Видавництво 
ОЛЕКСАНДР МОЛОТАЙ
Народився в місті Джангі-Джер (Киргизія). У 1997 році закінчив Київський національний лінгвістичний університет (кандидат філологічних наук), а в 1999 році — Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка (міжнародне право, магістр права). У 2010 році завершив навчання в Київському інституті інтелектуальної власності та права (спеціалізація «право та менеджмент інтелектуальної власності»). Практикує у сфері права інтелектуальної власності та недобросовісної конкуренції понад 20 років. У його активі — розробка та реалізація стратегій захисту прав інтелектуальної власності підприємств із різних секторів економіки, структурування угод щодо передання прав інтелектуальної власності (передання та ліцензування технологій і гудвілу), боротьба з недобросовісною конкуренцією та ведення спорів у сфері інтелектуальної власності. Відзначений Best Lawyers 2022 серед найкращих українських експертів у сфері інтелектуальної власності.
— На вашу думку, в якому стані наразі перебуває практика інтелектуальної власності в Україні? Чи спонукала війна правовласників переглянути свої підходи до ІР та співпраці із зовнішніми радниками?
— Практика інтелектуальної власності та чимало інших практик нашої юридичної професії, як і більшість секторів національної економіки, перебуває у стані, так би мовити, боротьби за якнайшвидшу перемогу України над російськими загарбниками. (Сміється.)
Війна, безумовно, вплинула. Вплинула на всі без винятку сектори економіки України. Вплинула і на весь юридичний ринок. І на практику інтелектуальної власності.
Проте значна кількість реєстраційної роботи все ж залишилася без змін. Клієнти намагалися і намагаються без затримок обслуговувати свій портфель інтелектуальної власності: вчасно подовжувати дію охоронних документів, вносити зміни до них тощо.
Ба більше, певні аспекти нашої практики навіть розвинулися. До того ж суттєво. Як ви знаєте, з моменту повномасштабного вторгнення почало з’являтися безліч патріотичного контенту, який наші неймовірно талановиті люди створюють від самого початку агресії. Мова йде про фотографії, відеограми та аудіовізуальні твори, графіку, пісні, різноманітні застосунки для телефона та багато іншого. Більшість таких проєктів, звісно, ми обслуговуємо pro bono. Це є нашою інвестицією в перемогу та водночас у розвиток стосунків із цими неймовірно талановитими українцями як потенційними клієнтами.
Несподіваним для мене було те, що українські бізнеси, розташовані в місцях ведення бойових дій, здебільшого не припинили своєї діяльності. Багато з них тимчасово перемістили активи й потужності на Захід України, частина перепрофілювалися. Компанії почали замислюватись про експансію на Захід, до країн ЄС (наприклад «Нова Пошта»). І ми їм у цьому допомагаємо.
— Як ви оцінюєте рішення, які прийняла держава для адаптації ІР-сфери до роботи в умовах війни?
— Основним рішенням, яке вплинуло на роботу системи охорони інтелектуальної власності та, відповідно, на нашу практику, було прийняття Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України». В основному цей закон вирішує питання різних процесуальних строків, які застосовуються під час реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності, оскарження рішень за таким об’єктами, підтримання чинності відповідних охоронних документів.
Безсумнівно, такий закон був необхідним. Інакше дуже багато заявників і правовласників могли би втратити свої права. Проте через певну хаотичність, яка супроводжувала процес розробки та прийняття цього закону (а колеги його розробляли, буквально перебуваючи в бомбосховищах), у нього було несвідомо закладено окремі недоліки.
Так, цілий пласт патентів, строк чинності яких мав би сплинути цього року, перетворились на «вічнозелені». Вони продовжать діяти до кінця воєнного стану та протягом 90 днів після його закінчення. Очевидно, що це надає певні переваги патентовласнику. Він отримав можливість здійснювати свої права як патентовласника протягом більш тривалого строку, ніж визначено законом. Однак одночасно ця норма створює дисбаланс інтересів щодо суспільства, у надбання якого переходить винахід після закінчення строку дії патенту.
Також упровадження норм зазначеного закону призвело до неможливості видавати охоронні документи за заявками, які були подані з кінця 2021 року, тому що в разі їх видачі теоретично може бути порушено права інших осіб. З цих самих причин було скасовано досить популярну на ринку послугу прискореної реєстрації торговельної марки.
Тобто через цей закон деякі процеси зупинилися. Очевидно, що нині необхідно проаналізувати його положення та вдосконалити їх, щоб система охорони інтелектуальної власності в Україні в умовах воєнного стану могла працювати з мінімальними втратами і не гальмувала інноваційні процеси в економіці.
— Які клієнтські запити зараз найбільш популярні? Хто більш активний у захисті своїх ІР-прав в Україні: український бізнес чи іноземний?
— З початку війни і дотепер нас накриває хвиля запитів про порушення авторських прав в інтернеті. До нас зверталися численні представники різних напрямів креативних індустрій, які активно створюють антивоєнний і патріотичний контент, із запитами щодо сприяння захисту їхніх авторських прав. Це художники, фотографи, графіки, дизайнери тощо. Як правило, такі проєкти ми намагалися обслуговувати pro bono.
Що стосується змін рівня активності резидентів та нерезидентів, то спостерігаються такі тенденції.
Резиденти (середні й великі компанії) серйозно зайнялися експансією на ринок країн ЄС. Водночас хочу звернути увагу на те, що мова йде не про релокацію (переміщення) бізнесів, а саме про експансію, коли українські бізнеси залишаються українськими, але розширюють свою присутність у сусідніх з Україною країнах ЄС.
Щодо нерезидентів — тут ми спостерігаємо, на жаль, певне скорочення нових патентних заявок, що подаються в Україну. На мою думку, така стратегія іноземних компаній не є далекоглядною. Адже після нашої перемоги для відбудови економіки, житла, енергетичних та інших об’єктів цивільної та військової інфраструктури Україні знадобляться найбільш передові технології. Я впевнений, що такі технології імпортуватимуться до нас у великих обсягах. І тому про їх захист варто подбати завчасно.
Ми не помітили будь-якої тенденції серед іноземних правовласників до скорочення або оптимізації своїх українських портфелів інтелектуальної власності. Усі наявні заявки та охоронні документи підтримуються чинними.
Також серед наших клієнтів не спостерігається тенденція щодо зупинення або закриття справ про порушення прав інтелектуальної власності. Звісно, процес підготовки таких справ до розгляду та сам розгляд стали більш розтягнутими в часі з об’єктивних причин. Але жоден клієнт не закрив жодної своєї справи.
— Яка ситуація з патентами та іншими ІР-правами, зареєстрованими в Україні на росіян?
— На законодавчому рівні в Україні не запроваджено санкцій щодо об’єктів інтелектуальної власності, які мають стосунок до країни-агресора.
Але на практиці обробку таких об’єктів повністю зупинено. Так, із зареєстрованими об’єктами права інтелектуальної власності фактично неможливо вчинити будь-які реєстраційні дії (подовження строків, підтримання чинності, передання прав тощо).
Також Укрпатент відмовляє в реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності за заявками, які мають стосунок до країни-агресора (подані на ім’я резидентів росії або мають базові чи пріоритетні реєстрації з походженням із рф).
Важливо згодом послідовно розробити законодавчі механізми щодо таких об’єктів права інтелектуальної власності, які б дали змогу Україні отримати максимально можливий зиск із цих об’єктів та унеможливили б реалізацію IP-прав резидентами росії в Україні.
— Як зараз наші компанії та приватні особи можуть захисти свої ІР-права в росії?
— У росії ситуація схожа. Формально росія не обмежує резидентів України та інших «недружніх» країн у здійсненні права на звернення до суду. Але на практиці резиденту України фактично неможливо звернутися до судових інстанцій рф за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
— Яка в цілому ситуація з ІР-правами в контексті росії?
— У росії ситуація з охороною прав інтелектуальної власності критична. Особливо це стосується прав осіб, що походять із так званих недружніх до федерації країн. Місцевий бізнес допускає масові порушення прав інтелектуальної власності, а держава заплющує на це очі або навіть стимулює.
За відверте нехтування своїми зобов’язаннями за договором ТРІПС росію давно час виключити зі складу Світової організації торгівлі.
