Антикорупційна стратегія — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Український адвокат №12 » Антикорупційна стратегія

Антикорупційна стратегія

Рубрика Конспект
Основні тези блоку «Корупційні та інші службові правопорушення» за 18–22 листопада 2019 року

Із лекції «Повноваження ДБР, НАБУ, ГПУ, САП та СБУ у розслідуванні корупційних злочинів. Тонкощі розмежування юрисдикції» Олексія Гейка, старшого детектива НАБУ
Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів за статтями 191, 2062, 209, 210, 211, 354 (щодо працівників юридичних осіб публічного права), 364, 3661, 368, 369, 3692, 410 КК України.

ДБР розслідує злочини, скоєні вищими посадовими особами, а також особами, посади яких віднесені до першої-третьої категорій посад державних службовців, суддями і працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесені до підслідності детективів НАБУ; посадовими особами НАБУ, прокурорами ГПУ. На САП покладено нагляд за розслідуваннями НАБУ та підтримання державного обвинувачення.

 

Із лекції «Особливості кваліфікації корупційних діянь у військовій сфері. Повноваження військової прокуратури» Дмитра Моргуна, керівного партнера АО ANTEVERIS
Військову прокуратуру відновили у зв’язку з подіями на сході України, проте на неї поклали функції, які їй не властиві. Її робота має бути спрямована в першу чергу на військову інфраструктуру.

Збір доказів порушення правил ведення війни і злочинів, скоєних спеціальним суб’єктом. Це особливо важливо у міжнародних судах, зокрема в Гаазькому суді при ООН, де недавно МЗС України відстояло право юрисдикції позову України до Росії.

Діяльність військової прокуратури регулюється лише наказом Генерального прокурора України, у зв’язку з чим її повноваження залишаються під питанням.

 

Із лекції «Вимагання та отримання неправомірної вимоги. Судова практика розмежування складу злочинів» Володимира Ткаченка, адвоката Asters
До дій щодо отримання неправомірної вигоди належать пропозиція, обіцяння, надання, прийняття та прохання про неправомірну вигоду. Мінімального розміру неправомірної вигоди кримінальним законом не встановлено, але з огляду на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення орієнтиром є розмір понад 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вимагання неправомірної вигоди може бути поставлене у провину, якщо ініціатором є особа, яка прагне її отримати; пропозиція про одержання має характер вимоги (примусу); дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його становищем і, головне, мають протиправний характер.

 

Із лекції «Зловживання владою та службовим становищем. Питання кваліфікації дій» Володимира Рудниченка, молодшого партнера, керівника практики безпеки бізнесу АО Juscutum
Стаття 364 КК України застосовується до вичерпного кола осіб, а істотність шкоди та відмінність від розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем є важливими для правильної кваліфікації цього злочину.

При цьому проблема пов’язана з межами дискреції, адже вона передбачає можливість суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд і з-поміж декількох можливих варіантів дій обрати будь-який, який з точки зору законодавства є правомірним.

 

Із лекції «Проблемні питання розслідування та кваліфікації злочинів, вчинених співробітниками органів, що ведуть слідство та підтримують обвинувачення в суді» Сергія Лисенка, керівного партнера GRAСERS law firm
Посадові особи різних суб’єктів правовідносин часто допускають злочинні порушення покладених на них обов’язків, чим серйозно порушують нормальну роботу органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій різних форм власності, завдають великої шкоди державним і громадським інтересам, охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб, підривають авторитет держави.

 

Із лекції «Провокація чи конт­рольований супровід злочину? Гра на межі фолу» Євгена Ріяка, керівного партнера ЮК «Ріяко і Партнери»
Для успіху у судовому процесі сторона обвинувачення має забезпечити допустимість доказів, зібраних у ході НСРД. Сторона захисту повинна протиставити цьому власну стратегію. Переведення корупційного злочину у провокацію давання хабара, по-перше, поліпшує психологічний стан клієнта, який зі злочинця перетворюється на жертву провокації, а по-друге, торує шлях до виправдувального вироку чи «процесуальних знижок». Зрештою, це прямий обов’язок захисника.

 

Із лекції «Практика ЄСПЛ у питаннях порушення презумпції невинуватості гучними
заявами високопосадовців» Олександра Тананакіна, адвоката АО Barristers
Склалася практика розгляду кримінальних справ, коли одразу після затримання особи створюється інформаційна повістка, і представники правоохоронних органів формують громадську думку, що, безумовно, є тиском на суд. Аналогічна технологія застосовується, коли правоохоронні органи не згодні з рішенням суду.

Подання скарги слідчому судді на порушення презумпції невинуватості гучними заявами чиновників можливе тільки у разі, коли клієнт утримується під вартою, а якщо застосовано іншу міру запобіжного заходу, треба подавати позов про захист честі і гідності підозрюваного або звертатися до ЄСПЛ.

 

Із лекції «Предмет доказування за позовами про цивільну конфiскацiю» Володимира
Зубара, керівного партнера ЮФ «Юрлайн»
Необхідність залучати цивільно-правові механізми виникла, зважаючи на неможливість застосування норм кримінального права через презумпцію невинуватості, у разі виправдання підозрюваного. Цивільна конфіскація може накладатися навіть на майно третьої особи. З точки зору цивільного права конфіскація — це припинення права власності.

Інститут цивільної конфіскації застосовується, коли сума необґрунтованих активів перевищує 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Із лекції «Психологічна та лінгвістична експертизи як джерело інформації в корупційних та службових злочинах» Сергія Волочая, експерта, психолога, директора SeLeV Consulting Group Ltd
Більш результативною буде психолого-лінгвістична експертиза, оскільки предметом такої експертизи є інтерпретація повідомлення, яке може міститися навіть не в словах, а у смислових наголосах або паузах, тому експерт не може робити висновок щодо, наприклад, розшифровки переговорів — потрібно вивчати первинний матеріал.

 

Із лекції «Секрети збору доказів захисту. Джерела інформації для адвоката» Дмитра Дубцова, адвоката Asters
У більшості кримінальних проваджень необхідно ретельно перевіряти процесуальні підстави для збору доказів стороною обвинувачення. Часто це призводить до неможливості їх використання. Кожен доказ має контрдоказ.

Адвокати мають необмежені джерела інформації для збору доказів, а саме — відкриті державні ре­єстри, зокрема Єдиний державний реєстр судових рішень.

 

Із лекції «Поради адвоката щодо допиту свідків з числа високопосадовців на користь захисту» Олександра Лисака, адвоката, партнера ЮК EQUITY
Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для свідчень.

Перед тим, як іти на допит з клієнтом, необхідно узгодити, що можна говорити, а що ні. Але для цього не буде зайвим з’ясувати у слідчого або прокурора, які запитання адресуватимуться клієнту, щоб його підготувати. Поради клієнту треба давати конфіденційно і бажано не в приміщенні, де проводиться допит.

 

Із лекції «Робота з доказами у корупційних справах. Як знівелювати доказову силу доказів обвинувачення» Анастасії Гурської, партнерки АО «Клочков та Партнери»
У кримінальних провадженнях за статтею 191 КК України основним доказом, як правило, є економічна експертиза. Адвокат має звернути увагу на те, чи проведена вона без порушень, на кваліфікацію фахівця, який дав оцінку, тощо. Процесуальні помилки сторони обвинувачення можна і потрібно використовувати на свою користь.

Важливо вивчити свідчення заявника та основного свідка. А у разі коли йдеться про отримання неправомірної вигоди — опитати свідків сторони обвинувачення, і тільки після цього приступати до дослідження письмових доказів.

 

Із лекції «Наслідки порушення підслідності корупційних злочинів» Артема Крикуна-Труша, адвоката, юриста DLA Piper Ukraine
Наслідком порушення правил підслідності є визнання доказів недопустимими. Найчастіше підслідність порушують, або від початку доручаючи слідство неуповноваженому органу, або необґрунтовано передаючи справу іншому органу з підстав «неефективності».

 

Із лекції «Нюанси визначення юрисдикції ВАКС і проблеми її розмежування» Романа Кругляка, адвоката, партнера ЮК «Катеринчук, Моор & Партнери»
Об’єднання у ВАКС двох судових інстанцій — першої та апеляційної — ідея не надто вдала. Законодавчий підхід, згідно з яким предметна підсудність ВАКС регулюється в окремій нормі КПК України (стаття 331), правильний. Так, до підсудності ВАКС віднесені кримінальні провадження щодо корупційних злочинів, а також злочинів, передбачених статтями 2062, 209, 211, 3661 КК України, за наявності підстав, передбачених процесуальних законом.

 

Із лекції «Громадськість як учасник судового процесу: можливості для участі і наслідки для справи» Вадима Колокольнікова, керівника львівського офісу АО Barristers
Будь-який громадянин може бути присутнім у відритому судовому засіданні. Правда, сучасна історія знає непоодинокі приклади того, що така присутність може набувати радикальних форм і виходити за межі правового поля: коли масові акції так званих громадських активістів паралізують судовий розгляд або чинять вплив на суддів.

Активне громадянське суспільство — це ознака демократичної держави, але при цьому дуже важливо формувати правову культуру громадян, суспільну повагу до закону і незалежності судової влади.

 

Із лекції «Виправдання за недоведеністю у корупційних злочинах: вирок слідству?» Родіона Кокоша, керівника проєктів кримінальної практики ЮК EQUITY
Наслідки порушення правил підслідності, нюанси використання в суді результатів та інші процесуальні порушення є прямою підставою для виправдувального вироку, в тому числі, з причини недотримання стороною обвинувачення вимог статті 481 ККП України — повідомлення про підозру не уповноваженим суб’єктом.

 

Із лекції «Перспективи скарг, поданих до ЄСПЛ засудженими в Україні посадовими особами» Олександра Шадріна, партнера АО Barristers
Звернення до ЄСПЛ — потужний «конвенційний» механізм, що дозволяє ефективно захистити права і свободи людини. Однією із системних проблем української правоохоронної системи є неефективне розслідування злочинів про застосування тортур. Не менш актуальним для України сьогодні залишаються питання порушення принципу презумпції невинуватості, а також дотримання розумних строків розгляду справ, практика застосування запобіжних заходів. Хоч ЄСПЛ більшою мірою є судом права, у справах щодо службових злочинів він може здійснити оцінку фактичних обставин.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA