Арифметична регресія — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Судовий вісник №10 від 25.10.2019 » Арифметична регресія

Арифметична регресія

Рубрика Кадри
Скороченню «верховних» суддів із 200 до 100 бути — таке рішення ухвалили законодавці, попри бурхливу негативну реакцію самого ВС 
та міжнародної спільноти
Профільний парламентський комітет підтримав ідею зменшення кількості суддів ВС, особливо не переймаючись поясненням мотивів такого законодавчого кроку

Головною темою цієї осені без перебільшення стала судова реформа, точніше — президентські нормотворчі наміри, викладені у проєкті  1008. І якщо із пертурбаціями у частині формування і діяльності органів суддівського врядування, які запропонував провести Президент України Володимир Зеленський, юридична спільнота України, схоже, вже змирилася, то ідея щодо скорочення граничної чисельності «верховних» суддів із 200 осіб до 100 викликала бурхливу реакцію, причому не тільки самого Верховного Суду (ВС), а й багатьох представників української професійної спільноти, не кажучи вже про іноземних дипломатів і міжнародні інституції.

Така міжнародна реакція на ідею щодо переформатування складу найвищої судової інстанції країни має цілком логічне пояснення. Адже новий ВС став головною візитівкою судової реформи зразка 2016 року. Формування найвищої судової інстанції з нуля, масштабний конкурс, безпрецедентні правила прозорості, відкриття доступу до найвищого суду для науковців і адвокатівце все те, чим вітчизняні реформатори так пишалися, ба більше — неодноразово хизувалися такими здобутками перед представниками міжнародної спільноти, які були частими гостями на усіляких експертних форумах і навіть на урочистих церемоніях (їх було дві — восени 2017-го і навесні 2019-го) складення присяги новообраними «верховними» суддями. Тож, вочевидь, міжнародній спільноті невтямки, чому така яскрава і блискуча «обгортка» судової реформи України буквально за кілька місяців після зміни політичних настроїв у країні так швидко потьмяніла. Більше того, мабуть, іноземним дипломатам непросто збагнути, чому українську судову систему, яка потерпає від кадрового дефіциту, знову чекає операція «Реставрація», яка розпочнеться із сучасної і повністю оснащеної «новобудови» — Верховного Суду. Наші західні партнери навряд чи дозволили б собі таку розкіш і марнотратство, як проведення перезавантаження найвищої судової інстанції країни що два роки.

Одними із перших з критикою законодавчої ініціативи в частині кадрового перезавантаження ВС виступило Представництво Європейського Союзу в Україні та Посольство Канади, які в спільному листі до Офісу глави держави, зокрема, зазначили, що «слід уникати повторного відбору суддів Верховного Суду». Рада Європи також висловила своє занепокоєння законопроєктом  1008, серед іншого наголосивши, що такі масштабні зміни можуть мати серйозні наслідки для незалежності судової системи. А на початку жовтня ц.р. зявилася інформація про те, що моніторинговий комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи спрямував запит до Венеційської комісії щодо запропонованих змін.

Перспективи «верховного» скорочення не залишилися поза увагою і бізнесспільноти. Недавно найбільші бізнесасоціації (Американська торговельна палата в Україні, Європейська Бізнес Асоціація та Спілка українських підприємців) оприлюднили спільну заяву, в якій зазначили, що «бізнесспільнота дуже занепокоєна оцінками, згідно з якими позивачі будуть змушені чекати понад пять років на рішення ВС, якщо кількість його суддів скоротиться з 200 до 100 без одночасного реформування судів нижчих інстанцій, апеляційних судів та запровадження процесуальних фільтрів у кодексах».

Для самих же «верховних» суддів було принципово важливо почути відповідь на запитання, чим обґрунтовується пропозиція щодо скорочення суддів ВС, адже пояснювальна записка до законодавчої ініціативи не дає на нього відповідь. Це питання рефреном звучало з уст Голови ВС Валентини Данішевської на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (відбулосяжовтня ц.р.), на якому розглядався законопроєкт  1008, підготовлений до другого читання, однак чіткої відповіді на нього парламентарії так і не дали, як не відповіли і на інше запитання, озвучене представниками професійної юридичної спільноти: «Невже при нинішніх обсягах надходження справ до ВС скорочення кількості його суддів позитивно позначиться на якості здійснення правосуддя та захисті прав і законних інтересів пересічних громадян?».

Щоправда, члени профільного комітету все ж пішли на певні нормотворчі поступки. Скажімо, законодавці відмовилися від пропозиції проєкту  1008 щодо скасування частини 2 статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в якій встановлено, що зміни до цього Закону можуть вноситися виключно (!) законами про внесення змін до профільного суддівського закону. Також члени комітету зійшлися на думці, що необхідно відкоригувати назву майбутнього закону, врахувавши приписи зазначеної норми, тобто включивши в нього згадку про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, вже «перезавантаженній» Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (ВККС) запропонували надати більше самостійності, відмовившись від концепту початкового тексту проєкту, згідно з яким більшість регламентних документів, що деталізують організацію роботи ВККС, повинні затверджуватися Вищою радою правосуддя, а не власне Комісією. У рамках другого читання також «забракували» ідею застосування люстраційного механізму до деяких кадрових позицій: до осіб, які обіймали у сукупності не менше одного року в період з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року посаду (посади) голови ВККС, голови Державної судової адміністрації України, їхніх заступників.

Розгляду вже доопрацьованої до другого читання версії президентської ініціативи в сесійній залі Верховної Ради України народні обранці присвятили два дві — 15–16 жовтня ц.р., у підсумку відхиливши більшість поправок, зокрема, і щодо вилучення положень про скорочення граничної чисельності «верховних» суддів і проведення серед нинішніх представників ВС кадрового «відсіву». За Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» свої голоси віддали 236 парламентаріїв.

Утім, на «верховних» суддів уже незабаром чекає не тільки кадрове, а й процесуальне перезавантаження. 15 жовтня ц.р. відбулося перше засідання робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади і здійснення правосуддя Комісії з питань правової реформи, в ході якого її очільник — ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук — анонсував, що вже найближчим часом глава держави має внести на розгляд парламенту проєкт, що стосуватиметься питань доступу до касаційного розгляду, тобто введення для ВС додаткових процесуальних фільтрів. Крім того, нові судові реформатори планують реалізувати й інші нормотворчі ідеї, причому деякі з них «із минулого». Наприклад, знову було «реанімоване» питання про запровадження інституту відкликання суддів з відставки (така ініціатива обговорювалася ще три-чотири роки тому як один із можливих варіантів оперативного розв’язання проблеми кадрового голоду в судовій системі). Ще одна ідея «з історією» — побудова автономної трирівневої вертикалі адміністративних судів у системі судоустрою України на чолі з Вищим адміністративним судом як судом касаційної інстанції.

Ольга КИРИЄНКО, «Судовий вісник»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA