Арбітражне спостереження — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Юридична практика № 11-12 (1210-1211) » Арбітражне спостереження

Арбітражне спостереження

Рубрика Акцент
«У нас розглядають дедалі більше спорів між іноземними компаніями, які не мають жодного стосунку до України», — наголошує Микола Селівон, голова МКАС при ТПП України
Микола СЕЛІВОН: «Одне з першочергових наших завдань — удосконалення платформи онлайн­слухань»

«Пріорітетом має бути робота з органами влади, перш за все з законодавчим органом, щоб вибудувати розгляд інвестиційних спорів в Україні на базі діючого комерційного арбітражу», — зазначає Микола Селівон, голова Міжнародного комерційного арбітражного суду (МКАС) при Торгово­промисловій палаті (ТПП) України, коментуючи ініціативи створення в Україні майданчика для розгляду спорів з інвесторами. В інтерв’ю «Юридичній практиці» Микола Селівон розповів також, яким був 2020 рік для МКАС при ТПП України та арбітражної спільноти загалом, і що нового очолюваний ним арбітражний інститут має намір запропонувати користувачам у найближчому майбутньому.

 

— Якими є наслідки пандемії для арбітражних інститутів, зокрема МКАС при ТПП України? Чи можна говорити про певний позитивний вплив?

— Безумовно, як і на весь світ, пандемія суттєво вплинула на нашу державу та суспільство. МКАС при ТПП України також відчув на собі її наслідки.

Важко говорити про «позитивний вплив» пандемії — загальне зло за визначенням не може нести позитиву.

Арбітражні інститути, зокрема МКАС, дуже швидко адаптувалися до нових реалій. Це стало можливим завдяки тому, що новели, які було запроваджено минулого року, назрівали вже давно. Це, зокрема, онлайн­слухання, запровадження нових технологій. Наведу приклад: зали з можливістю проведення онлайн­слухань обладнали в МКАС ще п’ять років тому. А відповідні зміни до нашого регламенту було внесено в 2017 році, коли про пандемію ніхто і не думав.

Чи позитивні ці зміни? З одного боку, кажуть, що так, оскільки прискорилися процедури арбітражного розгляду, а затрати нижчі. Ми почали активніше залучати іноземних арбітрів. Але є й дзвіночки, які насторожують. На моє переконання, арбітраж, як неупереджена сторона, має надавати перевагу очним слуханням. Особливо в складних справах, де є багато свідків, експертів. У нашій практиці деякі арбітри висловлюють свої побажання про усні слухання. Також буває, що сторони просять про усні слухання в їх класичному розумінні.

Проведення слухань онлайн ще породжує певні складнощі. Арбітражні інститути зі свого боку розробляють певні рекомендації, та гадаю, всі нюанси буде розтлумачено. Процес удосконалюється.

 

— Яким був 2020 рік для МКАС при ТПП України в розрізі статистичних показників?

— Пандемія — це криза світового масштабу. Під час криз, як правило, збільшується кількість спорів. Це фіксують і іноземні арбітражі, і ми. Так, у 2020 році на 28,7 % збільшилася кількість позовів, які надійшли до МКАС. До розгляду було прийнято 341 справу. Це не лише спори про невиконання договірних зобов’язань через карантинні обмеження, традиційних позовів теж багато. Причому за останні два роки спори стали складнішими, із залученням багатьох сторін. Дедалі частіше ми слухаємо спори, в яких предметом оскарження є відразу кілька контрактів.

Ми продовжуємо підтверджувати беззаперечні переваги арбітражу в МКАС: швидкість, економність, об’єктивність і неупередженість, а також виконуваність наших рішень. За останні два роки жодне рішення МКАС не скасовано. Ба більше, зменшилася кількість оспорюваних рішень. На мою думку, однією з причин цього є те, що Київський апеляційний суд, який є першою інстанцією з розгляду справ щодо скасування наших рішень, діє дуже кваліфіковано і є загалом проарбітражним. Верховний Суд, як правило, підтримує його рішення. Тобто сторони бачать, що з надуманих підстав рішення МКАС скасовано не буде.

Пандемія, безумовно, ускладнила комунікацію зі сторонами, зокрема доставку документів — поштові відомства в усьому світі почали працювати гірше. Але ми даємо собі раду. Як і раніше, 90 % справ розглядаються протягом пів року від моменту формування складу арбітражу.

У розрізі статистичних показників діяльності МКАС хочу також звернути увагу на нашу гендерну політику. У нас жінки­арбітри розглядають 42,4 % справ, із них президент призначає 37,9 %, а сторони — 57,4 %. Для порівняння: в Стокгольмському арбітражі 30 % жінок­арбітрів призначено цією арбітражної інституцією, а сторонами — лише 14 %.

 

— Минулого року було внесено зміни до Регламенту МКАС при ТПП України. Як ваші новації сприйняли сторони розгляду?

— Позитивно. Я не чув жодного негативного відгуку. Ба більше, ця версія регламенту вийшла досить вдалою, адже нам вдалося спрогнозувати багато з того, що зараз актуально.

У нас є моніторингова група, що відслідковує, які складнощі виникають під час застосування регламенту, також стежимо за судовою практикою. Ну і, звісно, публічні заходи, вільний обмін думками — у нас дуже активні арбітри, і вони інколи критично ставляться до окремих положень нашого регламенту. Це також поштовх до розвитку.

 

—А за що МКАС при ТПП України критикують?

— Аспект, який зазнає найбільшої критики, — це закритий список арбітрів. Хоча тут не все очевидно. Ми даємо можливість сторонам обрати арбітра з рекомендаційного списку, і МКАС не має права в цьому відмовити. Водночас зараз вільного обрання арбітра практично немає — в арбітражних інститутах навіть впроваджено нову дефініцію «номінування арбітра». Тобто арбітражний інститут затверджує арбітра і може не погодитися зі стороною.

Для чого вводять ці обмеження? Для того щоб створити такі склади арбітражу, які зможуть компетентно розглянути спір і прийняти неупереджене та об’єктивне рішення.

Є ще один чинник, про який не люблять згадувати. В Україні високий рівень корупції. Для того щоб убезпечити арбітраж від подібних негативних проявів, ми запроваджуємо такий опосередкований контроль, щоб наші арбітри були незалежними. І це працює. Ніхто, офіційно чи неофіційно, жодного разу не назвав МКАС корумпованим. І ми цим пишаємося.

У нас створено робочу групу з напрацювання змін до регламенту. Зокрема, вона займається питанням удосконалення порядку призначення складу арбітражу. Можливо, буде знайдено кращий варіант, ніж наявний рекомендаційний список арбітрів.

Глобально це, мабуть, єдине зауваження, яке висловлюється щодо роботи МКАС.

 

— Наскільки складно потрапити в список арбітрів МКАС при ТПП України?

— Існує певна процедура відбору. Рекомендаційний список арбітрів МКАС затверджується раз на п’ять років. Як правило, ми не запрошуємо арбітрів, а навпаки, до нас надходять пропозиції щодо внесення особи в рекомендаційний список. Є певна процедура «знайомства» з кандидатами, багатьох знаємо особисто, когось можуть рекомендувати арбітри. Кожен кандидат заповнює дуже детальну анкету. Вся інформація акумулюється секретаріатом, згодом розглядається президією МКАС (дискусія, як правило, досить гаряча). Ми зважаємо як на професійні якості кандидатів (і арбітрів із попереднього списку, і нових осіб), так і на їх добропорядність, адже спеціалістів багато, а от тих, хто здатен втриматися від спокус, набагато менше. Ми цінуємо чистоту наших лав. На останньому етапі рекомендаційний список арбітрів затверджується Президією ТПП України.

 

— Якими є позиції українського арбітражу у світовому ком’юніті?

— Ми вже давно стали впізнаваними за багатьма показниками. У нас стабільно велика кількість справ, які ми розглядаємо. І це не лише справи, в яких однією зі сторін є українська компанія. У нас дедалі більше спорів між іноземними компаніями, які не мають жодного стосунку до України.

Ми є членом Міжнародної федерації арбітражних інститутів — це дуже авторитетна організація світового масштабу. Також МКАС є спостерігачем у Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ). Крім того, ми уклали близько двадцяти угод з іноземними арбітражними інститутами, серед яких Американська арбітражна асоціація, Швейцарська арбітражна асоціація, Арбітражний інститут торгової палати Стокгольма, Віденський міжнародний арбітражний центр, Китайська міжнародна економічна і торгівельна арбітражна комісія.

МКАС при ТПП України бере активну участь у заходах, які проводять іноземні арбітражі, також вони беруть участь у наших заходах. Ми співпрацюємо на рівних.

 

— Як ви оцінюєте конкуренцію арбітражних інститутів, і в чому, власне кажучи, конкурують арбітражі?

— Я донедавна вживав термін «конкуренція» і навіть говорив про те, що конкуренція між арбітражними інститутами посилюється. Але, переосмисливши тенденції у світовому арбітражі, дійшов висновку, що термін «конкуренція» до наших взаємовідносин не можна застосовувати. На мою думку, арбітражне ком’юніті — це високоінтелектуальна і високопрофесійна спільнота, в якій апріорі немає місця примітивній конкуренції. У нас між всіма арбітражними інститутами налагоджено діалог і співпрацю. Жоден арбітражний інститут не є закритим. На світових і регіональних форумах кожен відверто говорить про свої новації, здобутки. Кожен арбітражний інститут намагається запропонувати користувачам певні нові форми, зробити слухання більш комфортними й ефективними.

Є й суто географічний фактор: як ми можемо конкурувати, наприклад, із Сінгапуром? Водночас деякі аналітики називають конкурентом МКАС при ТПП України Віденський міжнародний арбітражний центр. Але в нас із ним склалися дуже теплі взаємини, ми уклали договір про співпрацю, кількох представників цього арбітражу внесено в наш список арбітрів.

Проте кожен арбітраж, безумовно, зацікавлений в тому, щоб у нього було якомога більше справ, щоб бізнес обирав саме його як місце вирішення спорів.

 

— Що нового ви плануєте запропонувати користувачам у найближчому майбутньому?

— Ми затвердили календарний план заходів щодо вдосконалення роботи МКАС на два роки. Якщо ми його виконаємо, ми станемо більш ефективними. Одне з першочергових завдань — удосконалення платформи онлайн­слухань. Уже в першому півріччі плануємо запустити нову систему, яка буде набагато зручнішою і надаватиме сторонам більше можливостей. Наступне завдання, більш складне, — запровадження електронного документообігу. Певна основа в нас уже є: сторони зобов’язані надавати електронну копію всіх документів включно з позовними заявами. Хоча юридично ми ще не приєдналися до «зеленого арбітражу», по суті, робимо все для того, щоб зменшити кількість паперових документів.

Окрім технологічних нововведень, я сподіваюся, що ми більш активно використовуватимемо спрощене провадження в нескладних категоріях справ — у нас є відповідні запити від сторін.

Великі надії ми покладаємо на прийняття Закону України «Про медіацію». Поки що його готують до другого читання. У разі прийняття цей закон дасть нам змогу запровадити гібридні процедури, використовувати медіацію в арбітражних процедурах як на доарбітражній стадії, так і під час арбітражного розгляду. Наразі ми працюємо над правилами медіації, формуванням списку медіаторів.

 

— Як ви розцінюєте ідеї створення в Україні спеціалізованого майданчика для розгляду спорів з інвесторами? Які перспективи розширення юрисдикції МКАС при ТПП України також на інвестиційні спори?

— Я більше ніж позитивно ставлюся до пропозицій, що інвестиційні спори можуть розглядатися в Україні. Але те, як такий майданчик хочуть створити… На мою думку, влада йде хибним шляхом. За винятком Леоніда Кучми, всі Президенти України, законодавча та, особливо, виконавча влада були досить упередженими щодо національного арбітражу. І зараз чомусь усі шукають нові форми, альтернативні варіанти, зокрема з відкриттям в Україні представництв іноземних арбітражних інституцій. Але ж є наш український арбітраж, якому наступного року виповниться 30 років. Незважаючи на всі непорозуміння, ми розвиваємося досить успішно і зайняли свою нішу в глобальній арбітражній спільноті, маємо заслужений авторитет.

Одним із наших пріоритетів має бути робота з органами влади, перш за все з законодавчим органом, щоб вибудувати розгляд інвестиційних спорів на базі діючого комерційного арбітражу, як це відбувається в багатьох країнах. Цим шляхом пішли Китай, Сінгапур, Швеція, Франція, Великобританія.

Для реалізації такого варіанту потрібні політична воля та підтримка з боку держави, зокрема внесення відповідних положень у міжнародні договори про взаємний захист інвестицій. При МКАС створено спеціальну робочу групу з напрацювання відповідних змін до законодавства. Я гадаю, що всі непорозуміння зникнуть, ніхто не буде «винаходити велосипед» і створювати  якісь окремі «центри», і МКАС при ТПП України отримає право розглядати інвестиційні спори. Технологічно й організаційно ми до цього готові.

Бесіду вів Олексій НАСАДЮК, «Юридична практика»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

VOX POPULI

Руйнуючи стереотипи

Актуально

Правила пріоритету

Палатні перестановки

Акцент

Арбітражне спостереження

Галузі практики

Доля нерезидента

Транспортна кампанія

Об`єктивна сторона

Знати санкції

Порядок відступу

Статусний фон

Дайджест

(Не)дійсність поруки

Держава та юристи

Цифрові досліди

Документи та аналітика

Нерегульований перехід

Новини

Карта подій

IP REPORTER

Новини юридичних фірм

Новини Євросуду

Пандемія COVID­19 не може бути виправданням порушення базових прав людини

Приватна практика

Модельний лад

Позиційна перевага

Репортаж

Ешелон успіху

Посильна праця

Судова практика

Верховний Суд визначив, за яких умов фізична особа може викупити кредитні зобов’язання перед банком

Суди скасовують вимоги податківців до самозайнятих осіб сплатити ЄСВ двічі

Тема номера

Не по правочину

Час відновленню

Піти на принцип

Взятись за правило

Бути в нормі

Інші новини

PRAVO.UA