БАНКРУТСТВО — ЦЕ
дієвий інструмент для власника бізнесу, корпоративного юриста компанії, фінансового директора для управління ризиками та зниження фінансового навантаження на бізнес чи неплатоспроможність, борги та вихід з ринку? Банкрутство — це легітимний інструмент вільного ринку, виправдана необхідність для бізнесу та кредиторів, органічна трансформація.

РЕКОМЕНДОВАНО
застосовувати для досягнення довгострокових та короткострокових бізнес­цілей, зокрема:
— вивільнення грошових коштів;
— визнання недійсними невигідних контрактів;
— забезпечення збереження майна та активів бізнесу боржника­банкрута;
— захист від потенційної втрати контролю над бізнесом;
— збільшення оборотного капіталу;
— короткострокове зниження фінансового навантаження на бізнес;
— перерозподіл фінансових потоків бізнесу;
— припинення акумуляції боргових зобов’язань;
— управління фінансовими та бізнес­ризиками.

ТРИСТАН БЕРНАР
сказав: «Банкрутство — це законна процедура, коли ви перекладаєте гроші в кишеню брюк і віддаєте свій піджак кредиторам». І це — найбільша проблема кредитора. Найчастіше найцінніші активи вже не належать боржнику. Кредиторам залишається непотріб і застава. Добре, коли застава є в наявності і співвідноситься за вартістю з сумою вимог. Та найчастіше складається те, про що говорив Арнольд Беннетт: «Іноді банкрутство — це хороший бізнес». Усе частіше ми маємо справу з недобросовісними позичальниками, і їхня майстерність, як зауважив Генрі Джейм, «не має меж досконалості». Допомога професіонала майже завжди збільшує шанси знайти активи боржника, повернути їх у ліквідаційну масу і мінімізувати втрати. Звертайтеся до спеціалістів вузького профілю — супровід процедур банкрутства потребує глибокого практичного досвіду.

ШУКАЙТЕ СВОГО
арбітражного керуючого. В умовах сьогодення арбітражний керуючий не може утримувати себе самостійно. Частіше він або працює у складі юридичної компанії, або має домовленості з одним чи декількома учасниками процесу. Арбітражний керуючий може бути лояльним як до будь­якого кредитора, так і до самого боржника. Насамперед репутація арбітражного керуючого повинна бути бездоганною. Від неї залежить не тільки сумлінність проведення процедури банкрутства, а й мінімізація ризиків для власника і посадових осіб боржника.

РАДЬТЕСЯ
з учасниками ринку. Заплямовану репутацію важко приховати. Також важливо дізнаватися про спеціалізацію. Спеціаліст не є експертом, якщо його не визнають колеги.

ВИМАГАЙТЕ
дотримання приписів закону. До арбітражного керуючого законом висуваються певні вимоги. До них належать також наявність страхового поліса професійної відповідальності і сертифікатів про проходження підвищення кваліфікації раз на два роки. Саме цими вимогами нерідко нехтують арбітражні керуючі, і вони часто залишаються поза увагою суду.

ВИВЧАЙТЕ ДОС’Є
арбітражних керуючих, які розміщені в Єдиному реєстрі, є публічними і містять дані про притягнення арбітражного керуючого до відповідальності. Наявність досвіду можна визначити за пошуком в Єдиному реєстрі судових рішень. Гугліть, що пишуть ЗМІ. Аналізуйте опубліковані кейси. Враховуйте, що інформація не завжди відповідає дійсності і може бути методом впливу.

ЗМІНЮЙТЕ,
якщо незадоволені роботою. Процедура розпорядження майном передбачає призначення розпорядника із числа арбітражних керуючих, обраних автоматизованою системою. У разі виявлених порушень, невиконання рішень суду, затягування процедури чи корупційної складової у діях розпорядника майна є дієві методи захисту. Кандидатура ж арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів. Не зволікайте наполягати і на зміні керівника ліквідацією боржника, якщо він ухиляється від відповідальності.

ПАМ’ЯТАЙТЕ,
стягнення за іпотекою у загальному порядку, якщо відкрито процедуру банкрутства, не працює. Будь­які оскарження в процедурі банкрутства не зупиняють власне процесу.
Керівник і особи, які контролюють боржника, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство. Будь­які дії керівництва компанії, вчинені в момент, коли заборгованість товариства перевищує розмір його активів, можуть призвести до притягнення до субсидіарної відповідальності посадових осіб. Керівнику «потенційного банкрута» необхідно вкрай уважно ставитися до угод, які в подальшому можуть бути розцінені як виведення майна боржника.

МАЙНО,
включене до ліквідаційної маси, може бути витребуване в рамках кримінального провадження і передане для управління чи розпорядження Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА), що ускладнює проведення власне процедури банкрутства та задоволення вимог кредиторів.

НАЙЦІННІШИЙ АКТИВ
будь­якого бізнесу — це сам власник, тому клієнти і постачальники орієнтуватимуться на нього, а не на кредиторів.