Генеральный партнер 2020 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА
Главная » Судовий вісник №12 від 27.12.2019 » Адвокати та антимонополія

Адвокати та антимонополія

Рубрика Новини
На думку авторів законопроєкту, адвокатська монополія призводила до звуження прав юридичних осіб, не залишаючи їм вибору реалізувати свої права особисто або із залученням адвоката

Парламент розширив перелік осіб, які можуть здійснювати самопредставництво в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення, зокрема таку можливість надано не тільки керівникам, членам виконавчих органів юридичної особи, але й іншим уповноваженим особам відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто включаючи працівників, тощо.

18 грудня 2019 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» (законопроєкт 2261).

Чинні процесуальні кодекси визначають поняття «самопредставництво юридичної особи» шляхом закріплення такого права тільки за керівником або членом виконавчого органу такої юридичної особи, а для держави і територіальної громади — тільки за керівником відповідного органу, що в цілому значно обмежує та звужує можливість самопредставництва в суді органів державної влади, місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створенняговориться в пояснювальній записці до законопроєкту 2261.

Реформами, що провадилися у 2017 році, скасоване право юридичних осіб на особисте представництво в судах їхніми штатними працівниками. З урахуванням того, що Конституція України не регулює питання представництва в суді особою самої себе, а лише правила представництва в суді іншої особи, питання самопредставництва юридичної особи регулюються процесуальними кодексами. Визначення поняття «самопредставництво юридичної особи» шляхом закріплення такого права тільки за керівником або членом виконавчого органу такої юридичної особи не означає наділення правом на самопредставництво працівників юридичної особи. Це призводило до звуження прав юридичних осіб, адже не залишає їм вибору між реальною можливістю реалізувати свої права в судовому процесі особисто або із залученням адвоката.

Так, закріплення права на самопредставництво тільки за керівником органу державної влади, місцевого самоврядування, керівником або членом виконавчого органу великих юридичних осіб публічного та приватного права перетворюють таке право на фікцію. Фактично право керівника, наприклад, органу державної влади або місцевого самоврядування на самопредставництво очолюваної ним юридичної особи, не може бути реалізоване, якщо така юридична особа є одночасно стороною в десятках чи навіть сотнях судових справ. Фактична неможливість реалізації юридичними особами права на самопредставництво потребувала законодавчого врегулювання.

Таким чином, з внесенням змін до процесуальних кодексів подолання «адвокатської монополії» стало можливим навіть без змін до Конституції України.

Як виявилося, досить назвати представництво на підставі трудового договору самопредставництвом.

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Подписывайтесь на «Юридическую практику» в Facebook, Telegram, Linkedin и YouTube.

0 Comments
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
Slider

Другие новости

PRAVO.UA

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: