КОЗЛОВА Ольга — начальник управління правового забезпечення підготовки законодавчих пропозицій юридичного департаменту Національного банку України, м. Київ

Процедура податкової амністії була запроваджена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» від 15 червня 2021 року № 1539‑IX (Закон про одноразове декларування).

У цій процедурі банкам відведена така роль:

— здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення до відкриття рахунку зі спеціальним режимом використання;

— відкриття декларантам рахунків зі спеціальним режимом використання для розміщення ними коштів у національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування;

— вжиття заходів щодо встановлення джерел походження цих коштів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на рахунок декларанта зі спеціальним режимом використання.

Відкрити за порядком

З метою визначення порядку відкриття, зарахування готівкових коштів, банківських металів та закриття поточних рахунків зі спеціальним режимом використання Правління Національного банку України своєю постановою від 5 серпня 2021 року № 83 затвердило Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків зі спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (Положення № 83).

Відповідно до пункту 5 Положення № 83 банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів у випадках, передбачених законодавством із питань фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта. За результатами здійснення таких заходів банк вчиняє певні дії з урахуванням положень зазначеного законодавства.

Пунктом 14 анкети, наведеної в додатку 1 до Положення № 83, яка подається декларантом банку для відкриття відповідного спеціального рахунку, передбачено, зокрема, зазначення таких активів, що декларуються, та джерел їх походження (одержання, набуття):

1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;

2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;

3) активи, отримані у вигляді подарунку;

4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (потрібно зазначити, які саме).

Також зазначаємо, що встановлення джерел походження коштів у готівковій формі та/або банківських металів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку має здійснюватися банком із використанням ризик‑орієнтованого підходу та водночас не повинно створювати необґрунтованих перешкод для декларування особами своїх доходів.

Зважаючи на положення чинного законодавства, банки самостійно прий­мають рішення про порядок встановлення джерел походження активів декларанта.

Вважаємо, що такий порядок може ґрунтуватися, зокрема, на отриманні інформації, наданої клієнтом та засвідченої ним. Увага має приділятися наявності/відсутності логічних пояснень клієнта. Банки можуть використовувати й відомості з відкритих джерел для аналізу та співставлення інформації, наданої клієнтом, наприклад, про отриманий дохід у вигляді оплати праці.

Під час встановлення джерел походження коштів банки враховують країну їх походження з метою оцінки географічного ризику, зокрема, йдеться про кошти, що походять із країни, визнаної за законом державою‑агресором; країн, які включені до переліку ризикових згідно із заявами FATF (Група з розробки фінансових заходів із протидії відмиванню грошей); держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері ПВК/ФТ (протидії відмиванню коштів / фінансовому тероризму); держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон.

До того ж банки можуть скористатись правом, передбаченим частиною 5 статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон № 361‑ІХ), витребувати в державних органів, державних реєстраторів інформацію, що стосується здійснення належної перевірки.

Управляти ризиками

Крім того, наголошуємо, що банки як суб’єкти первинного фінансового моніторингу, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 8 Закону № 361‑ІХ, зобов’язані забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик‑орієнтовного підходу та вжиття належних заходів із метою мінімізації ризиків.

Під час оцінки ризику ділових відносин із клієнтом, який має намір скористуватися одноразовим декларуванням, банки зважатимуть на вимоги пункту 1 підрозділу 9⁴ розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України стосовно того, що активи такого клієнта були одержані (набуті) за рахунок доходів, які підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або які не були задекларовані з порушенням податкового і валютного законодавства протягом будь‑якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Водночас перелік активів, які не можуть бути об’єктами декларування, наведено в пункті 5 підрозділу 9⁴ розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Також банки здійснюють належну перевірку декларанта відповідно до статті 11 Закону № 361‑ІХ та Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65, а ще перевіряють наявність особи декларанта в переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції», до відкриття спеціального рахунку і внесення коштів у готівковій формі та/або банківських
металів.

До того ж у пункті 6 Положення № 83 зазначено, що банк відмовляє декларанту:

1) у внесенні готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів на спеціальний рахунок, якщо такі готівкові кошти або банківські метали мають джерела походження з країни, визнаної державою‑агресором згідно із законом;

2) у встановленні (підтриманні) ділових відносин / відкритті спеціального рахунку (обслуговуванні), зокрема шляхом розірвання ділових відносин, закриття спеціального рахунку / проведенні фінансової операції у випадках, визначених у статті 15 Закону № 361‑ІХ, у порядку та в строки, передбачені законодавством із питань фінансового моніторингу, внутрішніми документами банку з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також договором між банком і декларантом.

На передньому краї

Таким чином, банки в межах процедури одноразового декларування продовжуватимуть виконувати свої обов’язки суб’єктів первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог Закону про одноразове декларування.