Генеральный партнер 2019 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА

Безхмарні технології

Україна може запровадити ЄСІТС за три роки, якщо сфокусується на побудові абсолютно нової системи на основі хмарних технологій
Розробці ЄСІТС має передувати детальне вивчення стану речей та аналіз наявних помилок і перешкод її впровадження

Необхідність запровадження електронної системи комунікації між судами та учасниками судових процесів очевидна не тільки з огляду на курс України на діджиталізацію, а й з точки зору здорового глузду. Витрачати тони паперу на копіювання матеріалів та купу грошей на фізичне їх транспортування за допомогою поштових операторів чи перевізників — нераціонально і з огляду на екологію, і з огляду на ефективне використання коштів платників податків. Та й часу витрачається забагато. Тому питання запровадження в українських судах електронного ресурсу — Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи (ЄСІТС), що вже передбачене чинним Законом України «Про судоустрій і статус суддів», є, якто кажуть, перезрілим.

Саме ЄСІТС має бути технічною опорою української судової системи, обєднуючи всі суди та органи судової влади, а її повноцінна робота дасть змогу подавати документи для судового розгляду онлайн, долучатися до судового засідання через конференцзвязок, забезпечити прозорість та відкритість правосуддя для суспільства, а також прискорить розгляд судових справ. У цьому переконані експерти Проєкту ЄС «Право-Justice», який допомагає впроваджувати цю ІТсистему. Тожгрудня ц.р. вони презентували Стратегію побудови Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи за результатами вивчення стану електроніфікації органів судової влади та з огляду на необхідність запровадження ЄСІТС, яка мала б працювати ще зберезня 2009 року.

Варто зауважити, що експерти не схильні ідеалізувати можливості України, тому вважають, що реально побудувати повноцінну систему можна за три роки. І ліпше це робити фактично «з нуля» і на базі хмарних технологій.

Пропонуємо ознайомитися зі стратегією побудови ЄСІТС детальніше.

Фальстарт

Перш за все експерти, говорячи про поточний стан справ, звернули увагу на те, що в Україні впровадження інформаційних технологій у роботу судів, а також автоматизація їх діяльності визначені у Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки, схваленій Указом Президента 20 травня 2015 року. Так, наприкінці 2017 року набули чинності зміни до процесуального законодавства, в яких інноваційним стало запровадження ідеї «електронного суду», регламентованої шляхом розбудови.

Створення ЄСІТС здійснюється з метою: формування єдиного інформаційного простору для органів та установ системи правосуддя; міжвідомчого обігу інформації, її обміну; забезпечення максимальної прозорості і відкритості системи правосуддя для суспільства; прискорення розгляду судових справ та проваджень; автоматизації роботи; переходу на електронні версії документів у судовому провадженні; оцифрування судових архівів; забезпечення швидкого доступу користувачів ЄСІТС до інформації з урахуванням прав доступу; забезпечення конфіденційності, цілісності, доступності інформації в ЄСІТС; однакового застосування судами норм матеріального та процесуального права, практик організації здійснення судових проваджень.

Завдання ЄСІТС полягає в тому, щоб зробити їхню спільну роботу більш ефективною шляхом впровадження сучасних технологій в їхню повсякденну діяльність. ЄСІТС покликана стати інструментом підвищення ефективності діяльності, який забезпечуватиме функціонування у режимі реального часу і робитиме звернення до судів максимально простим і доступним для громадян.

ЄСІТС має діяти в судах, Вищій раді правосуддя (ВРП), Раді суддів України (Рада), Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС), Державній судовій адміністрації України (ДСА), на підприємствах, що належать до сфери правосуддя, Національній школі суддів України (НШС), тобто в усіх органах та установах системи правосуддя.

Відповідно до процесуального законодавства ЄСІТС мала почати функціонувати через 90 днів з дня опублікування ДСА у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади відповідного оголошення. У звязку з такою публікацієюгрудня 2018 року початок дослідної експлуатації системи передбачався наберезня 2019 року.

Нормами процесуальних кодексів також визначено, що робота ЄСІТС має бути регламентована відповідним положенням, яке затверджується ВРП за поданням ДСА після консультацій із РСУ. Проєкт Положення про ЄСІТС надійшов від ДСА до Радилютого 2019 року, проте у звязку з численними зауваженнями суддівського корпусу його було повернуто на доопрацювання та запропоновано відкликати оголошення. Таким чином, 1 березня 2019 року в газеті «Голос України» опубліковано повідомлення про відкликання раніше опублікованого оголошення, а ЄСІТС не розпочала роботу. Щоправда, за наказом ДСА 22 грудня 2018 року запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС у 18 пілотних судах.

На сьогодні альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними та іншими процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення в електронній формі з обовязковим їх скріпленням власним електронним підписом та подання такого документа через власний електронний кабінет. І суди зобовязані приймати такі документи.

Блок проблем

Основними перепонами запровадженню ЄСІТС, на думку експертів, є: недостатнє фінансування — немає установи на високому рівні на стороні замовника, яка б повністю брала участь у проєкті та управлінні ним; неефективне управління — ДСА як організація не має можливості контролювати хід, тестувати результати та оцінювати їх достатність відповідно до вартості проєкту; неналежна організація — державне підприємство, відповідальне за експлуатацію діючих ІТсистем, не може створити нову систему своєчасно та без зайвих витрат.

Належна фінансова підтримка такого проєкту є принципово важливою для його реалізації. Експерти вважають, що бюджетом має бути передбачено відповідні витрати ВРП, яка створена для контролю та управління процесуальними питаннями судової системи в Україні. Вони вважають, що ВРП зможе забезпечити загальне фінансування проєкту розвитку судових систем. Тим паче, що саме ВРП затверджує Положення про ЄСІТС, при ній створено Постійну комісію та Робочу групу з питань ЄСІТС, до роботи яких залучено представників органів та установ системи правосуддя та інших органів державної влади.

Тобто під контролем ВРП через Комісію є: визначення напрямів розвитку ЄСІТС; організація взаємодії органів системи правосуддя щодо розробки і запровадження ЄСІТС; попередній розгляд проєкту Положення про ЄСІТС та підготовка рекомендацій стосовно його затвердження; аналіз стану запровадження ЄСІТС та внесення рекомендацій відповідним органам системи правосуддя щодо удосконалення її роботи.

Разом із тим згідно з наказом ДСА відберезня 2018 року «Про забезпечення створення і функціонування ЄСІТС» адміністратором ЄСІТС, власником якої є держава в особі ДСА, визначено державне підприємство «Інформаційні судові системи» (ІСС).

Експерти відзначають, що при розробці такої величезної ІТсистеми, як ЄСІТС, дуже важливо мати організацію, яка візьме на себе ініціативу та відповідальність за продукт. Це означає, що повинна бути визначена одна організація, яка активно ставить вимоги (що треба зробити), контролює виконання договорів (хто розробляє, що і з яким бюджетом) та приймає результати (перевіряє розроблений товар відповідно до вимог). Відповідальність за продукт юридично покладена на ДСА, яка опікується загальною розробкою ЄСІТС. Однак, оцінивши поточну ситуацію, було встановлено, що ДСА не виконує зобовязання щодо відповідальності за продукт, а делегує їх ІСС.

При цьому невдача із запуском системи у березні 2019 року мала наслідком аудит роботи ІСС, який показав таке:

— ІСС не виконувало належним чином функцію відповідальності, покладену на нього ДСА;

— ним було розроблено лише 4 із 13 модулів, які мали бути запущені, а саме — автоматичний розподіл справ, статистика ІСС, цифровий архів та зовнішня інтеграція;

— розробка модулів зовнішньої інтеграції розпочалася лише у березні 2019 року, після запланованої дати запуску ЄСІТС;

— фактична вартість модуля автоматичного розподілу справ на 181 % перевищує запланований бюджет;

— рештамодулів були передані зовнішнім розробникам;

— середня вартість одного модуля становить лише 31 % від передбаченого бюджету;

— лише 7 % передбаченого бюджету було витрачено на модуль електронного кабінету, який широко рекламувався як пункт входу для користувачів;

— 78 % передбаченого бюджету на Реєстр виконавчих документів виплачено, але його ще не впроваджено;

— розробку модуля відкритих даних досі не розпочато;

— ІСС використовувало бюджет розробки ЄСІТС для покриття своєї поточної діяльності;

— загальний розмір зарплати, яка виплачується 211 працівникам ІСС, що повязані з розробкою ЄСІТС, становить 62 млн грн. Це приблизно 50 % загального бюджету розробки ЄСІТС;

— фактично у відділі розробки ЄСІТС в ІСС працюють у середньому лише 13 осіб. Це чітко свідчить про перехресне субсидування функціонування ІТ та поточну підтримку системи з ресурсів, виділених на розвиток.

З огляду на це експерти констатують, що рішення про відтермінування запуску ЄСІТС і створення Постійної комісії та Робочої групи є підтвердженням того, що ВРП приділяє значну увагу питанню впровадження ЄСІТС. Разом із тим побудова ЄСІТС є надзвичайно складним, стратегічним питанням, яке потребує чіткого плану дій та розподілу функцій між усіма дотичними учасниками процесу. Для ефективної реалізації поставлених реформою завдань украй необхідною є взаємодія між усіма органами суддівського самоврядування та керівниками відповідних установ.

Це потребує удосконалення каналів звязку і взаємодії між органами та установами системи правосуддя. Для швидкого реагування на виклики важливо створити координаційний механізм, який відіграватиме ключову роль у налагодженні оперативного звязку відповідних інституцій.

Через зазначені вище слабкі сторони проєкту можна зробити висновок, що наразі організація не є стратегічно послідовною у довгостроковій перспективі, і недоречно виділяти ресурси на проєкт, поки не буде поліпшено структуру управління ним.

План дій

Зважаючи на встановлене, експерти пропонують такий комплекс заходів щодо поліпшення роботи над розробкою системи.

На їхню думку, для початку необхідно інституціоналізувати/поліпшити/посилити позицію ВРП як лідера системи. Крім того, важливо чітко позиціонувати ДСА як підзвітну організацію з ефективними механізмами підзвітності та підпорядкованості інституцій, завдяки чому можливо скеровувати загальні вимоги та прагнення зацікавлених сторін до цифрового майбутнього через ВРП до ДСА. Тобто ВРП повинна мати повноваження керувати розробкою IT судової системи, а на ДСА потрібно покласти зобовязання звітувати перед ВРП щодо розробки IT. Крім того, раціональним є посилити наглядову роль із запровадження ЄСІТС Комісії з питань правової реформи, утвореної Указом Президента Українисерпня 2019 року. Одним із завдань Комісії є сприяння скоординованій реалізації правової реформи в Україні, проведення моніторингу ефективності її впровадження.

На міжнародному рівні таку роль могла б виконувати Європейська комісія з питань ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ), заснована 18 вересня 2002 року відповідно до Резолюції Комітету міністрів. Серед іншого метою діяльності CEPEJ є: підвищення ефективності функціонування систем правосуддя задля надання всім можливості захистити свої законні права, тим самим зміцнюючи віру громадян в ефективність правосуддя, та створення умов для активного використання міжнародноправових інструментів, що стосуються питань ефективності та справедливості правосуддя.

На думку експертів, використання найкращої практики з європейських країн щодо функціонування судових систем дало б змогу запобігти виникненню проблем, що перешкоджають запровадженню інноваційних інструментів у судовій системі України, зокрема, таких як ЄСІТС.

Загалом було б доцільно створити Керівний комітет проєкту (ККП), який очолило б вище керівництвом ВРП та ДСА та який став би основним органом, що ухвалює рішення та вирішує питання щодо проєкту. Будьякі суттєві рішення, які можуть вплинути на проєкт або на здатність команди досягти поставлених цілей, повинні бути передані до ККП.

У цьому органі треба обговорювати та затверджувати основні документи і приймати рішення щодо важливих питань проєкту, а також щодо запитів про внесення значних змін.

Разом із тим організацією, відповідальною за ЄСІТС, повинна залишатися ДСА, функцію управління ІТ якої доречно посилити. Наразі у ДСА недостатньо інституційної спроможності бути відповідальною за ЄСІТС, тому вона передає цю функцію ІСС. У той же час саме ДСА повинна бути здатною виконувати роль відповідальної організації ЄСІТС, тобто контролювати виконання вимог щодо ІТсистеми, контролювати виконання договорів про виконання робіт з розробки та приймати результати робіт, а також стежити за необхідними змінами для впровадження системи в усіх судах. Для цього необхідно створити Центр управління проєктами (ЦУП). У такому ЦУП має бути тричотири менеджери проєктів/договорів, здатних керувати діяльністю для управління впровадженням ЄСІТС.

Зважаючи на те, що проєкт ЄСІТС було розпочато для вдосконалення ІТпослуг судової системи там, де в судовій системі вже були надійні ІТ, тому необхідно чітко розрізняти функціонування ІТ та розробку ІТ, адже ці функції з точки зору внутрішніх бізнеспроцесів абсолютно різні. Експерти вважають, що ІСС має орієнтуватися лише на реалізацію функціонування ІТ, а центр управління проєктами ДСА повинен нести відповідальність за впровадження функції розробки. Усі розробки мають здійснюватися на місцевому та/або міжнародному ринку через належно підготовлений прозорий тендерний процес.

Технічне рішення

Експерти зауважують, що ДСА повинна належним чином ініціювати розробку проєкту в контексті розробки ЄСІТС — підготувати Технічне завдання для цільової системи та шляхом відкритого багатомодульного процесу торгів залучити зовнішніх постачальників для паралельної розробки та інтеграції компонентів ЄСІТС і постійного створення нових функціональних можливостей клієнтам у рамках «судової екосистеми» України.

Технічне завдання для цільової системи має включати щонайменше таке:

— опис модульної архітектури ЄСІТС;

— детальні вимоги до кожного модуля ЄСІТС;

— пріоритети впровадження різних модулів;

— стратегія міграції успадкованих ІТсистем;

— загальний підхід моніторингу та оцінювання щодо розробок ЄСІТС.

Але чинне технічне завдання, затверджене ще у 2018 році, не містить інформації про пріоритети впровадження, стратегію міграції та показники моніторингу. У вимогах до модуля немає деталей щодо контрольних прикладів та процедури прийняття.

Тому для забезпечення реалістичного планування та прозорого моніторингу необхідно розробити документ із вичерпними вимогами, який включатиме опис архітектури цільової системи, вимоги на рівні модулів, пріоритети впровадження, стратегію міграції даних та показники моніторингу.

Нова архітектура системи повинна базуватися на хмарній технології, коли всі суди та інші користувачі судової системи отримують доступ до єдиної платформи через захищений рівень контролю доступу. Усі дії повинні бути належним чином забезпечені цифровим підписом, щоб забезпечити юридично обовязкове прийняття комунікації між сторонами винятково через цифрові дані. ЄСІТС має бути розроблена як хмарна платформа з єдиним уніфікованим захищеним доступом для всіх типів користувачів та із вбудованою підтримкою цифрового підпису для всіх типів дій.

З чого почати

Експерти надали свої поради щодо методології розробки системи, зазначивши, що технічна специфікація для розробки ЄСІТС повинна пройти кілька етапів.

Для розуміння ситуації наразі необхідно документувати процеси «як є». Для цього треба проаналізувати існуючі системи ІТ, бізнеспроцеси та організаційну структуру. Кожен із ключових зацікавлених повинен розуміти свої потреби та наявні проблеми. Під час цієї фази збору даних доречно звернути особливу увагу на розуміння існуючих послуг та основних показників ефективності щодо цих послуг, очікування основних зацікавлених сторін щодо бізнеспослуг, розуміння робочих процесів для існуючих послуг та відображення процесів в організаційній структурі і готовність до змін для досягнення бажаних цілей.

Потім можна приступити до розробки системи «як має бути», яка повинна спиратися на такі основні засади:

— усі процеси повинні переглянути та затвердити ключові зацікавлені сторони із судової системи;

— найкращі міжнародні практики цифровізації, тобто створення основних ІТсистем;

— бачення керівництва та очікування основних ключових зацікавлених сторін щодо якості та ефективності цифрової судової системи;

— фактична спроможність організації здійснювати можливі та бажані зміни (включаючи готовність зовнішніх клієнтів).

Обовязково треба проводити аналіз недоліків організації, персоналу, процесів та служб відповідно до потенційної моделі «як має бути», приділяючи особливу увагу рівню автоматизації внутрішніх і зовнішніх систем, користувачів та поведінкових моделей клієнтів.

Також доречно перевірити стан урядової ІТінфраструктури та загальних моделей споживання електронних послуг в Україні (тобто цифрове підтвердження особи, цифровий підпис, управління безпекою).

Після детального аналізу прогалин можна приступати до стратегії планування змін. Одним із найважливіших аспектів, на який необхідно звернути увагу під час підготовки плану розробки ЄСІТС, є масштаби змін та необхідних інновацій, яких реально можна досягти протягом періоду проєкту. Не обійтися без масштабного обговорення та навчання для сприяння інновацій та модернізації, виявлення страхів і перешкод в організаціях та розробки реалістичної стратегії впровадження змін. Крім того, на етапі планування управління змінами необхідно визначити потреби в підготовці посадових осіб сектора правосуддя, а також серед зовнішніх зацікавлених сторін.

Узагальнені рекомендації

Зважаючи на виявлені проблеми та заявлені цілі, експерти сформулювали основні рекомендації щодо розробки ЄСІТС:

— забезпечити чітке розмежування основних ролей у процесі розробки — доречно представити окремо, принаймні основні ролі в процесі розробки ЄСІТС (Керівний комітет  — загальне управління розробкою ЄСІТС; цей рівень повинен бути повязаний з ВРП; замовник — ДСА — мобілізація ресурсів та контроль за виконанням договорів);

— функція управління проєктами повинна реалізовуватися спеціалізованим підрозділом ДСА;

— реалізацію проєкту треба проводити за допомогою відкритих та прозорих тендерних процедур;

— управління ІТопераціями має здійснюватися Державним підприємством «Інформаційні судові системи»;

— потрібно офіційно створити Керівний комітет ЄСІТС та підготувати і затвердити його Статут. Керівний комітет повинен затвердити дорожню карту для створення ЄСІТС та стежити за її виконанням;

— ДСА повинна мати спроможність виконувати роль замовника ЄСІТС, тобто контролювати виконання вимог до ІТсистеми, контролювати виконання договорів на виконання робіт з розробки та прийняття результатів, а також контролювати необхідні зміни для впровадження системи у всіх судах. Для цього необхідно створити центр управління проєктами ЄСІТС;

— ДП «Інформаційні судові системи» має зосереджуватися лише на впровадженні функцій ІТ. Центр управління проєктами ДСА повинен нести відповідальність за реалізацію функції розвитку ІТ. Усі розробки мають здійснюватися на місцевому та/або міжнародному ринку за допомогою належно підготовлених прозорих тендерних процесів;

— щоб забезпечити реалістичне планування та прозорий моніторинг, необхідно розробити комплексний Документ про вимоги, який включатиме опис архітектури цільової системи, вимоги на рівні модулів, пріоритети впровадження, стратегію перенесення даних та показники моніторингу;

— ЄСІТС має бути розроблена як хмарна платформа з єдиним уніфікованим захищеним доступом для всіх типів користувачів та з вбудованою підтримкою цифрового підпису для всіх типів дій;

— при плануванні треба враховувати всі конкретні модулі для всіх різних зацікавлених сторін ЄСІТС;

— дорожню карту має затвердити Керівний комітет, і вона повинна бути основою для моніторингу виконання;

— у плануванні має передбачатися досягнення на кожні півроку, щоб забезпечити належний контроль за змінами. Першим пріоритетом має стати впровадження сучасного та зручного для користувачів службового розділу сайту (бекофіс) для забезпечення неперервного середовища роботи суддів та інших працівників судів;

— діяльність з управління програмою ЄСІТС повинна плануватися, координуватися та керуватися в трьох паралельних сферах, а саме — розробка системи ЄСІТС, розвиток інфраструктури та управління змінами.

Ірина ГОНЧАР, «Судовий вісник»

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Пожалуйста, авторизуйтесь чтобы добавить комментарий.

Другие новости

Slider

PRAVO.UA

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: