У вересні ц.р. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) відзначив другу річницю процесуальної діяльності. На продовження традиції 30 вересня 2021 року відбувся II щорічний круглий стіл «Актуальні виклики у діяльності Вищого антикорупційного суду». Захід було організовано спільно з координатором проєктів ОБСЄ в Україні в рамках спільного проєкту «Сприяння ефективності та співробітницт­­ву у здійсненні правосуддя». В роботі круглого столу, окрім суддів ВАКС, взяли участь судді Верховного Суду (ВС) та Київського апеляційного суду, члени Вищої ради правосуддя, представники антикорупційних органів, народні депутати України, адвокати та науковці.

Позицію міжнародних організацій відносно результатів антикорупційного реформування в Україні представив посол, координатор проєктів ОБСЄ в Україні Генрік Віладсен. За його словами, корупція в Україні й досі переплетена з політикою, і все ще є атаки на тих, хто їй протидіє. Проте, за його словами, сьогодні питання корупції не може ігнорувати жоден політик, а національна структура антикорупційних органів уже досягла значного прогресу. «Реформи, пов’язані із забезпеченням верховенства права, потребують найбільше часу будь‑де, не тільки в Україні», — підкреслив Генрік Віладсен.

Роль ВАКС в антикорупційних процесах відзначила голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, вказавши, що ВАКС один із небагатьох судів, який має репутацію незалежного суду і відповідний рівень довіри. «Приблизно половина вироків із позбавленням волі за корупційні злочини — це рішення Вищого антикорупційного суду. Це показник того, що ВАКС є судом, який змінює правила гри і показує те, про що ми довго мріяли, — кінець епохи недоторканності», — наголосила Анастасія Радіна. Проте, за її словами, залишаються питання до тривалості строків розгляду судом деяких справ.

Зі свого боку, голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко зазначив, що вперше в історії ВС запровадив спеціалізацію в кримінальних справах і створив окрему палату з розгляду справ щодо корупційних злочинів, що говорить про специфіку і складність такої категорії справ. Також він звернув увагу, що застосування нового інституту — цивільної конфіскації — потребуватиме координації дій, оскільки в разі її застосування судом касаційної інстанції буде Касаційний цивільний суд у складі ВС.

Також у рамках заходу експерти обговорили актуальні проблеми реалізації права на захист, порушення прав адвокатів у судових процесах, зловживання процесуальними правами сторонами в процесі та реакцію на це суду, особливості кримінального провадження щодо корупційних кримінальних правопорушень.

Зокрема, одним із активно обговорюваних серед учасників стало питання про те, чи може вважатися повідомленим про судове засідання підозрюваний, якщо це зроблено через його захисника. Як зазначив заступник голови ВАКС Євген Крук, суд уже напрацював відповідну практику, і вона викликає критику зі сторони захисту. Судді вважають, що Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) України не тільки не забороняє здійснювати судовий виклик через захисника, а і передбачає таку можливість.

«За досвідом ВАКС, більшість захисників діють сумлінно і своєчасно повідомляють підзахисних про дату судового засідання. Водночас, якщо обвинувачений не з’являється, то суд має право не просто запитати в захисника, чи він повідомив обвинуваченого, а й зобов’язати це зробити», — наголосив Євген Крук.

Окрім того, заступник голови ВАКС звернув увагу, що дата судового засідання є публічною інформацією, і факт її обговорення не може вважатися конференційним спілкуванням. «Єдиною метою того, що захисник не каже, чи відомо його підзахисному про дату розгляду справи, є відкладення такого розгляду», — зауважив пан Крук.

Також дискусію викликали питання обрахування процесуальних строків. Зокрема, член правління Асоціації правників України, керуючий партнер АО AVER LEX Ольга Просянюк звернула увагу, що відповідно до пункту 6 статті 219 КПК України у випадку розслідування проваджень в один проміжок часу менший строк поглинається більшим. Якщо ж провадження розслідувались у різні проміжки часу, то такі строки додаються. Проте на практиці в разі об’єднання проваджень постають питання: яке провадження вважається таким, що розслідувалось? Як у зв’язку з цим необхідно обраховувати строки розслідування — шляхом поглинання чи шляхом додавання?

Відповідаючи на них, Ольга Просянюк зауважила таке: «Після зупинення досудового розслідування в порядку статті 280 КПК України кримінальне провадження не може вважатись таким, що розслідується. Тому у випадку, коли в одному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, а в іншому його було зупинено, в разі об’єднання кримінальні провадження не можна вважати такими, що розслідувались одночасно. Тож захист доводить свою позицію: за цих обставин строки повинні додаватися».

Завершили роботу круглого столу дискусією щодо забезпечення єдності судової практики у справах про корупційні кримінальні правопорушення та визначення подальших векторів співпраці задля її досягнення.

Анатолій ГВОЗДЕЦЬКИЙ «Юридична практика»