Марчін Свєнчіцький обіймає посаду бізнес‑омбудсмена в Україні починаючи з 2019 року. 1 січня 2022 року термін його каденції завершується. Про основні досягнення Ради бізнес‑омбудсмена (РБО) за цей період та про подальші плани пан Свєнчіцький розповів в інтерв’ю «Юридичній практиці».

— Пане Марчіне, у вересні цього року було оприлюднено квартальний звіт, у якому йдеться про значне зростання кількості скарг, що надійшли до РБО. Чому, на вашу думку, спостерігаються такі тенденції?

— Я не думаю, що це свідчить про погіршення бізнес‑клімату в державі. На мій погляд, це пов’язано з тим, що від початку пандемії ми провели низку онлайн‑зустрічей та семінарів із представниками бізнесу.
Крім того, ми проводили вебінари разом із Національною асоціацією адвокатів України. На цих заходах ми розповідали про права бізнесу у відносинах із державними органами, про те, на що необхідно звертати увагу та як РБО може допомогти у вирішенні проблемних питань. Тільки на одному з таких заходів було біля 800 учасників. Тому я вважаю, що зростання кількості скарг насамперед пов’язано з інформуванням представників бізнесу про діяльність РБО, адже дехто взагалі не знав про наше існування. До того ж зростання кількості звернень до РБО може свідчити про зростання довіри до нашої
інституції.

— За інформацією, наведеною в цьому звіті, у відповідному кварталі частка скарг «податкового блоку» суттєво зросла і становить 65 %. Які питання найбільше турбують платників податків і які кроки здійснює РБО для їх вирішення?

— Податкові скарги справді є найбільш «популярними». Декілька років тому найбільше скарг стосувалося питань повернення ПДВ. Зараз щокварталу зростає кількість скарг стосовно невиконання судових рішень у податкових спорах. Це питання є основним серед скарг у сфері оподаткування.

Ще однією проблемою є включення платників податків до переліків ризикових. У 2020 році Державна податкова служба України після рекомендацій РБО наказала своїм структурним підрозділам надавати більш точне визначення критеріїв ризиковості операцій. Проте не всі податкові органи обласного рівня виконують цю рекомендацію.

Крім того, в системному звіті РБО «Адміністрування податків, які сплачує бізнес» викладено наші рекомендації, спрямовані на вдосконалення процедури реєстрації податкових накладних. Зокрема, запропоновано на законодавчому рівні передбачити можливість для платника податків оскаржувати рішення про включення до переліку ризикових та надавати відповідні докази. Необхідно, щоб кожне таке рішення було належним чином вмотивовано.

Що стосується податкових перевірок, то під час пандемії було запроваджено мораторій на їх проведення, тому скарг із цього питання було значно менше. Після скасування мораторію кількість таких скарг знову зросла.

— У лютому цього року РБО також оприлюднила системний звіт «Як бізнесу домогтися виконання судового рішення в Україні». Чи вже є прогрес у виконанні системних рекомендацій, що містяться в цьому звіті?

— Поки що ми можемо говорити про те, що почали виконуватися деякі рекомендації. Наприклад, розпочато процедуру перегляду мораторіїв, що діють у сфері примусового виконання рішень. Таких мораторіїв в Україні установлено 20, проте сама їх наявність суперечить Конституції України та принципу верховенства права. Ми також рекомендували, щоб усі державні органи здійснювали контроль за виконанням судових рішень та подавали відповідні звіти.

— Звіт про діяльність РБО за останній квартал цього року ще не оприлюднено. Чи можете ви відкрити завісу для читачів газети «Юридична практика» про системні проблеми, які буде висвітлено в ньому?

— Можу поки що тільки сказати, що цього року до нас надійшла рекордна кількість скарг — понад 2 тисячі. У розрізі основних тенденцій та галузей звіт буде сформовано після завершення кварталу, і з ним можна буде ознайомитися на нашому офіційному сайті.

— Назвіть, будь ласка, основні досягнення своєї команди за цей період.

— За цей час ми розглянули більш ніж 4 тисячі скарг. Ми підготували 4 системні звіти. Допомогли зекономити компаніям приблизно 3 млрд гривень. Мова йде про прямий ефект — суми нарахованих штрафів, податків та зборів. Проведено понад 40 вебінарів, які були дуже популярними.

Крім того, є значний прогрес у виконанні наших системних рекомендацій. Можна відзначити, наприклад, прий­няття Закону України «Про адміністративну процедуру», в якому було враховано 25 із 50 наших рекомендацій. Цей закон є дуже важливим, оскільки визначає уніфіковану процедуру взаємодії осіб та державних органів, органів місцевого самоврядування. Він дає можливість особі оскаржити адміністративні акти, визначає строки такого оскарження. Процедура прийняття адміністративних актів буде тепер більш прозорою.

Ще одним із досягнень є врахування нашої рекомендації щодо неможливості нарахування ЄСВ у випадку зупинення діяльності ФОП. Також враховано рекомендацію стосовно конкретизації підстави віднесення підприємства до ризикових. Ми рекомендували збільшити можливості експорту для малого та середнього бізнесу, що було враховано Експортно‑кредитним агентством.

Окремо відзначу створення Бюро економічної безпеки (БЕБ) — ми підтримували ініціативу створення спеціалізованого правоохоронного органу з розслідування економічних злочинів. Ми надавали свої рекомендації з приводу процедури формування цього органу і використання аналітичного підходу в роботі. БЕБ може стати доволі ефективним органом досудового розслідування. Проте викликає певне занепокоєння факт працевлаштування в ньому колишніх працівників податкових органів. Необхідно враховувати людський фактор і те, чи зможуть ці люди працювати за новими правилами. Зазначений орган має стати справді цивілізованим та аналітичним, а не продовжувати негативні практики відносин із бізнесом.

— Що, на вашу думку, в діяльності РБО потребує подальшого покращення і які ваші побажання новому очільнику?

— Роман Ващук добре знає Україну та українські особливості. Я впевнений, що він забезпечить гідний рівень роботи РБО. Я б сказав, що зараз необхідно зосередити більше уваги на імплементації наданих системних рекомендацій, покращити цей процес. Інша проблема — це відсутність закону, який би визначав наш статус. Адже це серед іншого також впливає на невиконання наших рекомендацій, оскільки вони стосуються діяльності не тільки органів виконавчої влади, але й інших державних органів. До того ж існують рекомендації Ради Європи про необхідність створення інституту омбудсмена на підставі закону. Проєкт такого закону доопрацьовано, він отримав схвалення майже всіх фракцій, профільного й інших комітетів. Ми декілька місяців очікуємо рішення про внесення цього проєкту до порядку денного.

— Які ваші подальші плани та чи пов’язані вони з Україною?

— Я планую повернутися до Польщі, проте буду обов’язково стежити за процесами, які відбуваються в Україні. Ще в 1993 році я написав перший звіт про економіку України, потім чотири роки був керівником проєкту ЄС‑ПРООН «Блакитна стрічка» в Києві. У польському парламенті я завжди був членом української парламентарної групи, заступником голови цієї групи. Був також спостерігачем на виборах в Україні. Я був першим спікером польського парламенту, який виступав на Майдані. Я брав участь в акціях на підтримку України, які проводилися в Польщі. Після Революції гідності в Україні я консультував уряд щодо реформи децентралізації. Тож, звісно, я не покину Україну, проте зараз у Польщі також є багато роботи.

Бесіду вела Дар’я ГОВОРУН, «Юридична практика»