Сезон форумів «Юридичної практики» 2022 року відкрив VIIІ Legal Banking Forum, що традиційно об’єднує фахівців юридичного та банківського сектору для обміну досвідом у вирішенні нагальних питань, які ставлять перед ними зміни в нормативно‑правовому регулюванні.

Орієнтири на цей і наступні роки, поточні питання та відповіді, юридична аналітика — далеко не повний перелік питань, які обговорили провідні експерти юридичного та фінансового ринків. Тренди законодавчого забезпечення банківського сектору — 2022, розвиток необанкінгу, робота з проблемними активами та спори в банківському секторі — всі ці та багато інших тем висвітлили доповідачі форуму.

Також у рамках форуму було нагороджено переможців дослідження «Банки року — 2022» за версією «Фінансового клубу». Генеральними партнерами церемонії стали юридичні компанії «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери» й L.I.Group.

Ландшафтний дизайн

Відкрила форум експертна дискусія «Регуляторний ландшафт», модератором якої був Армен Хачатурян, старший партнер Asters. Він зазначив, що форум, який відбувається в ці тривожні часи, посилає світові меседж, що життя в нас не закінчилось і ніщо не зупинить український банківський сектор, який утримує фінансову стабільність. «Реформування банківського сектору триває, і проходить успішно», — наголосив Армен Хачатурян.

У своєму онлайн‑включенні Роман Шпек, голова наглядової ради АТ «Альфа‑Банк Україна», окреслив виклики, які постали нині перед вітчизняним банківським сектором. Він зазначив, що від самого початку було зрозуміло: 2022 рік нестиме багато викликів як для суспільства й держави, так і для банківської системи. Проте завдяки раніше проведеним реформам та нинішнім продуманим крокам щодо грошово‑кредитної політики Національному банку України (НБУ), зокрема інтервенційним діям на валютному ринку, вдалося збити паніку щодо курсу національної валюти та повернути його до тієї величини, яка визначається економічною доцільністю.

«У мене достатньо підстав вважати, що, попри серйозні виклики, макрофінансову стабільність буде збережено», — наголосив Роман Шпек та окреслив зміни в регулюванні банківського сектору на найближчу перспективу.

Про ризики та виклики реформи корпоративного управління у банківській сфері йшлося у виступі Оляни Гордієнко, голови наглядової ради АТ «Укрексімбанк». Найбільшим викликом для системи корпоративного управління вона назвала проведення конкурсів на обрання наглядових рад усіх державних банків через закінчення терміну дії їх мандатів на перші 3 роки. Закон передбачає два варіанти: обрання членів наглядових рад на конкурсі, при цьому існуючі члени продовжуватимуть виконувати свої повноваження до закінчення конкурсу, або перепризначення наглядових рад на другий строк. Втім, у цьому випадку виникає питання щодо порядку та критеріїв оцінювання ефективності роботи наглядових рад, порядок якого так і не визначив акціонер протягом перших трьох років мандату діючих наглядових рад.

Віктор Новіков, заступник директора‑розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО, Фонд) наголосив, що ФГВФО це не просто каса, яка видає кошти вкладникам збанкрутілих банків, а один зі стовпів банківської стабільності. Саме своєчасні та в повному обсязі виплати відшкодування, передбаченого законом, якраз і сприяють стабільності банківської системи. Якщо НБУ підтримує макроекономічну стабільність банківської системи, то Фонд підтримує стабільність шляхом зберігання коштів банків, які є учасниками системи гарантування вкладів.

За словами Віктора Новікова, ліквідація банку — найбільш затратний спосіб його виведення з ринку, зокрема й через велику кількість судових справ. Наприклад, 2015 року судових справ проти збанкрутілих банків налічувалося приблизно 120 тисяч, крім того, було ще близько 150 тисяч виконавчих проваджень. Він зазначив, що наразі фахівці Фонду за сприяння міжнародних партнерів працюють над розробкою нового законодавства з метою наділення Фонду функціями раннього реагування на проблеми в банках — членах системи гарантування. «Вкладник взагалі не повинен помічати виведення банку з ринку стосовно своїх вкладів. Це і є елемент стабільності банківської системи», — наголосив Віктор Новіков.

Про тренди посилення норм банківського законодавства в частині майнової відповідальності менеджерів і власників банків розповів Денис Шкаровський, партнер ЮК VB PARTNERS. За його словами, у 2022 та 2023 роках пануватимуть три тренди. Першим трендом промовець назвав кримінальну відповідальність менеджерів і власників банків, причому ці ризики, на його думку, зростають. Розслідування у відповідних кримінальних справах добігають кінця, і цього року вже буде видно результати, яких прагне суспільство, — таким чином буде реалізовано запит на суспільну справедливість.

Другим трендом промовець назвав особисту відповідальність менеджерів та власників банків, що стосується не лише виведених із ринку банків, але і тих, що працюють. Знаковою подією він назвав рішення Великої Палати (ВП) Верховного Суду (ВС) у справі «Укоопспілки» (постанова від 25 травня 2021 року у справі № 910/11027/18), яким сформульовано презумпцію вини, тобто, попри те що Фонд повинен довести наявність порушення, відповідач має доводити, що він правопорушення не вчиняв.

Третій тренд — жорсткіше корпоративне управління внаслідок розширення права НБУ контролювати пакет акцій власника банку аж до його примусового продажу та деталізація процедури відсторонення керівників банків.

Про санкційну політику держави та банки як агенти фінансового моніторингу говорив Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н. На його думку найгірше, що може бути, — це правова невизначеність, коли плутанина в законах призводить до відповідальності банків. Згідно з нормами Закону України «Про санкції» відносно громадян України та юридичних осіб санкції можуть бути застосовані лише у випадку, якщо вони проводять терористичну діяльність. Отже, якщо стосовно фізичної чи юридичної особи немає рішення суду за статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за тероризм, вони не можуть вважатися винними в провадженні терористичної діяльності.

Тож перед банками постає виклик: як діяти у випадку, якщо до них звертається особа, яка потрапила під санкції РНБО, введені в дію указом Президента України? Банк має виконувати Закон України «Про санкції» чи Конституцію України, Кримінальний кодекс та Закон України «Про боротьбу з тероризмом»?

Семен Ханін навів низку гіпотетичних ситуацій, у яких банк залишається наодинці з такими викликами, однозначного вирішення яких не існує, проте вони цілком можуть спричинити суттєві збитки фінансової установи. Він навів статистичні дані стосовно осіб та компаній, що потрапили під дію санкцій, та наголосив, що, незважаючи на суперечливі норми кодексів та законів, відповідальність буде покладатися саме на банки.

На аспектах банківського регулювання небанківського сектору зосередив увагу присутніх Армен Хачатурян, старший партнер Asters. Він нагадав про створення в НБУ організаційних структур із контролю за небанківськими установами та їх ліцензування. Аналізуючи норми Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», набуття чинності яким заплановано на 2024 рік, спікер зазначив: у самому тексті закону 85 разів сказано, що НБУ ухвалюватиме відповідні підзаконні акти для впровадження норм закону. За словами Армена Хачатуряна, НБУ вже активно розпочав таку нормотворчу діяльність: 2021 року було видано 17 нормативно‑правових актів.

Армен Хачатурян вважає, що для успішного розвитку галузі необхідно внести зміни до законодавства, щоб низка законів, які регулюють небанківський сектор, запрацювали більш динамічно та продуктивно.

Посилення конкуренції

Інноваціям в банківській сфері та на ринку фінансових послуг, а також їх правовому регулюванню була присвячена сесія «Необанкінг: правовий вимір», модератором якої став партнер ЮФ Redcliffe Partners Андрій Нікіфоров.

За словами модератора, необанкінг з’явився завдяки існуванню категорії клієнтів банків, які недоотримують банківські послуги. І саме вони стали цільовою групою для застосування сучасних технологій. Зокрема, такими групами є малий та середній бізнес, а також фізичні особи.

Про нові законодавчі ініціативи на ринку фінансових послуг розповіла народний депутат України Ольга Василевська‑Смаглюк, голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Вона підкреслила, що для модернізації банківського сектору, а саме його доступності для споживача, було зроблено дуже багато, зокрема через упровадження BankID. «За даними Національного банку України, в 2021 році в системі здійснено понад 30 мільйонів успішних ідентифікацій. І враховуючи таку популярність, ми не можемо забувати про можливу вразливість системи», — наголосила Ольга Василевська‑Смаглюк. За її словами, сьогодні щораз більше від користувачів надходить скарг про порушення їх прав шляхом підроблення їхніх SIM‑карт і використання BankID для отримання кредитів у мікрофінансових установах та банках. У зв’язку з цим напрацьовуються законодавчі зміни для подолання таких проблем.

На векторах розвитку банківського сектору зосередився заступник голови правління АТ «ПУМБ» Артур Загородников. Спікер виділив три ключові фактори такого розвитку: макроекономічний складник, мікрофінансовий складник, клієнтський досвід. Зокрема, що стосується останнього складника, то пан Загородников зауважив, що споживачі фінансових послуг стають більш вимогливими. Вони не обирають банки за назвою та місцем розташування, а віддають перевагу більш легкому та зручному входу до банку та якісному обслуговуванню.

«Клієнти не бажають чекати в черзі більш ніж п’ять хвилин. Зростає рівень обізнаності клієнтів, і їх вибір говорить сам за себе», — зауважив пан Загородников.

Цю тезу підтвердила і голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова, яка розкрила тему «Банк у смартфоні». Вона підкреслила, що сьогодні користувачам банківських застосунків насамперед потрібні швидкість та простота користування, щоб інтуїтивно розуміти, як отримати банківську послугу. Також спікер розповіла про основні причини втрати банками клієнтів. Зокрема, представники покоління Z перестають користуватися мобільним додатком і змінюють банк, якщо він не відповідає більш ніж п’ять секунд. Інші ж користувачі перестають використовувати банківський додаток, якщо операція не проводиться швидко чи не виконуються умови її проведення.

Голова правління АТ «Банк Кредит Дніпро» Сергій Панов серед іншого звернув увагу на те, що з огляду на останні кібератаки на державні банки всі представники цього сектору повинні дбати про свою кібербезпеку. «IT security для банківського ринку — це захисники, і необхідно думати, що робити для досягнення найвищого рівня безпеки», — зауважив Сергій Панов.

Також, говорячи про розвиток необанкінгу, спікер підкреслив, що сьогодні необанки часто розглядають питання стосовно зміни бізнес‑моделі та дедалі більше орієнтуються на традиційні банки. І основна причина цього — вартість залучення клієнтів.

Розкриваючи тему «Fintech очима юриста: можливості vs ризики», керуючий партнер Stron Олег Дерлюк зауважив, що сьогодні існує проблема у використанні термінології. Зокрема, на переконання спікера, необанком слід називати установу з випуску електронних грошей, ліцензовану за законодавством ЄС.

Говорячи про Fintech із погляду права, Олег Дерлюк порівняв його з IT‑правом, вказавши, що це не окрема галузь права. Також спікер зауважив, що в Україні відсутнє специфічне законодавство про Fintech, на відміну від Європейського Союзу. Останній є лідером у розвитку такого законодавства.

Банки та небанківські фінансові установи більше союзники, ніж конкуренти, переконаний Олександр Остапчук, керівник відділу договірної підтримки Moneyveo. «Ми працюємо на одному фінансовому ринку, але з різними категоріями споживачів», — підкреслив пан Остапчук. Зокрема, він порівняв образ клієнта банку та небанківської фінансової установи. Так, перший є користувачем кредитної карти з більшим кредитним лімітом. Небанківський клієнт бере кредити нерегулярно з прив’язкою до заробітної платні. Ліміт — до 30 тисяч гривень. Також такі клієнти можуть мати небездоганну кредитну історію.

Спікер підкреслив, що сьогодні для небанківських фінансових установ нема жодних преференцій від регулятора. Ба більше, основним каналом видачі кредиту залишається перерахунок кредитних коштів за реквізитами платіжних карток.

Юлія Кирпа, виконавча партнерка ЮФ Aequo, зауважила, що Закон України «Про платіжні послуги», посилюючи конкуренцію для надавачів фінансових послуг, відкриває нові вікна можливостей для необанків. «Через три роки набудуть чинності положення про відкритий банкінг, клієнт уже зможе користуватися в одному інтерфейсі (застосунку) різними послугами різних банків», — підкреслила пані Кирпа. За її словами, можливість платіжних установ надавати повний спектр банківських послуг створює велику конкуренцію і тиск на класичні банки.

Роман Філоненко, директор юридичного департаменту фінансової компанії NovaPay ГК «Нова Пошта», розповів про переваги та складнощі в роботі фінансової компанії, яку він представляє. Серед іншого він зазначив: досвід NovaPay вказує на те, що оператору поштового зв’язку не зовсім доречно купувати банк. Також, за словами спікера, попри прогресивну політику НБУ, існують інші контролери, зокрема Державна податкова служба України, яка зобов’язує фіскалізувати операції з переказу коштів. «Запровадження фіскалізації (застосування реєстраторів розрахункових операцій, РРО) забирає дорогий IT‑ресурс і не допомагає створювати нові продукти», — підкреслив Роман Філоненко.

Підсумовуючи роботу сесії, модератор Андрій Нікіфоров спрогнозував підвищення на фінансовому ринку в майбутньому конкуренції між традиційними банками та небанківськими фінансовими установами.

Боргове розвантаження

Далі учасники форуму обговорили нюанси роботи з проблемними активами (NPL) за модераторства Олени Волянської, партнера Юридичної групи LCF. Учасники відзначили прогресивну динаміку в зменшенні непрацюючих кредитів у кредитних портфелях банків, говорили про гострі проблеми національного ринку NPL, примусового виконання судових рішень, банкрутства та про найбільш резонансні судові рішення в кредитних спорах.

Юрій Чумак, суддя судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду (КГС) у складі Верховного Суду, розповів про судову практику щодо вирішення кредитних спорів та права власності. Спікер згадав постанову КГС ВС від 10 листопада 2021 року у справі № 922/4248/20. У цій справі позовні вимоги були спрямовані на встановлення або спростування юридичних фактів. Водночас варто звернутись до постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, в якій вказано, що застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторно звертатися до суду. Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту в спірних правовідносинах є вимога позивача про витребування майна від третьої особи.

Продовжила обговорення Ольга Білай, заступник директора‑розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: «Протягом п’яти років після оголошення банкрутства великих банків ми повинні були завершити їх ліквідацію. Ми все зробили вчасно, але вже пройшло майже півтора року, і ми можемо констатувати, що тепер займаємося судами».

Експерт проаналізувала, що таких судових процесів 455, тоді як успішних аукціонів — приблизно 3000. Тобто можемо говорити про 15 % торгів, які оскаржуються ще протягом року. Ольга Білай також розповіла про основні підстави для звернень до суду і підсумувала, що завдання Фонду полягає у створенні системи прозорих продажів: «Наразі немає рішень суду на підставі невідповідності процедур продажу, що можна вважати досягненням».

Денис Грищенко, керівник із питань юридичного забезпечення департаменту проблемних активів «Райффайзен Банку», розповів про поруку крізь призму судової практики. Він, зокрема, звернув увагу на зміщення пріоритету з питань права на питання факту. Іншою тенденцією є перегляд раніше ухвалених рішень про стягнення з поручителя коштів через встановлення фактів спливу строку поруки до 2019 року, збільшення відповідальності поручителя без його згоди (позови про визнання поруки припиненою). Крім того, спікер звернув увагу на питання фіктивності поруки як способу зловживання процесуальними правами.

Про ринок непрацюючих кредитів в Україні розповіла Дарина Марчак, операційний директор ДП «Прозорро.Продажі». Вона навела динаміку зменшення частки NPL у банках: якщо в 2019 році цей показник становив 52,8 %, то на початок 2022‑го — 30 %. До кінця 2023 року НБУ має на меті скоротити рівень NPL у банках до 10 %. Слід зауважити, що значна частина NPL сконцентрована в державних банках — сумарно 252 мільярди гривень.

З 2016 року ФГВФО продає активи банків‑банкрутів, тому фактично в Україні сформовано ринок покупців «поганих» кредитів. Також експерт пояснила, чому банки не продають NPL зараз. Насамперед через довгу процедуру затвердження активу для продажу — щонайменше дев’ять місяців. Ще одна причина — стратегію продажу потрібно затверджувати на рівні уряду. Ба більше, експерт зазначає про незахищеність від прийнятих рішень та можливу кримінальну відповідальність за продаж із дисконтом.

Під час дискусії про підвищення ефективності продажів NPL державних банків Олена Волянська попросила учасників прокоментувати суперечливу судову практику Верховного Суду, якою створено різні умови для продажу непрацюючих кредитів платоспроможних банків та банків, що ліквідуються. Так, незважаючи на однакове нормативне регулювання, продаж активів платоспроможних банків можливий лише за договором факторингу і лише українським покупцям, які мають ліцензію на факторинг. А отже, чи не вплине це на формування ціни під час продажу NPL державних платоспроможних банків?

Дарина Марчак зазначила, що є доведеним фактом те, що обмеження допуску покупців на аукціон завжди призводить до зниження ціни пропозиції. А Ольга Білай додала, що саме цей ризик перешкоджає виходу на український ринок іноземних професійних інвесторів, які зацікавлені в придбанні українських NPL, зокрема Міжнародної фінансової корпорації (IFC), і, звісно, це знижує обсяг надходжень, які могли б отримати банки від продажу своїх проблемних активів.

Наступним виступив Анатолій Телявський, заступник голови Асоціації приватних виконавців України, заступник голови правління Всеукраїнського об’єднання приватних виконавців «ФАКТ». Він розповів про перспективи повернення заборгованості банкам в умовах нового законодавства у сфері примусового виконання рішень. Зокрема, мова йшла про продаж земельних ділянок у виконавчому провадженні через систему ProZorro.

Про захист інтересів банків у процесі банкрутства розповів Владислав Валендюк, радник Benchers Law Firm. Він, зокрема, звернув увагу на дискусійне питання статусу забезпеченого кредитора: чи може забезпечений кредитор одночасно бути конкурсним? У цьому контексті було наведено декілька прикладів постанов судів із різними позиціями. Експерт також розповів про цікаві новели законодавства, які стосуються прав і статусу забезпеченого кредитора, та про переваги процедури банкрутства перед іншими процедурами стягнення заборгованості. Серед них було названо швидкість реалізації предмета забезпечення, контрольованість, прозорість процедури та можливість збільшення обсягу майна, яке може бути реалізовано.

Владислав Скирда, адвокат MITRAX, на прикладі зі свого досвіду розкрив тему інструментів позасудового врегулювання заборгованості. Експерт поділив такі інструменти на добровільні (за згодою сторін, медіація, «примушування до миру») та примусові. Для ефективної реалізації перших необхідні якісне спілкування сторін та гнучкість позицій. Другу групу становлять виконавчий напис та звернення стягнення на предмет застави з метою продажу.

Завершив сесію Олександр Пашинін, радник EVERLEGAL, розповівши про знакові постанови Верховного Суду щодо звернення стягнення на предмет застави та іпотеки. Спікер звернув увагу на те, що записи в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (ДРОРМ) зберігаються протягом п’яти років із моменту їх внесення. Тобто за наявності довгострокових правовідносин між кредитором та боржником/заставодержателем важливо контролювати запис про реєстрацію обтяження майна в реєстрі та вчасно його продовжувати. Також Олександр Пашинін розповів про аналогічні постанови ВС у сфері іпотеки.

«Ми змогли не лише почути одне одного і проговорити наявні проблеми та різні погляди на них, а й намітили шляхи їх практичного вирішення!» — резюмувала Олена Волянська.

Спірні тенденції

Перспективи вирішення спорів у банківському секторі були у фокусі уваги учасників завершальної сесії форуму, яку модерував Сергій Боярчуков, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери». У процесі жвавого обговорення спікери розповіли про основні тенденції вирішення спорів за участю банківських установ.

Керівник судового відділу Moneyveo Ірина Стародуб проаналізувала відмінності судової практики банківського і небанківського сектору. Серед таких відмінностей вона назвала види спорів, сегмент ринку та вартість спору. За словами Ірини Стародуб, небанківський сектор займається здебільшого стягненням заборгованості. Питома вага позовів про визнання договорів недійсними у цьому секторі також є значною, на відміну від банківського сектору, в якому такі спори зустрічаються доволі рідко. Спікерка проаналізувала судові рішення щодо «ПриватБанку», «Універсал Банку», «Ідея Банку». У підсумку вона зазначила, що в усіх цих справах суди стали на бік позивачів.

Продовжила тематику Олена Сосєдка, засновниця першої в Україні відкритої фінтех‑екосистеми Concord Fintech Solutions. Вона також є головою наглядової ради АТ «АКБ «КОНКОРД» та заступником голови Національної асоціації банків України. У своєму виступі доповідачка розповіла про цифровізацію банківського сектору. Детальніше висвітлила питання різниці відкритих і закритих фінтех‑екосистем. «У відкритій фінтех‑екосистемі різні структури та фінансові інструменти впливають одне на одного. У результаті всі отримують вигоду», — підсумувала Олена Сосєдка.

Відповідаючи на запитання Сергія Боярчукова, Олена Сосєдка висловила думку, що легалізація віртуальних активів необхідна. В Україні для цього великий потенціал, адже в державі на день продається приблизно 1 мільярд гривень на ринку. Отже, необхідно виводити всі ці кошти з тіні.

Віталій Бєліков, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта», наголосив що у 43 % українців відсутні банківські рахунки. Саме тому АТ «Укрпошта» завдяки коштам ЄБРР закуповує нові авто — пересувні поштові відділення. Такі авто будуть обладнані спеціальними терміналами, які дадуть змогу «заблокувати» певну суму коштів, необхідну для здійснення фінансових операцій. Після цього можна буде надавати особам, чиї кошти заблоковано, основні фінансові послуги. Це стане можливим навіть у тих населених пунктах, де відсутній інтернет та/або мобільний зв’язок. «Отже, АТ «Укрпошта» на шляху до того, щоб стати повноцінним банком», — підкреслив пан Бєліков.

Наразі триває процес придбання «Укрпоштою» невеликого банку та отримання відповідної ліцензії. Статус цього банку буде також особливим. Адже це буде фактично приватний банк, але кінцевим бенефіціаром його буде держава. Така модель може бути доволі дієвою. Цільовою аудиторією цього банку будуть особи, які взагалі не залучені в банківську систему. Коментуючи таку ініціативу, Олена Сосєдка зазначила, що це буде цікавий кейс. «Ніщо не робить нас більш сильними, ніж відсутність монополій», — підсумувала вона.

Продовжив тематику сесії Іван Пріцак, старший юрисконсульт відділу судового захисту регуляторних функцій управління претензійно‑позовної роботи юридичного департаменту НБУ. Він зупинився на практичних аспектах реалізації Закону України № 590‑ІХ від 13 травня 2020 року. За його словами, цей закон унормував процедуру оскарження рішень регуляторів щодо виведених із ринку банків. На прикладі конкретних судових рішень спікер продемонстрував необхідність прийняття вказаного закону. Крім того, пан Пріцак проаналізував зміни, визначені статтею 266¹ Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, за його словами, відтепер суд не може прийняти будь‑яке інше рішення, що може спричинити зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку. Спікер також вважає, що провадження в частині позовних вимог про відновлення діяльності банку підлягають закриттю.

Заступник голови правління з юридичних питань АТ «Банк Кредит Дніпро» Маріанна Соболєва зосередилася на спорах у разі відмови в обслуговуванні клієнтів. За її словами, деякі клієнти банків часто заперечують проти проведення фінансового моніторингу та надання додаткових документів. За чинним нормативним регулюванням це є підставою для відмови в їх обслуговуванні. Особливість цих спорів полягає в тому, що клієнти можуть забрати свої кошти лише в безготівковій формі на рахунок, відкритий в іншому банку. Але часто клієнти не погоджуються з таким механізмом. Зазначені спори розглядалися судами по‑різному. Під час розгляду таких спорів за участю фізичної особи суди застосовували положення Закону України «Про захист прав споживачів» із відповідними санкціями. Але в постанові ВП ВС від 25 січня 2022 року в справі № 761/16124/15‑ц колегія суддів дійшла висновку, що пеня в розмірі 3 % нараховується тільки на суму відсотків, а не на все тіло депозиту.

Павло Мельніченко, директор департаменту стягнення кредитів АТ «ПУМБ», розповів про інструменти позасудового врегулювання спору. Він зауважив, що зараз отримати кредит стає чимраз легше, особливо враховуючи технологічний прогрес. А ось процес повернення таких коштів є доволі складним. Банки не можуть іти до суду з усіма заборгованостями. Тому що це досить довго і економічно невигідно. Спікер підкреслив, що у світі існують альтернативи для вирішення таких спорів, серед іншого — третейський розгляд спору, судові накази, нотаріальні написи. А ось у Польщі взагалі діє електронний суд. Проте цей процес не передбачає призначення справи до розгляду та дає змогу отримати судове рішення протягом місяця. В Україні ж фактично альтернатив судовим рішенням немає. Водночас, на думку доповідача, виконавчий напис нотаріуса є швидким і дієвим способом отримати виконавчий документ. Саме тому зараз ведуться роботи, спрямовані на вдосконалення цього механізму. Зокрема, необхідно усунути певні законодавчі недоліки, які можуть бути використані сторонами для зловживань.

Найкращі серед банків

У рамках VIII Legal Banking Forum традиційно пройшла урочиста церемонія нагородження переможців рейтингу «Банки року — 2022» за версією «Фінансового клубу». Переможці визначалися на підставі даних звітності банків, яку публікує Національний банк України, станом на 1 січня 2021 року і на 1 січня 2022 року. Ключовими показниками стали динаміка активів, депозитного та кредитного портфелів фізичних та юридичних осіб, а також прибуток банків.

Банки з українським капіталом, державні банки і банки з іноземним капіталом аналізувались окремо. Крім того, залежно від розміру активів банки з українським та банки з іноземним капіталом були розподілені на дві групи.

Зокрема, переможцями в номінації «Прибутковий банк» у своїх групах стали «ПриватБанк», «Райффайзен Банк», банк «Форвард», ПУМБ та «МетаБанк».

Анастасія ВОЛИНЕЦЬ, Дар’я ГОВОРУН, Олесь ЄВТЄЄВ, Анатолій ГВОЗДЕЦЬКИЙ «Юридична практика»

КОМЕНТАРІ

Санкції чи закон?

Семен ХАНІН, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н., заслужений юрист України

Санкційна політика держави має змінитися, і, на мою думку, це станеться вже після першого рішення суду, який скасує санкції проти громадян України як незаконні. Наразі в судах розглядається доволі багато таких позовів, і я переконаний у перемозі юристів. І справа не у винуватості чи невинуватості людей, що потрапили під дію санкцій. Просто в нас є закони і Конституція України, які визначають порядок застосування покарань, і неможливо підміняти санкціями кримінальну відповідальність. Якщо це тероризм, значить, має бути відповідний вирок суду і винний повинен сидіти у в’язниці. Санкціями такі питання в цілому не вирішуються, бо так можна дійти до того, що за допомогою санкцій будуть вирішувати господарські чи адміністративні спори.

Санкції мають застосовуватися до іноземних громадян чи держав, адже ми не можемо притягнути до кримінальної відповідальності, скажімо, Нікарагуа — це технічно неможливо. А тут мова йде про громадян України, і виникає питання: якщо він терорист, то чому ж він не сидить у в’язниці, а продовжує займатися терористичною діяльністю, тільки під санкціями?

Переваги Fintech

Олег ДЕРЛЮК, керуючий партнер Stron Legal Services

Сила Fintech полягає у швидкості та масовості для її В2В‑ та В2С‑користувачів. Сама собою ця технологія не створює щось нове в прямому розумінні, бо всі продукти та рішення, які зараз реалізуються за її допомогою, були і до неї, проте вона надала додаткові технологічні інструменти для фінансових послуг, що дало змогу конкурувати з традиційними фінансовими установами.

Тренди диктують вихід В2В в цифрову площину та впровадження Embedded Finance, що дає можливість інтегрувати платежі, дебетові картки, кредити, страховки та інвестиційні інструменти практично в будь‑які нефінансові продукти.

Для В2С‑користувачів завжди будуть актуальні сервіси all‑in‑one без зайвої паперової тяганини. Також у тренді альтернативні способи онлайн‑платежів, зокрема з використанням електронних гаманців, QR‑кодів, криптовалют.

З погляду юриста, для нас Fintech уже став практикою. Для мене це можливість працювати на перетині нової реальності та економіки, перебувати в самому серці технологій та створювати щось інноваційне. Для молодих спеціалістів це велика можливість проявити себе в галузі, яка буде щороку розвиватися.

Захист інтересів банків

Владислав ВАЛЕНДЮК, радник Benchers Law Firm

Загалом існує декілька варіантів процедур, у рамках яких банк може здійснити стягнення проблемної заборгованості з боржника. Сьогодні слід сказати про існування нового прогресивного нормативно‑правового акта, який регулює процедуру банкрутства. У зв’язку з цим можна стверджувати, що банкрутство боржника являє собою ефективну процедуру, яка дає можливість доволі швидко звернути стягнення і скерувати кошти на погашення заборгованості.

Усі пам’ятають масовий «банкопад» у 2014—2015 роках, тому часто постає питання: чи достатньо на сьогодні законодавчо закріплених норм, які би запобігли такій ситуації?

На моє переконання, законодавство не настільки змінилося, щоб говорити про неможливість появи проблем у банківській систем. Ба більше, можу зазначити, що це залежить від багатьох обставин. Насамперед від економічної стабільності нашої держави.