Генеральный партнер 2021 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА
Главная » Судовий вісник № 12 (176) » До одного місяця

До одного місяця

Судова палата з податкових спорів Касаційного адміністративного суду у складі ВС визначила, що строк для оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень за умови попереднього використання процедури адміністративного оскарження складає не 1095 днів, а один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження

В

ерховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду, розглянувши 26 листопада 2020 року в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом фізичної особи — підприємця гр­на Р. до Головного управління ДПС у Тернопільській області — про визнання протиправними і скасування рішень, провадження в якій відкрите за касаційною скаргою фізичної особи — підприємця гр­на Р. на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2020 року, встановив таке.

29 жовтня 2019 року фізична особа — підприємець гр­н Р. (ФОП гр­н Р.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (ГУ ДФС), в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення від 13 липня 2018 року:

— податкове повідомлення­рішення № *, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем — податок на додану вартість на загальну суму 390 676,25 грн;

— податкове повідомлення­рішення № **, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем — податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування, на загальну суму 3 227 964, 47 грн;

— податкове повідомлення­рішення № ***, яким застосовано штрафні санкції на загальну суму 76 777 769, 65 грн;

— податкове повідомлення­рішення № ****, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 3160, 26 грн;

— податкове повідомлення­рішення № *****, яким застосовано штрафні санкції в сумі 1 грн;

— податкове повідомлення­рішення № ******, яким застосовано штрафні санкції в сумі 170 грн;

— податкове повідомлення­рішення № *******, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем — військовий збір на загальну суму 268 997, 04 грн;

— рішення № ******** про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 28 356, 37 грн;

— рішення № ********* про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в сумі 170 грн.

Ухвалою від 9 січня 2020 року, проголошеною в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, Тернопільський окружний адміністративний суд задовольнив клопотання представника відповідача та допустив процесуальне правонаступництво відповідача шляхом його заміни на Головне управління ДПС в Тернопільській області (ГУ ДПС).

Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2020 року, позовну заяву залишив без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України.

Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору шляхом подання 30 липня 2018 року скарги до Державної фіскальної служби України (ДФС України) та до ГУ ДФС повідомлення про оскарження рішень контролюючого органу.

За результатами розгляду скарги ФОП гр­на Р. ДФС України прийняла рішення від 31 серпня 2018 року № **********, яким рішення ГУ ДФС від 13 липня 2018 року № ******** про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та рішення від 13 липня 2018 року № ********* про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченою Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464­VI (Закон № 2464­VI), залишила без змін.

Суд установив, що рішення від 31 серпня 2018 року № ********** про результати розгляду скарги представник позивача отримав 7 вересня 2018 року.

Суд першої інстанції, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 0740/1050/18, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18­а, дійшов висновку, що, звернувшись до суду лише 29 жовтня 2019 року з позовом про скасування рішення ГУ ДФС від 13 липня 2018 року № **********, позивач пропустив 10­денний строк звернення до суду, установлений Законом № 2464­VI. Водночас позивач не подав клопотання про поновлення строку із наведенням обставин, які б вказували на поважність причин пропуску строку.

Також суд установив, що за результатами розгляду скарги ФОП гр­на Р. ДФС України прийняла рішення від 27 вересня 2018 року № **********, яким податкові повідомлення­рішення ГУ ДФС від 13 липня 2018 року № *****, № ***, № **, № ******, № *******, № ****, № * залишила без змін, а скаргу — без задоволення.

Як зазначив суд першої інстанції, представник позивача вказував, що отримав рішення ДФС України від 27 вересня 2018 року № ********** про результати розгляду скарги 27 вересня 2018 року електронною поштою.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що 27 вересня 2018 року завершилася процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень­рішень, а тому адміністративний позов, з урахуванням положень пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу (ПК) України, до суду міг бути поданий у місячний строк з дня отримання платником податків рішення ДФС України про результати розгляду його скарги.

З посиланням на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 та від 25 жовтня 2019 року у справі № 640/20569/18, суд першої інстанції вказав, що, звертаючись до суду з позовом 29 жовтня 2019 року, позивач пропустив строк звернення до суду та не навів поважних причин його пропуску.

Зазначені висновки стали підставою для застосування судом положень пункту 8 частини 1 статті 240 і частини 3 статті 123 КАС України — залишення позовної заяви без розгляду.

Апеляційний суд повністю підтримав висновки суду першої інстанції та визнав правильним застосування наслідків пропуску строку звернення до суду — залишення позовної заяви без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, ФОП гр­н Р. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що в постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 викладено висновок про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. Таке формулювання, на переконання скаржника, а також відступ від раніше сформованих позицій Верхов­ного Суду щодо більш тривалих строків звернення до суду, свідчить, що на час початку перебігу строку звернення до суду для позивача приписи пункту 56.19 статті 56 ПК України повинні застосовуватися з урахуванням приписів пункту 56.21 статті 56 ПК України, відповідно до якого, якщо норми різних законів чи різних нормативно­правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, правомірним презюмується рішення на користь платника податків. Саме така позиція була відображена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2011 року № 1935/11/13­11. Водночас, на переконання скаржника, суд першої інстанції не врахував, що у справі № 640/20468/18 Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо рішень контролюючого органу, не пов’язаних з нарахуванням грошових зобов’язань.

Як на порушення судами норм процесуального права скаржник посилається на необґрунтоване прийняття судом першої інстанції клопотання ГУ ДФС від 28 листопада 2019 року, до якого долучено довіреність від 31 жовтня 2019 року, видану гр­ну Щ. головою комісії з реорганізації ГУ ДФС гр­кою Б. Скаржник зазначає, що станом на 31 жовтня 2019 року гр­ка Б. не була уповноважена підписувати довіреність.

Також, на думку ФОП гр­н Р., у резолютивній частині ухвали суду відсутній висновок про визнання неповажними причин пропуску строку звернення до суду з позовом, тому, залишення позову без розгляду є передчасним.

Крім того, ФОП гр­н Р. зазначає, що суд апеляційної інстанції здійснив розгляд апеляційної скарги позивача без участі його представника, тоді як відповідне клопотання містилося в апеляційній скарзі, а до початку слухання справи 7 липня 2020 року о 8:00 год. електрон­ною поштою було направлено клопотання про відкладення судового засідання у зв’язку із запровадженим карантином. На порушення вимог Інструкції з діловодства це клопотання не було негайно передане судді, а на реєстраційному штампі дати одержання вказаного клопотання не зазначений час його отримання, що призвело до неврахування судом цього клопотання.

Від ГУ ДПС надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач, посилаючись на правильність виснов­ків судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення — без змін.

Спірним у ці...

ДОСТУП К ЭТОМУ МАТЕРИАЛУ ПЛАТНЫЙ

Уважаемый читатель!

Доступ к свежим аналитическим материалам сайта PRAVO.UA осуществляется только на условиях платной подписки (регистрации).

Если Вы впервые посетили наш сайт и желаете стать нашим подписчиком, ознакомьтесь, пожалуйста, с условиями подписки, перейдя по этой ссылке.

Если же Вы хотите оформить подписку на печатную и/или онлайн-версию газеты «Юридическая практика» - перейдите по ссылке.

Для оформления подписки на другие издания ЧАО «Юридическая практика» перейдите сюда.

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Подписывайтесь на «Юридическую практику» в Facebook, Telegram, Linkedin и YouTube.

0 комментариев
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
Slider

Содержание

За лаштунками

Злочин і крапка

Новини

Мобільне судочинство

Пошук відповіді

Які першочергові завдання стоятимуть перед судовою системою у 2021 році?

Які події 2020 року, на вашу думку, стали найбільш ключовими, яскравими та репрезентативними в судовій системі України?

Які виклики, на вашу думку, постали перед судовою системою у 2020 році?

Які виклики постали перед судовою системою у 2020 році?

Які події 2020 року, на вашу думку, стали найбільш ключовими, яскравими та репрезентативними в судовій системі України?

Які події 2020 року стали найбільш ключовими в судовій системі України?

Підсумки року

Рік за рогом

Судова практика

Відшкодування збитку: як суди застосовують статтю 625 ЦК

Судові втрати

Трансфер знання

Організаційні питання

До одного місяця

Судові рішення

Дії, спрямовані на протидію невиправданому і надмірному насильству з боку поліцейського, не можуть кваліфікуватися як опір

Щодо розрахунку неустойки за прострочення повернення орендованого приміщення

Про нюанси кваліфікації злочину, скоєного з перевищенням меж необхідної оборони

Щодо особливостей відступлення прав за іпотечним договором

Другие новости

PRAVO.UA

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: