АПУ & ВС: сьомий вебінар. Дмитро Луспеник

Асоціація правників України продовжує серію вебінарів із суддями Верховного Суду щодо обговорення останньої практики ВС. На цей раз ми розглянули тему касаційних фільтрів разом із Дмитром Луспеником, Секретарем Пленуму Верховного Суду. Сталої практики щодо касаційних фільтрів наразі ще немає, тому спікер зупинився саме на теоретичних аспектах законодавства. Отже, що таке касаційні фільтри, які існують міжнародно-правові акти та якою є практика європейського законодавства щодо їх запровадження?

Усі вебінари за участі суддів ВС можна переглянути на Youtube-каналі АПУ. Наступна зустріч відбудеться 21 травня, зареєструватися можна за посиланням.

«Ми повинні усвідомити, що без касаційних фільтрів в Україні не буде належної касації.

Та вони повинні бути справедливими та зрозумілими для всіх – не лише для суддів»

Касаційні фільтри: що це та навіщо?

Це обов’язковий елемент самообмеження юрисдикції ВС. Спікер нагадав, що проблемою надзвичайної перевантаженості суду касаційної інстанції завжди була всеосяжність касаційного оскарження. Тобто відсутність меж виваженої необхідності для здійснення судом касаційної інстанції завдання та будь-яких фільтрів касаційного перегляду.

Про законодавчі новації

Спікер підкреслив, що останні законодавчі зміни є надважливими та водночас складними – як у правозастосуванні, так і в розумінні. Він наголосив на нагальній потребі таких змін в українському судочинстві та при цьому на їх абсолютній зрозумілості для кожної сторони процесу:

«Завдання фільтрів – допомагати, а не перешкоджати ВС виконувати основне завдання: ефективно захищати порушені права та забезпечувати доступ до правосуддя».

Щодо нових касаційних фільтрів пан Луспеник зауважив: вони мають застосовуватися більш формалізовано лише після того, як належним чином запрацюють суди першої апеляційної інстанції – будуть повністю кадрово забезпечені. Ще одна необхідна умова – протягом певного періоду законодавство має бути стабільним.

Так, він детально проаналізував Закон про касаційні фільтри та зазначив, що в науковців і практиків відсутня єдина позиція щодо нього. Дехто переконаний, що Закон сприятиме єдності судової практики – сам спікер ставиться до такої думки скептично. Він підкреслює: єдність через недопуск справи до ВС очевидно не забезпечується. А посил щодо зменшення кількості справ для розвантаження судів – не для правової держави.

Практика європейських законодавств щодо «фільтрів» допуску до касації

Серед них пан Луспеник згадав про такі успішні ініціативи:

1. Обмеження ціни позову (Німеччина, Нідерланди, Франція, Бельгія, Австрія, Швеція).
2. Обмеження виду судового рішення, яке може бути оскаржено (Німеччина, Нідерланди, Франція).
3. Необхідність отримання дозволу на оскарження з боку суду, що ухвалив судове рішення, чи вищого суду (Англія, Австрія, Німеччина, Норвегія).
4. Обмеження підстав, за якими судове рішення може бути оскаржено (Німеччина, Австрія).
5. Необхідність попереднього оскарження судового рішення в апеляційному порядку (Литва).
6. Встановлення обов’язку внести до депозиту суду суми на відшкодування можливих судових витрат (Індія).
7. Встановлення для сторони, що оскаржує судове рішення, обов’язку попереднього виконання рішення суду (Франція).
8. Попередній розгляд касаційної скарги колегією суддів (Австрія, Франція).

Наприкінці вебінару Секретар Пленуму Верховного Суду відповів на запитання глядачів.

Вебінар доступний до перегляду за посиланням.

З презентацією Дмитра Луспеника можна ознайомитися за посиланням.