АПУ & ВС: десятий вебінар. Ольга Ступак

Перша декада в рамках спільного онлайн-проєкту за участі суддів Верховного Суду завершилася обговоренням теми розподілу майна та розпорядження ним. Про особливості розгляду таких справ розповіла Ольга Ступак, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС.

«Всі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я – нещаслива по-своєму» (с) Лев Толстой, «Анна Кареніна»

Усі вебінари можна переглянути на Youtube-каналі АПУ. Наступна зустріч відбудеться 18 червня, зареєструватися можна за посиланням.

Суддя підкреслила: важливо пам’ятати, що кожна справа, яка випливає із сімейних правовідносин, абсолютно індивідуальна та не схожа на іншу.

Майно: особиста приватна & спільна сумісна власність

«Спільне майно = спільні борги»

Отже, яке майно є спільним, а яке — особистим?

Очевидно, що до переліку особистих речей належать набуті до шлюбу. А от щодо майна, отриманого під час шлюбу, є низка уточнень. Тут до особистих належать: подарунки або успадковане майно; речі, придбані власним коштом; приватизоване житло чи земельна ділянка; відшкодування, страхові виплати та премії. Також особистими вважаються предмети індивідуального користування, придбані навіть за спільні гроші, зокрема і коштовності.

Суддя нагадала, що в складних ситуаціях Касаційний суд не вдається до нової оцінки доказів, не здійснює переоцінку обставин і характеристик, встановлених судом попередніх інстанцій. Він може лише перевірити правильність процедури їх встановлення.

До спільної власності належить будь-яка річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, і є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Те саме стосується зарплатні одного з подружжя.

Про презумпцію спільної сумісної власності

Суддя підкреслила, що для коректного визнання майна спільною власністю суд має встановити не лише факт його набуття під час шлюбу. Так, джерелом його набуття при цьому мають бути спільні кошти або праця подружжя.

Статус спільної власності. Критерії

До них належать (1) час набуття такого майна; (2) джерело його набуття; (3) мета його придбання. Лише за їх дотримання презумпція вважається застосованою правильно. Для її спростування необхідне обов’язкове доведення спростувальних обставин (відповідно до постанови ВС у справі № 595/324/17).

Шлюбний договір та його оспорювання

Ольга Ступак нагадала, що це питання врегульовано ст. 97 СК України. Суддя підкреслила, що у випадку, коли таким договором врегульовано права, не передбачені згаданою статтею, це може стати підставою для визнання договору недійсним.

Так, відповідно до постанови ВС у справі № 757/10715/17-ц Суд дійшов висновку, що шлюбний договір не може укладатися за дорученням. Тобто Сімейний кодекс передбачив застосування позовної давності лише до вимоги про поділ майна подружжя, заявленої після розірвання шлюбу. Як висновок — до вимог про визнання договору недійсним позовна давність не застосовується.

Відповідно ж до постанови № 457/74/16, де у визнанні недійсним пункту шлюбного договору було відмовлено, суди дійшли висновку, що спірний характер договору не суперечить ч. 5 ст. 93 СКУ. Спірність полягала в умовах, за якими нерухомість, право на яку не підлягає держреєстрації, не передається у власність одному з подружжя.

Ще один висновок ВС (постанова № 755/19197/18): поняття «надзвичайно невигідне матеріальне становище» має оціночний характер і має бути обов’язково доведеним.

Факт проживання однією сім’єю

Сімейний кодекс у ст. 74 поширив правила про спільність майна набутими особами, які спільно проживали, проте не перебували у шлюбі. Суддя звернула увагу, що ця норма почала діяти з 1 січня 2004 року. Чинний до цього Кодекс про шлюб та сім’ю не торкався цієї теми. Тому факт такого проживання не підлягає встановленню за період до початку дії норми за відсутністю правових наслідків.

Логіку, якою керуються суди, встановлюючи факт спільного проживання, можна зрозуміти, ознайомившись із постановами ВС у справах № 522/2680/14-ц, № 554/2491/17-ц, № 201/14494/15.

Крім того, пані Ступак розповіла про правовий режим майна, набутого в цивільному шлюбі, розпорядження ним і оспорювання угод щодо цього, детально розкрила процедуру поділу спільного майна (зокрема після смерті одного з подружжя) і тему відповідальності за борги.

Після завершення доповіді Ольга Ступак відповіла на запитання учасників вебінару. Так, на запитання щодо найефективнішого способу захисту у спорах про поділ майна подружжя вона зазначила: законодавством передбачено різні способи, тож право вибору стоїть саме перед позивачем. За словами судді, кожен має обрати для себе найкоротший, найпростіший та найменш болючий шлях для відновлення власних прав.

Найкращим варіантом пані Ступак назвала укладення мирової угоди. А договір про поділ можна укласти і без суду, просто звернувшись до нотаріуса.

З презентацією доповіді судді можна ознайомитися за посиланням.

Вебінар доступний до перегляду за посиланням.