22 жовтня 2021 року відбувся XV Щорічний форум з корпоративного права, який традиційно організовує
Асоціація правників України. Спікери заходу дискутували щодо потреб ринку та бізнесу, особливостей M&A­трансакцій в Україні, корпоративного врядування в державному секторі та нюансів корпоративного управління.

Ольга Магалецька, керівниця Офісу Національної інвестиційної ради, присвятила свою доповідь Закону № 1116­IX «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україну». Інструментами підтримки є певні податкові пільги, зокрема звільнення від податку на прибуток на 5 років, від сплати податку на додану вартість   та мита під час увезення нового обладнання. Крім цього, передбачено надання у користування земельних ділянок, необхідних для реалізації інвестпроєкту, а також будівництво/реконструкцію об’єктів суміжної інфраструктури коштом держави.

Роман Шуляр, партнер, керівник трансакційної практики Marchenko Partners, у дискусії, присвяченій питанням M&A­трансакцій в Україні, звернув увагу, що традиційним є використання англійського права. Крім того, поки що немає широкої та послідовної практики застосування нових норм законодавства, саме тому клієнти бояться бути першими.

Олена Лисицька, керівник юридичного департаменту DCH Group, також зауважила, що, попри те що в українському праві з’являється багато нових інструментів, поки що обирається право іншої держави й інші суди. Необхідно прийти до розуміння того, що приватне право має належним чином захищатися, як і кордони, саме тоді і зміниться українська правова культура.

Максим Лібанов, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, під час свого виступу говорив про стан розгляду і нововведення нового проєкту Закону «Про акціонерні товариства». Він зазначив, що на розгляді у Верховній Раді України вже другий рік перебуває нова редакція цього закону. Влітку законопроєкт № 2493 було прийнято в першому читанні. Законопроєктом здебільшого пропонується розширити диспозитивність діяльності акціонерних товариств, проте, якщо їм зручно функціонувати в чинному форматі, його також можна буде лишити. Це потрібно буде зафіксувати у статуті.

З 1 січня 2022 року з’являться дві моделі корпоративного управління: однорівнева і дворівнева. Акціонерним товариствам ніхто не заборонятиме використовувати дворівневі системи, проте з’явиться можливість використовувати однорівневу, яка більш притаманна загальній системі права.

Проведення загальних зборів буде можливим у декількох форматах:

1) класичні очні збори, які проводяться офлайн в одному конкретному місці;

2) дистанційні збори, які проводяться в тимчасовому порядку через пандемію. Декілька сотень акціонерних товариств проводили збори, застосовуючи цю конструкцію, тому логічно, що парламенту пропонується трансформувати такий формат із тимчасового інструмента в постійний і надати відповідний мандат комісії, яка буде визначати порядок цих зборів;

3) електронні збори, які проводяться онлайн за допомогою електронної системи (ідеально — через застосунок, але, скоріше за все, через певне вебрішення): акціонер зможе зайти в систему за допомогою певного коду доступу і скористатись бюлетенем, зафіксувавши власне волевиявлення.

У 2023 році буде надано можливість використовувати електронне голосування в очних зібраннях. Класичні очні зібрання буде трансформовано в так звані змішані.

Альона СТУЛІНА «Юридична практика»