прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Юридична практика № 45-46 (1246-1247) » Декларативна позиція

Декларативна позиція

Чи повинні адвокати - члени дисциплінарних палат кваліфікаційно­-дисциплінарних комісій адвокатури подавати декларації?

Практика судів щодо подання декларацій адвокатами — членами дисциплінарних палат КДКА є неоднозначною, тому варто зачекати на позицію Верховного Суду
У ВКДКА нагадують: до 2021 року НАЗК вважало неприпустимим втручання у незалежність адвокатів

Чи повинні члени дисциплінарних палат кваліфікаційно­-дисциплінарних комісій адвокатури (КДКА) подавати декларації? Відповідь на це запитання залежить від точки зору. Адвокати переконані, що ні, адже вони не є суб’єктами антикорупційного законодавства. Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) стверджує: так, оскільки вони мають делеговані повноваження відносно своїх колег, а тому наділені певною владою. Суди, принаймні першої інстанції, нині формують різну практику. Тож, вочевидь, крапку в цьому питанні згодом поставить Верховний Суд (ВС).

Є надія, що у форматі зразкової справи, щоб не гаяти час на вирішення цього доволі дискусійного питання.

Історія питання про декларування

Подання декларацій про майновий стан (власний та членів сім’ї), а також у разі суттєвих змін матеріального становища.

Тобто майже п’ять років НАЗК не вважало адвокатів суб’єктами декларування, а лише в останній рік змінило свою позицію.

Очікувано, що адвокати не погодилися з такими підходами та масово звернулися до судів.

Адвокати не повинні подавати декларації — позиція ОАСК

Окружний адміністративний суд міста Києва (ОАСК) 27 жовтня 2021 року рішенням у справі № 640/16390/21 задовольнив позовні вимоги адвоката до НАЗК про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування повідомлення від 12 травня 2021 року № *. Фактично суд визнав, що НАЗК протиправно визначив адвоката, який є членом дисциплінарної палати КДКА Київської області, суб’єктом декларування згідно зі статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції», тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. А отже, протиправними є повідомлення про порушення та зобов’язання подати таку декларацію.

Позицію суду вмотивовано таким чином:

  • — декларувати доходи повинні, зокрема, особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: керівники та, в передбачених законом випадках, представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експерти відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та інших законів, зокрема Громадської ради доброчесності;
  • — відповідно до статті 2 Закону України «Про державну службу» посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно­розпорядчих та консультативно­дорадчих функцій;
  • — адвокатська діяльність — незалежна професійна діяльність адвоката щодо захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; адвокатура України — недержавний самоврядний інститут, що забезпечує захист, представництво та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому законом.

Отже, діяльність адвокатури не пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а оскільки адвокатська діяльність є незалежною, державні органи не можуть втручатися в її роботу.

Позиція законодавця на користь адвокатів

Суд також взяв до уваги, що в парламенті очікує на друге читання проєкт Закону «Про внесення змін до частини 5 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» щодо усунення невизначеності обов’язків членів органів адвокатського самоврядування стосовно заповнення та подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (№ 3602). Ним передбачається встановити, що вимога стосовно декларування не поширюється на осіб, які входять до складу конкурсних, кваліфікаційних, дисциплінарних, атестаційних комісій недержавних організацій професійного самоврядування (саморегулювання).

Зауважимо, що спочатку йшлося саме про адвокатське самоврядування (як це випливає з назви законопроєкту), однак під час роботи вносилися аналогічні пропозиції щодо самоврядування нотаріусів, арбітражних керуючих, приватних виконавців та представників інших незалежних професій.

Адвокати повинні подавати декларації — рішення на користь НАЗК

Водночас формується й протилежна судова практика. Суди знаходять також підстави відмовити у задоволенні позовних вимог адвокатів.

Такої позиції дотримується, зокрема, Кіровоградський окружний адміністративний суд у рішенні від 25 жовтня 2021 року у справі № 340/3321/21. Для відповіді на запитання, чи належить КДКА до суб’єктів владних повноважень, суд проаналізував приписи пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 640/12325/15­ц стосовно оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА.

КДКА наділена владними управлінськими повноваженнями щодо набуття особою статусу адвоката, притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, крайньою формою якої є припинення права на зайняття адвокатською діяльністю. Тобто дисциплінарна палата КДКА діє як суб’єкт владних повноважень.

Додатково суд вказав таке:

  • — за Законом України «Про безоплатну правову допомогу» адвокати надають правову допомогу громадянам коштом державного і місцевих бюджетів;
  • — держава зацікавлена, щоб допомогу надавали висококваліфіковані адвокати, які не допускають порушень у роботі;
  • — держава неабияк зацікавлена, щоб у роботі КДКА не було проявів корупції.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що позивач належить до осіб, які прирівнюються до уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Для вирішення питання потрібна позиція Верховного Суду

Тож наразі є щонайменше два протилежні рішення з одного питання. Водночас у кожному окружному адмінсуді є подібні провадження. Загалом в Україні понад 200 адвокатів входять до складу дисциплінарних палат КДКА, тому проблема є достатньо поширеною, щоб порушувати питання про розгляд Верховним Судом зразкової справи.

Тільки у Львівському окружному адмінсуді таких справ три. І саме цей суд наразі розглядає питання про передання однієї із них (за клопотанням Національної асоціації адвокатів України — третьої сторони в кожній такій справі) для розгляду Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду як зразкової.

Внесення такого подання до Верховного Суду та винесення ухвали про прийняття до провадження зразкової (типової) справи дасть змогу іншим судам зупинити провадження у таких справах і забезпечить формування єдиної та сталої судової практики щодо питання подання декларацій адвокатами.

 

Ірина ГОНЧАР «Юридична практика»

 


КОМЕНТАР


 

Сергій ВИЛКОВ, голова ВКДКА

 

Спроба тиску влади на адвокатів

Діяльність органів адвокатського самоврядування, зокрема дисциплінарних, не пов’язана з реалізацією функцій держави, не вимагає витрат із державного бюджету й апріорі не може нести корупційних ризиків. Тож відповідь на запитання, чи можуть адвокати бути суб’єктами декларування в розумінні положень Закону України «Про запобігання корупції», є очевидною. Що, власне, підтвердив Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, готуючи проєкт № 3602 до другого читання.

Ба більше, донедавна і в НАЗК вважали розширене тлумачення норми статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (її можливе поширення на адвокатів) порушенням принципу правової визначеності!

Раптову зміну позиції НАЗК (яка спричинила низку судових процесів) можна пояснити лише намаганнями чиновників у такий протиправний спосіб тиснути на інститут адвокатури, який не підкорюється «вказівкам» своїх процесуальних опонентів.

Так, минулого року я отримав припис від НАЗК скасувати рішення КДКА регіону про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, який співпрацював із правоохоронними органами. Оскільки це питання вже вирішив суд, а ВКДКА не отримувало жодних скарг урамках нашого профільного закону, ми пояснили чиновникам неправомірність вимог припису. Інша відома ситуація — відмова КДКА в задоволенні скарги чиновника відомства, який прагнув покарати адвоката за незручні запитання в запитах.

Вважаю, що ситуацію навколо тлумачення Закону України «Про запобігання корупції» стосовно подання декларацій адвокатами було створено штучно. Адже потужний інструментарій боротьби з корупцією (час службових осіб, кошти платників податків, сили і засоби спеціального органу) витрачається на явно нікчемну справу.

Чи є в таких діях ознаки зловживання службовим становищем? Думаю, це питання може становити окремий інтерес.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2
Slide

Зміст

IP REPORTER

Вільні смуги

VOX POPULI

Перепони оптимізації

Актуально

Етична рада готова до роботи?

Практичні акценти

Галузі практики

На загальних підставах

Спірні моменти

Доля нерезидента

Перевірка на порозі

Дайджест

Порушення правил підслідності

Держава та юристи

Інформаційне забезпечення

Ризики розширення

Книжкова полиця

Концептуальне оновлення

Новини Євросуду

Цькування особи, яка повідомила про службові порушення колег, неприпустиме

Польщу зобов’язали невідкладно відновити незалежність Національної ради юстиції

Новини юридичних фірм

ESQUIRES домоглися зняття арешту з об’єкта нерухомості ТОВ «Солум»

Baker McKenzie стала юридичним радником EP Ukraine щодо двох угод про розподіл вуглеводнів з урядом України

CMS — юридичний радник ЄБРР у зв’язку з першим розміщенням НЕК «Укренерго» облігацій сталого розвитку

Sayenko Kharenko надала юридичну підтримку Getin Holding S.A. в процесі продажу групи компаній Idea Bank Romania на користь BANCA TRANSILVANIA S.A.

До MORIS приєднався Роман Титикало разом із командою АБ «Титикало та Партнери»

Приватна практика

Декларативна позиція

Спрощення для адвокатів

Пройтись по перспективі

Репортаж

Банківські відомості

Екограма

Судова практика

Режим максимального сприяння

Зіграти на роялті

Судові рішення

Відсутність у Кредитному реєстрі НБУ інформації стосовно заборгованості особи перед банками не свідчить про погашення кредиту

Тема номера

Перешкоди гарантовано

Відновлювана довіра

Тарифний план

Ключ до успіху

Інші новини

PRAVO.UA