АПУ & ВС: дванадцятий вебінар. Ігор Олендер — PRAVO.UA АПУ & ВС: дванадцятий вебінар. Ігор Олендер — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Прес-релізи » АПУ & ВС: дванадцятий вебінар. Ігор Олендер

АПУ & ВС: дванадцятий вебінар. Ігор Олендер

  • 01.07.2020 10:55
Рубрика Прес-релізи

Податкові спори є мало не наймасовішими в адміністративній юрисдикції і з часом їх кількість тільки збільшується. Законодавчі зміни, розвиток права, нові тлумачення певних доктрин – причин для такого зростання безліч. Низка ж питань, які ніколи не втрачають власної актуальності та залишаються «на слуху», стосується доказів та доказування в податкових спорах. Саме її детально розглянув суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Олендер. До вашої уваги – ключові тези виступу спікера.

Усі вебінари можна переглянути на Youtube-каналі АПУ. Наступна зустріч відбудеться 2 липня, зареєструватися можна за посиланням.

Докази та доказування: коротко про головне

Спікер підкреслив, що докази та доказування у спорах – це основа основ, тому іноді варто зосереджуватися на джерелах, на підставі яких буде прийнято рішення. Саме ж у податкових спорах докази є визначальним підґрунтям, яке формує і вирішення справи, і підстави для позову.

Що ж це?

Суддя нагадав, що доказами в адмінсудочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність фактів, що обґрунтовують усі обставини, які відіграють ключову роль для правильного вирішення справи. Встановлюються вони письмовими, речовими та електронними (вебсайти, повідомлення, бази даних) доказами, висновками експертів і показаннями свідків.

Докази: властивості та критерії

До їх переліку першочергово відносять належність та допустимість. Належними при цьому є ті докази, які мають логічний зв’язок з обставинами, що становлять предмет доказування, до якого можуть належати факти матеріально-правового та процесуального характеру. Зі свого боку докази, що стосуються процесуальних відносин, належністю не охоплюються. Також суддя загадав про ч. 2 ст. 73 КАСУ та підкреслив, що належність доказу не презюмується. Так, наприклад, податковий орган в акті перевірки та в суді посилається на пояснення посадової особи господарчого суб’єкта – задля встановлення достовірності доказу суд повинен викликати та допитати особу в судовому засіданні.

Пан Олендер розповів, що суди рідко використовують приписи згаданої статті щодо повернення без розгляду доказів, які предмету доказування не стосуються. Питання ж про належність, за його словами, може бути вирішено без дослідження доказу, а висновок щодо (не)належності доказу може ґрунтуватися на оцінюванні тверджень учасника справи про відповідні обставини.

Щодо допустимості спікер розповів: принцип стосується тільки засобів доказування та має 2 аспекти – позитивний і негативний. За останнього допустимість залежить від (не)дотримання порядку його одержання. А от позитивний передбачає, що певні аспекти може бути підтверджено тільки певними засобами доказування. Так, сформований первинний документ є саме тим допустимим доказом, який буде в межах конкретної правової ситуації доводити правомірність внесення до витрат/податкового кредиту сум, сформованих за наслідками господарських операцій тощо.

Говорячи про процесуальну площину, суддя розповів про ч. 3 ст. 91 КАСУ щодо допиту інших осіб, на повідомленнях яких ґрунтуються показання свідка. Так, за відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів допустимим доказом бути не може. При цьому пан Олендер підкреслив, що для законності судового рішення питання допустимості доказу є найбільш визначальним. Так, безпідставна відмова в залученні до справи належного доказу створює ризик скасування рішення, а прийняття неналежного доказу призводить до процесуальних втрат. Крім того, прийняття та врахування недопустимого доказу є підставою для скасування рішення, адже така помилка лише знижує ефективність судового розгляду.

Важливо пам’ятати, що допустимість доказу не гарантує його доказової сили. І належність і допустимість є необхідними для того, щоби доказ було прийнято судом. Однак згадані властивості не підмінюють собою критерії оцінювання – достовірності та достатності.

Суддя також звернув увагу на той факт, що часто у справах взагалі відсутні належним чином завірені копії поданих письмових доказів, сумнів викликає навіть існування такого документа. Тож він радить вдаватися до ретельної, навіть прискіпливої перевірки доказів у справі.

Також Ігор Олендер розповів про строки перевірки та всі нагальні нюанси реєстрації податкових накладних. На завершення вебінару суддя відповів на запитання глядачів.

З презентацією спікера можна ознайомитися за посиланням.

Запис вебінару доступний для перегляду тут.

 

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA