Авторитетно заявити — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Український адвокат № 10 (182) » Авторитетно заявити

Авторитетно заявити

У Верховній Раді України зареєстрували низку законопроєктів щодо посилення авторитету адвокатури

Законопроєкти потрібно читати не тільки уважно, але й комплексно (взаємопов’язаних законопроєктів три: № 6205 (базові зміни), № 6206 (зміни до КПК України) та № 6207 (зміни до КК України).

Головний меседж ініціативи — потреба підвищення авторитету адвокатури, який останнім часом був розмитий через так звану адвокатську монополію і через бажання представників інших юридичних професій отримати «запасний аеро­дром» про всяк випадок.

У результаті до адвокатури потрапили не те щоб «чужі» чи «випадкові» особи, а ті, хто за інших умов цього статусу не набував би ніколи взагалі.

Усі ми хочемо підвищення прес­тижу, авторитету та впливовості власної професії, але часом забуваємо, що все це насамперед кореспондується з рівнем етичних стандартів, відповідальністю спільноти та її здатністю до саморегулювання й самоочищення.

Адвокатура була й повинна бути елітою серед правників, до якої мають прагнути, про яку мають мріяти, а не у лавах якої перечікувати скрутні часи, стверджують ініціатори.

І за таких умов необхідне та важливе встановлення бар’єрів у доступі до адвокатської професії на майбутнє.

Саме в цьому ракурсі й слід читати зміни до частини 2 статті 6 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до яких не може бути адвокатом особа, яка «протягом останніх трьох років безперервно працювала або працює на посаді судді, прокурора, слідчого, дізнавача, працівника підрозділу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, працівника пенітенціарної служби, нотаріуса, державного або приватного виконавця, арбітражного керуючого, на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, на іншій посаді, на якій одночасне здійснення адвокатської діяльності заборонено законом».

Це не повна заборона доступу до професії, як його тлумачать окремі колеги. Ідеться лише про певний строк для підготовки особи до ­своєї ролі в адвокатурі, зокрема, й до такого необхідного інколи на ментально-психологічному рівні розвороту на 180 градусів.

У законопроєктах немає жодних ретроспективних обмежень для інших професій. Особи, які мали до цього часу статус адвоката та арбітражного керуючого, так ними й володітимуть надалі. Так само це не заважатиме адвокату набути статусу арбітражного керуючого.

Водночас, на жаль, мало хто звернув увагу на запропоновані зміни до КК України та КПК України. А ними, окрім іншого, передбачено встановити, що:

  • не є співучастю надання адвокатом правової допомоги особі, яка вчинила злочин, із правових питань її діяльності;
  • адвокати підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого кримінального правопорушення;
  • досудові розслідування кримінальних проваджень щодо адвокатів зосереджуються в одному органі — ДБР.

Фактично законопроєктами розв’язується одвічна проблема ототожнення адвокатів із клієнтами та можливості зловживання процесуальних опонентів щодо  адвокатів. Такі зміни поставлять крапку в цих питаннях.

Ще до винесення законопроєктів на голосування в сесійній залі колектив авторів готовий до слушних зауважень та продуктивної професійної дискусії, адже ми формуємо єдині правила, яких дотримуватимемося і самі.

 

Автор: Тарас ТАРАСЕНКО, народний депутат України, адвокат

Автор: Ілля СОЛОД, голова правління ГО «Моя Держава», адвокат

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA