвучала з уст очільника НБУ 1 лютого 2021 року. Кирило Шевченко в інтерв’ю виданню Roytars заявив, що необхідність створення такого суду обумовлена, зок­рема, тим, що у нас є велика проблема з «поганими» кредитами, рівень яких складає 42 %. На його думку, створення спеціалізованого фінансового суду дасть змогу скоротити рівень таких кредитів до принаймні 24 %. Крім того, в банківському секторі є проблема захисту інвестицій, розв’язати яку також може створення спеціалізованого суду.

Деталізував цю ідею Кирило Шевченко під час VII Legal Banking Forum, який проводився «Юридичною практикою» 12 лютого 2021 року. Аналізуючи причини виникнення ідеї спеціалізованого фінансового суду, він зазначив, що створення такої інституції сприятиме поверненню кредитів, захищеності інвестицій. Також керманич НБУ наголосив, що нинішні судді чомусь не справляються з цією категорією справ, не завжди володіють відповідною кваліфікацією, до того ж мають високу завантаженість. Усе це, на думку Кирила Шевченка, зумовлює необхідність створення спеціалізованого фінансового суду.

Олег Маліневський запропонував розпочати дискусію з питання, чим обумовлена проблема в сфері кредитних правовідносин і чи є нагальна потреба для її розв’язання створювати спеціалізований суд. Він зосередив увагу присутніх на необхідності виокремити критичний набір чинників, які дозволяють правникам говорити про те, що в якійсь сфері потрібно створювати окремий суд. Як позитивний приклад він навів створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) та Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІР-суд).

 

Широке коло компетенції

На думку Сергія Козьякова, партнера АО «Сергій Козьяков та Партнери», голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у 2014–2019 роках, створення спеціалізованого фінансового суду потрібно розглядати у прив’язці до стратегії реформування судової системи. Він підкреслив, що у багатьох країнах світу є ­спеціалізовані суди, і порадив ідеологам для створення спеціалізованого фінансового суду ознайомитися зі звітами про створення судів з питань інтелектуальної власності та антикорупційних судів, які функціонують у близько 20 країнах світу. За його словами, створення антикорупційних судів було невдалими проєктами навіть у Європі, і на цьому тлі діяльність нашого ВАКС поки що є вдалим винятком, хоча робити вис­новки можна буде після того, як він винесе хоча б сто вироків і можна буде побачити якість цих вироків і самого процесу, роботи адвокатів і прокурорів.

Натомість створення вищих судів інтелектуальної власності в усіх країнах стало вдалим проєктом. Україні ж, як відомо, через об’єктивні причини не вистачило трьох тижнів, аби завершити конкурс на посади суддів у свій ІР-суд.

За словами Сергія Коньякова, щоб з’ясувати, чи потрібне створення спеціалізованого суду, можна скористатися рекомендаціями експертів. На його думку, ідея створення суду має три переваги: сприяння вдосконаленню процесу прийняття рішень судом шляхом спеціалізації, бо і судді, і адвокати стають експертами у вузькій галузі та постійно підвищують свою спеціалізацію у цьому напрямі; скорочення кількості не розглянутих справ у судах загальної юрисдикції; зменшення навантаження на суддів, які розглядають складні справи.

Виходячи з власної практики роботи у комісії зі створення ВАКС, він зазначив, що навіть за максимального сприяння та роботи досвідчених фахівців процес триває сім місяців. Принагідно Сергій Козьяков навів приклад створення Шанхайського та Пекінського спеціалізованих фінансових судів, до компетенції яких входить розгляд спорів щодо цінних паперів, ф’ючерсної торгівлі, трастів, страхування, векселів, акредитивів, договорів фінансової позики, банківських карток, лізингу, довірчих контрактів на управління майном тощо — загалом близько тридцяти позицій. Отже, він порадив не зосереджувати новостворюваний суд на якійсь вузькій темі, яка може вичерпатися за кілька років.

 

Аргументи доцільності

Деталізуючи позицію Національного банку України, Арсен Макарчук, директор департаменту стратегії та розвитку НБУ, підкреслив, що частку проблемних кредитів вдалося скоротити на понад 7 %. Однак більшість цих кредитів було скорочено не за рахунок отримання стягнення на об’єкти застави, а визнан­ня заборгованості безнадійною. Високий рівень проблемної заборгованості у державних банках було сформовано ще до 2014 року, причому у приватних банках рівень проблемних кредитів доволі низький, особливо стосовно тих кредитів, які видаються зараз, що свідчить про обережність банків, яку вони демонструють у своїй кредитній політиці.

За його словами, сумнівів у доцільності створення спеціалізованого фінансового суду в НБУ немає, а аргументами на користь його створення є проблеми, які постають перед банками при вирішенні своїх спорів у судах загальної юрисдикції, що пов’язане і з не завжди достатньою кваліфікацією окремих суддів. Суть правовідносин, які виникають при наданні фінансових послуг, є досить специфічною, тож питання кваліфікації суддів є проблематичним і з точки зору швидкості розгляду спорів, і з точки зору того портфеля справ, який уже накопичився.

За підрахунками НБУ, проведеними на базі даних Державної судової адміністрації України (ДСА), станом на кінець 2020 року на розгляді у судах загальної юрисдикції було 563 тисячі позовних заяв, з них 138 тисяч стосувалися фінансових спорів. Цей обсяг накопичувався не лише через невисоку швидкість розгляду таких спорів, але й через саму специфічність правовідносин, що породжує питання щодо юрисдикції новоствореного суду, адже йдеться про чверть від усіх проваджень, що перебувають на розгляді. Таким чином, одна судова інстанція буде завалена справами і виникне проблема відсіювання так званого спаму.

Арсен Макарчук запевнив, що юрисдикція новоствореного суду буде поширюватися не лише на відносини кредитування, але й на всі спори, що виникають щодо надання фінансових послуг у розуміння статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Говорячи про процедуру відбору суддів до новостворюваного суду, він схвально оцінив напрацювання, зроблені в ході формування складів ВАКС та ІР-суду, проте вважає за доцільне залучення ради експертів, яка включала б спеціалістів фінансового сектору. При цьому сам НБУ ніяк не впливатиме на процес створення чи діяльності фінансового суду.

 

Об’єднати в палату

З огляду на власну багаторічну практику розгляду справ у сфері кредитно-фінансових відносин Олег Ткачук, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, підкреслив, що відтоді, як придумали конвеєр, необхідність спеціалізації у будь-якій сфері ні в кого не викликає сумніву. Така спеціалізація має бути і в судовій сфері, і вона визначена законом — і в господарській юрисдикції, і в цивільній, і в кримінальній. Єдиною проб­лемою він вважає те, що в касаційному цивільному суді не належним чином діють принципи спеціалізації і нумерації.

На його думку, кількість справ, пов’язаних з кредитними правовідносинами і спорами у сфері банківської діяльності, за останні 11 років складає 33–35 %, отже, має бути спеціалізація з розгляду цих справ і в касаційній інстанції.

Олег Ткачук вважає доцільність створення фінансового суду питанням дискусійним, проте принцип спеціалізації суддів цілком очевидний і його застосування вже зараз могло б забезпечити більш послідовний підхід до вирішення справ цієї категорії. Тим більше, що жодних додаткових вкладень, необхідності проведення конкурсів тощо він не потребує. Це питання можна вирішити за рахунок спеціалізації судів і суддів. Потрібно лише сформувати одну палату з розгляду спорів, пов’язаних з кредитними правовідносинами, одну — із захистом майнових прав. Це також дасть змогу підвищити кваліфікацію суддів, якщо надати їм можливість зосередитися на одному питанні.

 

Забезпечити кадрами

Роман Бойко, суддя Господарського суду м. Києва, зазначив, що частка спорів, пов’язана з банківською діяльністю, змінюється залежно від економічного становища в країні. Він спостерігав суттєвий сплеск таких спорів після кризи 2008 року, а також очікує такий сплеск після пандемії. Наразі відсоток таких справ не перевищує аналогічного показника у царині страхування чи енергопостачання. Він нагадав, що на ринку електроенергії є гостра проблема неплатежів з боку гарантованого покупця, проте це, на його думку, не означає, що завтра може постати ­необхідність створення спеціалізованого суду з питань енергетики. Роман Бойко вважає створення спеціалізованого фінансового суду як окремої гілки судової системи непотрібним, адже за півтора місяця обговорення цієї теми досі не було сформульовано ні мети, ні засобів для його створення. Не було також надано громадськості економічних розрахунків.

Викликає застереження і принцип втручання у добір суддів до новостворюваного суду з боку тих інституцій, які в майбутньому можуть стати стороною у справі, яку обраний ними суддя буде розглядати. З цього приводу він навів практику діяльності фінансового суду ФРН (нині — Федеральний фінансовий суд Німеччини), який формувався за участю міністерства фінансів, що викликало питання стосовно його незалежності.

Щодо кадрового забезпечення майбутнього суду Роман Бойко зазначив, що з огляду на ту кількість справ про неповернуті споживчі кредити, яку суд повинен розглядати, кількість суддів на перших порах має складати не менш ніж 1500 осіб. Розв’язання проблеми спікер вбачає у внесенні змін до Законів України «Про третейські суди» та «Про споживче кредитування», які обмежили б нарахування пені, що інколи в рази перевищує тіло кредиту. Ці зміни дозволили б третейським судам вирішувати спори за споживчими кредитами, щоб суттєво розвантажило судову систему.

 

Врахувати світовий досвід

Повертаючись до практики діяльності іноземних фінансових судів, Крістіна Шаповалова, адвокат ETERNA LAW, наголосила на тому, що фінансовий суд ФРН, про який йшлося вище, опікувався переважно податковими та митними питаннями і після 1970 року перейшов до відання міністерства юстиції. Вона розповіла про структуру та діяльність цього суду та зазначила, що цікавішим прикладом функціонування вузькоспеціалізованого суду є іпотечний суд в Іспанії, який був створений у результаті прецедентної практики Верховного суду Іспанії у 2015 році, коли було винесене рішення за позовом позичальників, які вважали несправедливими умови іпотечних договорів.

Це рішення у 2017 році було визнане Європейським судом справедливості нікчемним, тож було вирішено створити спеціальні суди (54 на місцевому рівні), що створило неабиякий попит з боку позичальників. Оскільки всі рішення цих судів оскаржувалися банками, навантаження на суддю досягло ста справ, на кожну з яких виділялося 10 хвилин, і все ж позивачі чекали близько року, щоб зареєструвати свій позов. Позитивним у створенні цих судів спікер вбачає те, що це врятувало судову систему від краху через перевантаження.

Крім того, вона зазначила, що подіб­ний суд було створено у 2019 році в Нідерландах і він продемонстрував успішний досвід функціонування. Є також досвід функціонування подібних судів у Казахстані (Астана), Сінгапурі та Об’єднаних Арабських Еміратах (Дубаї), де на конституційному рівні було внесено зміни, що дозволяють створення таких судів, визначають їх спеціалізацію, а також дозволяють добір суддів-іноземців. Щоправда, суттєвою особливістю цих судів є те, що їх юрисдикція обмежена фінансовими центрами, створеними в країнах для залучення інвестицій.

 

Йти власним шляхом

А ось, на думку Іллі Черногоренкa, зас­новника Українського центру ефективності правосуддя, спостерігача від Ради Європи у Комісії з питань правової реформи при Президентові України (2019–2020 роки), нашій державі варто перестати безумовно орієнтуватись на інші країни, а враховувати реалії української правової системи. Він нагадав, що недавно Кабінет Міністрів України прий­няв Національну економічну стратегію розвитку України на період до 2030 року, в якій зазначено, що одним із заходів є розробка законопроєктів задля внесення змін до Конституції України та законодавства щодо ефективності діяльності у м. Києві міжнародного фінансового центру з власним міжнародним арбітражем та окремим судом, який розглядатиме всі види справ, стороною яких будуть учасники міжнародного фінансового центру. Отже, виникає питання: чи не є згаданий спеціалізований фінансовий суд саме тим судом, про який ідеться у Стратегії.

Він також нагадав, що у 2015 році у Комерційному суді Лондона (входить до складу Суду королівської лави у складі Високого суду Англії та Уельсу) було створено окрему фінансову палату. Для мотивації її створення було зазначено, що палата забезпечує експертність ­суддів, швидкість та відносно невелику вартість процедури, а також зміцнення верховенства права на національному та міжнародному рівнях. Ілля Черногоренко вважає, що ці мотиви створення фінансового суду можуть бути важливими і для України, тільки реалізацію принципу верховенства права він би замінив на виконуване правосуддя.

Він також навів статистику, з якої випливає, що наразі на виконанні органів департаменту державної виконавчої служби перебувають провадження на загальну суму близько одного трильйона гривень. З них у 2020 році виконано 23 мільярди, тобто рівень виконання склав 2,3 %. Те саме стосується і швидкості розгляду — за даними ДСА, у Господарському суді м. Києва у 2019 році час очікування розгляду справи склав 567 днів. За цей рік до суду надійшло 20 тисяч справ, вирішено — 17 тисяч і ще 14 тисяч перебувають на розгляді.

 

Врахувати потреби учасників

Говорячи про можливу юрисдикцію новостворюваного фінансового суду Юрій Моісеєв, радник L.I.Group, виділив, з огляду на учасників, три категорії спорів, які ведуться судами України: позичальники (сума позовів 144 млрд грн), вкладники (понад 14 млрд грн) та інвестори (81 млн грн). З цього, на його думку, випливає, що майбутній фінансовий суд має бути спрямований на розв’язання проблем цих трьох категорій. Проте він додав би ще як учасника спорів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Крім того, він вважає, що створенню фінансового суду має передувати ґрунтовне дослідження прогнозованих наслідків його діяльності, зокрема як він вплине на економічне зростання, зменшення кількості неповернутих кредитів та соціального напруження стосовно споживчого кредитування. Лише після такого дослідження можна робити висновок, потрібен чи ні фінансовий суд, в якому форматі він має бути та за які кошти його створювати.

Крім того, для фізичних осіб — боржників особливе значення має і місце розташування суду, бо якщо він буде лише у Києві, то для жителів віддалених від столиці регіонів доступ до правосуддя таким чином буде утруднений.

 

Почути голос ринку

Як зазначив Дмитро Мошенець, начальник відділу із супроводження банкрутств ФК «Інвестохіллс Веста», його компанія за будь-які продуктивні зміни, які були б спрямовані на швидке та ефективне вирішення судових справ. На його думку, вже давно назріла необхідність поділу суддів місцевих судів на тих, які розглядають цивільні справи, і тих, які розглядають кримінальні справи. Крім того, він розповів про особливості розгляду справ з оскарження результатів електронних торгів.

Говорячи про можливу юрисдикцію новостворюваного фінансового суду, Дмитро Мошенець підкреслив, що навантажувати його стягненням заборгованості з фізичних осіб або банкрутствами фізичних осіб недоцільно. Що стосується стягнення заборгованості з юридичних осіб, великого корпоративного сегменту, звернення стягнення на предмет іпотеки, оскарження електронних аукціонів, у тому числі тих, замовником яких є ФГВФО, оскарження окремих постанов НБУ, то ці спори мають більш складний характер і їх повин­ні розглядати судді, які мають відповідну спеціалізацію. Однак питання — чи дійсно необхідно створювати окремий суд, чи достатньо створити окрему палату у складі Верховного Суду, — на думку Дмитра Мошенця, залишається дискусійним.

Ірина Стародуб, керівник судового відділу Moneyveo, адвокат, зазначила, що сама ідея створення спеціального фінансового суду цікава, але вона ще повною мірою не розроблена. Зокрема, не вирішено, за якою процедурою обиратимуться судді, якими категоріями справ повинен займатися цей суд. Вона вважає, що перед запровадженням такої серйозної новації варто поцікавитися думкою з цього приводу юридичного ринку.

Виходячи з власного адвокатського досвіду, вона наголосила, що справа про звернення стягнення триває 3,5 року. Ірина Стародуб не виключає того, що після повного заповнення суддівських вакансій, навантаження на суддів зменшиться, тож питання створення спеціалізованого суду втратить свою гостроту, проте над створенням окремої палати, на її думку, задуматися варто.

Підбиваючи підсумки дискусії, Олег Маліневський зазначив, що найбільша спільна проблема, яка непокоїть юридичну спільноту, — це строки розгляду справ, але ця проблема обумовлена не кваліфікацією суддів, а їх дефіцитом. Для поліпшення балансу у відносинах кредитор — боржник він запропонував спільно розробляти матеріально-правові норми, такі як відповідальність бенефіціарних власників, реструктуризації заборгованості, санації, що створить потенціал для зменшення проблемної заборгованості в структурі банківських кредитів.

Олесь ЄВТЄЄВ, «Судовий вісник»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA