Виходячи з принципу пропорційності при здійсненні судочинства, особа, яка подає апеляційну скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства, зокрема статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши 22 листопада 2019 року у порядку письмового провадження касаційну скаргу гр–на А. на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі за позовом гр–на А. до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ’янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області — про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, установив таке.

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2018 року гр–н А. звернувся з позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ’янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

3. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ’янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на користь гр–на А. суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

4. Не погодившись із додатковим судовим рішенням, гр–н А. подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу повернуто позивачу без розгляду.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване порушенням позивачем порядку подання апеляційної скарги, встановленого частиною 1 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України (у редакції Закону, що діяв до 15 грудня 2017 року), та вимог підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону, що діяв після 15 грудня 2017 року).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 19 лютого 2019 року та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

8. На думку позивача, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами і поставленою метою. На підтвердження своїх доводів посилається на рішення Верховного Суду, в яких висловлено правову позицію щодо можливості подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

9. Відповідачем не подано відзиву на касаційну скаргу.

10. Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року справу за позовом гр–на А. до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ’янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрите за касаційною скаргою гр–на А. на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, передано на розгляд об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Підставою для передання справи на розгляд об’єднаною палатою слугувало неоднакове правозастосування Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду норми підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, в ухвалах від 27 квітня 2018 року у справі № 816/114/18 (К/9901/48762/18), від 16 липня 2018 року у справі № 142/207/18 (К/9901/49966/18), від 19 липня 2018 року у справі № 820/4578/18 (К/9901/55989/18), від 31 серпня 2018 року у справі № 265/3328/18 (К/9901/59870/18), на які послався Другий апеляційний адміністративний суд у цій справі, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів апеляційної інстанції щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги, поданої безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з огляду на порушення порядку її подання, встановленого підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Водночас у постановах від 19 липня 2018 року у справі № 640/20036/17 (К/9901/48190/18), від 26 вересня 2018 року у справі № 826/8873/16 (К/9901/48198/18), від 20 грудня 2018 року у справі № 815/1402/18 (К/9901/64044/18), від 2 липня 2019 року у справі № 1140/3385/18 (К/9901/15004/19), від 17 липня 2019 року у справі № 316/1538/18 (К/9901/6381/19) Касаційний адміністративний суд сформулював правову позицію щодо права на безпосереднє подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, зважаючи на принципи юридичної визначеності та пропорційності при здійсненні судочинства в контексті можливості неоднозначного трактування положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

11. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Конституція України.

12.1. Пункт 8 частини 2 статті 129.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення.

13. КАС України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції):

13.1. Стаття 297.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

13.2. Підпункт 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення».

Установити, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей:

— до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно–телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

13.3. Підпункт 15.16 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення».

Установити, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей:

— до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно–телекомунікаційної системи: суд видає виконавчі документи в паперовій формі. Єдина судова інформаційно–телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб–порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно–телекомунікаційної системи.

14. КАС України (у редакції до 15 грудня 2017 року):

14.1. Частина 1 статті 186.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Щодо застосування статті 297 КАС України та підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), колегія суддів Верховного Суду зазначає, що, виходячи з принципу пропорційності при здійсненні судочинства, особа, яка подає апеляційну скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства, зокрема статті 297 КАС України, які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

16. Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

17. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу гр–на А. повернуто заявнику без розгляду на підставі підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) у зв’язку з порушенням позивачем порядку звернення до суду з апеляційною скаргою, встановленим частиною 1 статті 186 КАС України (у редакції Закону, що діяв до 15 грудня 2017 року).

18. Колегія суддів погоджується з доводами позивача щодо наявності у нього права, встановленого статтею 297 КАС України, безпосередньо звертатися з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до всіх — не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії»). У справах «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та № 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року, та «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року, ЄСПЛ дійшов висновку, що, по–перше, національне законодавство не було чітким і узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по–друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

19. У зв’язку з викладеним Суд вважає, що суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на апеляційний перегляд судового рішення.

У зв’язку з цим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги гр–на А. без розгляду є помилковим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Враховуючи статтю 297 КАС України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) колегія суддів доходить висновку, що судом апеляційної інстанції ухвалене рішення з порушенням норм процесуального права, а тому таке рішення підлягає скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 КАС України направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

21. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

22. За правилами статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду постановив:

— касаційну скаргу гр–на А. задовольнити;

— ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

(Постанова Верховного Суду від 22 листопада 2019 року. Справа № 2040/8090/18. Суддя-доповідач — Олендер І.Я. Судді — Бевзенко В.М., Калашнікова О.В., Коваленко Н.В., Смокович М.І., Рибачук А.І., Ханова Р.Ф.)