Ефективні інструменти врегулювання проблемної заборгованості, досудова санація, статус колекторів і тенденції в цій галузі хвилюють усіх, хто хоч трішки до неї дотичний. Саме тому про ці та інші питання ми вирішили поговорити з юристом, який знає вказану сферу як свої п’ять пальців та особливого представлення не потребує. Практичні аспекти врегулювання проблемної заборгованості розкрив Сергій Боярчуков, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков і Партнери», юрист року з роботи з проблемною заборгованістю за версією Юридичної премії — 2021.

— Які, на вашу думку, інструменти для врегулювання проблемної заборгованості є найкращими на сьогодні?

— Найкращим інструментом для врегулювання проблемної заборгованості, як і будь-якого спору, є мирна домовленість. І так було завжди. Однак, відповідно до мого досвіду, перед тим як сторони сідають за стіл переговорів, вони мають ретельно до цього підготуватися і, що називається, дозріти. У цьому і полягає наша робота як юристів у сфері врегулювання проблемної заборгованості. Я можу пригадати всього один-два кейси за свою практику, коли вся справа вирішувалася виключно судом, коли переговори не мали сенсу. Проте, на мою думку, левова частка кейсів фінально має вирішуватися за столом переговорів, це правильно і коректно. Таким чином, наша робота як юристів — підготувати ту саму переговорну позицію. Висловлюючись мовою алегорій, ми сідаємо грати в карти з нашим опонентом, і наше завдання — набрати якомога більше козирних карт.

— Чи використовуєте ви для захисту інтересів клієнтів досудову санацію?

— Я би мріяв її використовувати. Поки що ж я люблю казати, що будь-яка санація закінчується ліквідацією. (Сміється.) Я спілкуюся з колегами і бачу, що в когось є успішні кейси, але знову ж таки, це лише початок таких кейсів, ми не бачимо, як вони завершились.

Насправді основне питання в податках. У будь-якому врегулюванні заборгованості люди намагаються економити на всьому. Крім того, в нас так виписано всі процедури, що здебільшого видається вигіднішим ліквідувати підприємство і на базі його активів створити таке саме. Дуже часто це відбувається за домовленістю сторін, це свого роду санація, яка, однак, оформлюється як ліквідація. Тому відповім на запитання так: я би мріяв використовувати санацію у своїй практиці, проте поки що такого досвіду не маю.

— Наскільки ризикові розстрочення і списання, коли серед кредиторів є держава?

— На мій погляд, держава є найбільш незручним кредитором (я би сказав, не лише держава, а й державні банки). Сама наявність у пулі таких кредиторів дуже сильно обмежує кількість інструментів та опцій, які ми можемо застосувати для «розрулення» кейса. У державних банків маса обмежень, тож працювати з такою заборгованістю не те що складно, а практично неможливо. Вони і самі розуміють, що будь-які цивілізовані інструменти, які вже давно існують на фінансовому ринку, для них недоступні.

— Як оцінюєте кримінальні провадження проти посадовців, які погоджують рішення з великими дисконтами, в контексті ризиків для боржника та інших кредиторів?

— На жаль, застосування таких інструментів впливу, як відкриття кримінальної справи, зараз нікого не дивує, це поширена практика. Як і те, що більшість із цих справ не доведено до суду. Значних ризиків я не бачу в цьому, за винятком тих, яких і бояться посадові особи державних банків, тому що для них це ризики насамперед репутаційні. Серед комерційних банкірів, на мій погляд, ніхто серйозно ці ризики не сприймає.

— Яка, на вашу думку, роль Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) у стягненні збитків із суб’єктів, пов’язаних із банками?

— Чи не найважливіша. Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залежить майже все. Будь-який серйозний кейс відбувався з їх участю. Проте зазначу, що зараз ця роль дещо зменшується, адже вони провели багато торгів щодо пулів, ці пули перейшли до приватних осіб. Але донедавна Фонд був чи не єдиним «законодавцем мод і трендів» на ринку, його роль важко переоцінити.

— Як би ви оцінили статус колекторів у контексті стягнення простроченої заборгованості?

— Якщо раніше колектори і все, що з ними пов’язано, було певною terra incognita, що породжувало зловживання, то нині прийняття відповідного законодавства щодо них я оцінюю як позитивний крок для врегулювання того, що раніше взагалі ніяк не регулювалось. Як показує практика, все починається не зовсім законно, але з моменту правового врегулювання люди більш якісно і цивілізовано працюють. Я маю надію, що колись колектори почнуть говорити про створення відповідного кодексу професійної етики. Проте це лише мої візії та мої надії.

— Які тенденції в практиці врегулювання проблемної заборгованості простежуєте наразі і що, на вашу думку, буде актуальним у найближчому майбутньому?

— Що стосується тенденцій, дедалі частіше люди говорять про те, що досить судитися, потрібно навчатися вибудовувати схеми більш цивілізовано. Ці схеми та медіація поки що не працюють на повну, але про них багато говорять, а це не може не радувати.

Нам дуже допомагає в роботі практика Верховного Суду, яку намагаються зробити уніфікованою та єдиною.

В такому випадку ти як юрист і професіонал можеш чітко побачити перспективи вирішення тієї чи іншої проблеми — які шанси, що справу буде успішно розглянуто судом.

Скажу більше: проблемної заборгованості на ринку практично не лишилось, основні її прояви врегульовано так чи інакше. Якісь кейси стоять на хороших рейках, ідучи вперед повним ходом, а якісь загальмували. Однак нічого нового не відбувається, і в цілому зрозуміло, до якого результату вони прийдуть.

— Чи були у вас успішні кейси, пов’язані з медіацією?

— Практично всі кейси ми вирішуємо за столом переговорів. Це і є та сама медіація. Інша справа, що для того, щоб добре поговорити, треба добре «повоювати». Люди з різних причин сідають за стіл переговорів. Важливо розуміти, що ми «розрулюємо» проблемну заборгованість задля того, щоб на базі тих активів, якими ми займаємось, був створений новий успішний бізнес. А інвестора можна залучити тільки тоді, коли навколо бізнесу не вирують скандали. У моїй практиці були такі випадки, коли особа повністю вигравала всі суди, довівши свою позицію, однак у процесі пошуку інвестора для бізнесу зустрічала певні перешкоди. Саме тому важливо розуміти, що так чи інакше будь-який кейс завершується медіацією.

Бесіду вела Альона СТУЛІНА, «Юридична практика»