ДОГОВІР
про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання
та участі батьків у їх вихованні

19 листопада 2010 року

м. Київ

 

Ми, що нижче підписалися: громадянин України Б., 1982 року народження, який зареєстрований за адресою: *, ідентифікаційний номер ** за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, з одного боку (батько), та громадянка України М., 1983 року народження, яка зареєстрована за адресою: ***, ідентифікаційний номер **** за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, з іншого боку (мати), іменовані разом Сторони, попередньо ознайомлені нотаріусом із загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності договору, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та згідно з вільним волевиявленням, яке повністю відповідає нашій внутрішній волі як сторін цього договору, а також керуючись статтями 181, 189 Сімейного кодексу України, уклали договір про наступне.

1. Предмет договору:

1.1. Сторони домовилися, що син С., 2001 року народження, буде проживати з батьком, а донька Д., 2002 року народження — з матір’ю.

1.2. Сторони домовилися, що батько та мати мають право двічі на місяць проводити з обома дітьми вихідні дні (суботу та неділю) за місцем свого проживання, а саме: батько проводить вихідні дні з дітьми кожну першу та третю неділю місяця, а мати — кожну другу та четверту неділю місяця. При цьому батько чи мати самостійно забирають дітей з помешкання батька/матері в п’ятницю ввечері не пізніше 21.00 або в суботу вранці не раніше 10.00 та зобов’язуються повернути дітей в неділю в помешкання батька/матері не пізніше 17.00. Батько/мати зобов’язані надати дітям всі необхідні для проведення вихідних днів речі (одяг, іграшки, підручники тощо).

1.3. Сторони можуть, за взаємною згодою, визначити додаткові дні для побачення з дітьми, але обов’язково з врахуванням інтересів дітей та без відриву їх від навчального процесу, спортивних секцій чи інших заходів виховного характеру.

1.4. Батько та мати кожен мають право проводити з обома дітьми один тиждень під час зимових канікул та один місяць під час літніх канікул. Сторони завчасно, не пізніше ніж за два місяці до початку відповідних канікул, повинні узгодити час та місце відпочинку дітей з кожним із батьків. У випадку якщо відпочинок планується за кордоном, кожен із батьків зобов’язаний надати передбачене чинним законодавством України погодження для виїзду дітей за кордон з одним із батьків, а також без супроводу батьків з організованою групою дітей на відпочинок, змагання тощо.

1.5. Сторони домовилися, що святкові дні діти будуть проводити по черзі з кожним із батьків за попередньою домовленістю останніх.

1.6. Батьки зобов’язуються по можливості святкувати дні народження дітей разом з дітьми в присутності обох батьків.

1.7. Положення цього договору не порушують та не обмежують права дітей сторін, які проголошені та встановлені Конституцією України, Сімейним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

 

2. Права та обов’язки сторін:

2.1. Батько зобов’язаний:

2.1.1. Щомісячно сплачувати матері кошти на утримання в сумі 5000,00 грн (п’ять тисяч 00 коп.) до досягнення дитиною повноліття. Зазначені кошти повинні передаватись щомісячно в готівковій формі не пізніше 5 (п’ятого) числа місяця, за який здійснюється оплата.

2.1.2. Інформувати матір на її вимогу про місце знаходження дітей, час, коли вони повертаються додому, а також забезпечувати можливість її спілкування з дітьми по телефону (мобільний зв’язок).

2.1.3. Сторони домовились не перешкоджати одне одному та дітям виїжджати за межі території України, тобто батько зобов’язаний надавати дозвіл, довіреність та/або інші документи, передбачені вимогами чинного законодавства України, для виїзду дітей за кордон.

2.1.4. З метою уникнення морального травмування дітей батько зобов’язаний не залучати до участі у вихованні дітей сторонніх осіб до досягнення кожного з дітей 18-річного віку.

2.1.5. Брати участь у вихованні дітей, виховувати їх з повагою до матері.

 

2.2. Батько має право:

2.2.1. Спілкуватися з дітьми в інший час, ніж визначено в розділі 1 договору. У кожному такому випадку сторони повинні завчасно (не пізніше, ніж за дві доби) узгоджувати місце, час та тривалість спілкування дітей з батьком. При цьому сторони обов’язково повинні враховувати інтереси та потреби дітей у разі хворобливого стану дитини (дітей) чи іншої необхідності, викликаної її (їх) інтересами, батько має право перенести зустріч дитини (дітей) з матір’ю, з обов’язковим попередженням про це і узгодженням із нею дати наступної зустрічі з дитиною (дітьми).

2.2.2. За власним бажанням додатково надавати кошти на витрати, пов’язані з утриманням.

 

2.3. Мати зобов’язана:

2.3.1. Витрачати кошти, що передбачені цим договором на утримання дітей, тільки за їх цільовим призначенням.

2.3.2. Виховувати дітей з повагою до батька.

2.3.3. Інформувати батька на його вимогу про місце знаходження дітей, час, коли вони повертаються додому, а також забезпечувати можливість його спілкування з дітьми по телефону (мобільний зв’язок).

2.3.4. Сторони домовились не перешкоджати одне одному та дітям виїжджати за межі території України, тобто мати зобов’язана надавати дозвіл, довіреність та/або інші документи, передбачені вимогами чинного законодавства України, для виїзду дітей за кордон.

2.3.5. З метою уникнення морального травмування дітей мати зобов’язана не залучати до участі у вихованні дітей сторонніх осіб до досягнення кожного з дітей 18-річного віку.

2.3.6. Забезпечувати можливість виховання, спілкування дітей з батьком та не перешкоджати у цьому відповідно до умов даного договору.

 

2.4. Мати має право:

2.4.1. Спілкуватися з дітьми в інший час, ніж визначено в розділі 1 договору, в порядку, визначеному пунктом 2.2.1 договору.

 

3. Інші умови договору:

3.1. Шляхом досягнення спільної волі сторони домовилися про забезпечення рівного та вільного доступу до виховання дітей, можливості безперешкодного спілкування з ними, а також не перешкоджати одне одному у здійсненні прав та обов’язків стосовно виховання та спілкування з дітьми та забезпечення їх належного розвитку.

3.2. Сторонами також було досягнуто домовленості про спільне зобов’язання дотримуватись моральних засад суспільства при вихованні дітей.

3.3. Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до дня його остаточного виконання сторонами.

3.4. Внесення змін у договір чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін. Внесення змін у договір оформлюється додатковою угодою до договору, яка засвідчується нотаріально і є невід’ємною частиною цього договору.

3.5. У випадках, не передбачених договором, сторони керуються чинним законодавством.

3.6. Спори, що виникають між сторонами, вирішуються сторонами шляхом переговорів, а у випадку неможливості вирішити конфлікт — в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

3.7. У разі зміни свого місця проживання, визначеного у даному договорі, сторона, щодо якої сталися зміни, зобов’язується повідомити іншу сторону і нотаріуса в семиденний строк.

3.8. Договір складено в трьох примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони договору і один — для нотаріуса.

 

ПІДПИСИ СТОРІН _________ _________

Місто Київ, Україна, 19 листопада 2010 року.

Цей договір посвідчено мною, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Договір підписано сторонами у моїй присутності. Особи сторін встановлено, дієздатність їх перевірено.

Зареєстровано в реєстрі за № *****

Стягнуто плати: за домовленістю

ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС _________

---

Комментарий эксперта

Александр ПАЩЕНКО,
партнер АК «Правочин», адвокат

Расторжение брака и, как следствие, отдельное проживание бывших супругов нередко приводят к необходимости урегулирования вопроса, связанного с определением места проживания детей, их содержания и участием в воспитании.

При этом, как правило, местом проживания детей является место проживания матери. Такой подход оправдан и соответствует принципу Декларации прав ребенка о том, что малолетний ребенок не должен, кроме случаев наличия исключительных обстоятельств (тяжелая болезнь матери, злоупотребление алкоголем, наркотическая зависимость и др.), быть разлучен со своей матерью.

Вместе с тем, учитывая права и обязанности родителей, предусмотренные главами 13 и 15 Семейного кодекса (СК) Украины, родители могут урегулировать вопросы, не только связанные с определением места проживания, но и об участии в воспитании ребенка тем из родителей, который проживает отдельно от ребенка, путем заключения договора.

Правовым основанием для заключения такого договора являются положения статей 157, 160, 180, 181, 189 СК Украины, предусматривающие также его нотариальное удостоверение.

Заключая договор, предметом которого является определение места проживания ребенка, участие в воспитании ребенка тем из родителей, который проживает отдельно от ребенка, необходимо учитывать следующее.

Положения статьи 160 СК Украины определяют, что место проживания ребенка, не достигшего десяти лет, определяется по согласованию между его родителями.

Однако если ребенку исполнилось десять лет, то в этом случае место проживания ребенка определятся по согласованию между его родителями и им самим.

Заключая такой договор, родители должны учитывать его специфику, а также то, что каждый из них имеет равные права по отношению к своему ребенку. Их основной обязанностью является обеспечение интересов ребенка, и каждый из родителей несет ответственность за создание необходимых условий для всестороннего развития ребенка.

Поэтому каждый договор, определяющий права и обязанности родителей, должен носить индивидуальный характер, учитывать, в первую очередь, интересы конкретного ребенка, особенности его физического, морального, интеллектуального, культурного, духовного и социального развития и определять, каким образом каждый из родителей, а прежде всего тот, кто проживет отдельно от него, будет участвовать в его воспитании, содержании, развитии и т.д.

Кроме того, заключая такой договор, его стороны должны максимально четко и детально определять все существенные моменты, связанные с воспитанием ребенка: продолжительность встреч с тем из родителей, который проживает отдельно от ребенка, место таких встреч, их регулярность, обеспечение оздоровления ребенка, возможность проведения отпуска вместе с ребенком и т.д., поскольку неурегулирование таких моментов или нечеткое определение тех или иных вопросов, связанных с участием родителей в воспитании ребенка, может впоследствии стать предметом конфликта и даже судебного спора. В практике АК «Правочин» было несколько подобных споров, которых возможно было бы избежать, правильно и подробно прописав детали взаимоотношений бывших супругов и ребенка. Излишняя детализация в данном случае уместна и является фактором предотвращения споров, связанных с исполнением договора.

В то же время необходимо учитывать, что стороны, заключая такой договор, не могут заранее спрогнозировать все, что необходимо для развития ребенка в будущем, а также собственные возможности.

Таким образом, считаем, что еще одним существенным моментом при заключении таких договоров является возможность внесения в него изменений и(или) дополнений, определение алгоритма (порядка) внесения изменений и(или) дополнений, а также оснований для его расторжения.