Андрій Калараш, суддя КЦС ВС: без касаційних фільтрів не може бути належного правосуддя, до якого ми прагнемо, — оперативного та якісного

Касаційні фільтри у Верховному Суді покликані забезпечити баланс між захистом прав громадян та ефективною роботою Верховного Суду як найвищої судової інстанції України – упевнений Андрій Калараш, суддя КЦС ВС (Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду).

 У Конституції України, а саме в частині 3 статті 129, закріплено основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судових захист, що здійснюється шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний захист права на судовий захист містить такі правові позиції:

• відсутність можливості переглянути помилковий судовий акт не узгоджується з універсальною в судочинстві вимогою ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя, яке б відповідало вимогам справедливості, применшує та обмежує це право;
• у рамках здійснення судового захисту прав і свобод можливе оскарження судових рішень, дій (бездіяльності) будь-яких державних органів, зокрема й судових.

Право на касаційне оскарження

Касаційне провадження, тобто касація (лат. сassatio «скасування, знищення») — це форма прояву судової влади України.

У лютому 2020 року було введено зміни до процесуальних кодексів у частині касаційного оскарження судових рішень (Закон № 460-IX). Їх мета — протидіяти зловживанню процесуальними правами учасниками судового провадження, а також розвантажити ВС як суд права. Це було продовженням процесу переходу на конституційному рівні до моделі, так би мовити, обмеженої касації. Вона реалізується, зокрема, за допомогою введення низки процесуальних фільтрів для підвищення ефективності касаційного провадження.

Нагадаю: якщо до 2017 року стаття 129 Конституції України передбачала як одну із засад судочинства забезпечення апеляційного та касаційного перегляду судових рішень, то наразі вона гарантує лише апеляційний перегляд справи. Касаційне оскарження судового рішення можливе лише визначених у законом випадках.

ВС в ухвалах про залишення касаційної скарги без руху, крім норм національного законодавства, посилається також на положення статті 6 Конвенції. Зокрема, українські суди часто наголошують, що практика ЄСПЛ в аспекті доступності правосуддя та справедливого судового розгляду дозволяє державам встановлювати судові процедури, зокрема процесуальні заборони та обмеження. Головне — не перетворити судовий процес на безладний рух (справи «Осман проти Сполученого королівства» (1998) та «Круз проти Польщі» (2001). ЄСПЛ не вважає введення такого року фільтрів обмеженням права на доступ до суду, оскільки такий доступ вже було реалізовано під час звернення до суду першої та апеляційної інстанцій.

Касаційний перегляд судових рішень, що набрали законної сили, може бути використано лише у випадку, коли заінтересована особа вичерпала всі звичайні способи оскарження судового рішення до набрання ним законної сили. Водночас касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку не допускається, що також є процесуальним фільтром, який лише підкреслює винятковість касаційного перегляду.

Роль адвоката в касаційній процедурі

Для якісного захисту інтересів клієнта адвокату необхідно пам’ятати: ще на етапі допуску скарги до розгляду вона переглядається для визначення наявності підстав для касаційного оскарження. Нагадаємо, що в процесуальних кодексах встановлено такі касаційні фільтри:

• застосування судом норми права без урахування висновку про її застосування в подібних правовідносинах, викладеного в постанові ВС;
• наявність мотивованого обґрунтування необхідності відступити від висновку щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові ВС;
• відсутність висновку ВС щодо застосування норми права в подібних правовідносинах;
• порушення судом певних норм процесуального права, наприклад розгляд справи неповноважним складом, недослідження зібраних у справі доказів тощо.

Ці обмеження змушують докладно аналізувати висновки ВС із метою вирішення питання про подання касаційної скарги. Такий аналіз потребує часу, однак, як наслідок, касаційні скарги, а відповідно, і рішення ВС стають більш структурованими та зрозумілими.

Існує проблема відсутності централізованої систематизації висновків ВС, яка б дала змогу здійснити якісний пошук:

• практики в цілому,
• прецедентів,
• правових висновків ВС.

Якісний пошук та аналіз правових висновків ВС є ускладненим завданням для правників, не кажучи вже про громадян, які не мають юридичної освіти.

Ефективність касаційних фільтрів

Фільтри діють уже майже два роки, проте, звісно, нині вони є дещо розмитими.

Чи працюють фільтри? Працюють.

За перше півріччя 2021 року тільки до Касаційного цивільного суду у складі ВС надійшло 11,4 тис. скарг, із яких 4,4 тис. (38,4%) суд не прийняв до провадження.

Застосування процесуальних фільтрів касаційного оскарження:

• відіграє позитивну роль у забезпеченні ефективності касаційного провадження,
• сприяє підвищенню авторитету ВС як найвищої судової інстанції в Україні, що здійснює екстраординарний перегляд справ стосовно найбільш важливих правових питань під час захисту прав громадян.

Таким чином, касаційні фільтри допомагають виконувати основне завдання судочинства:

• здійснювати ефективний захист порушених прав,
• водночас забезпечувати доступ до правосуддя.

Застосування цих фільтрів допомагає ВС ставати джерелом формування нових правових позицій, швидко реагувати на помилки законодавця. Як із точки зору теорії, так і в практичному аспекті, касаційне провадження становить собою найвищу процесуальну гарантію дотримання права на справедливий та ефективний суд.

З практики зазначу, що за час існування касаційних фільтрів спостерігається тенденція до закріплення особливого статусу ВС як суду права, який виробляє єдину практику, забезпечує її сталість та зрештою підвищує якість правосуддя.

Фільтри дисциплінують скаржників. Тепер формальна касаційна скарга не приймається судом. Треба не лише навести підстави для касаційного оскарження, а й дати їм належне обґрунтування. Цього вимагає принцип диспозитивності судочинства.

Нововведення цілком відповідають практиці ЄСПЛ та загальним тенденціям процесуальної політики провідних європейських демократій.

Щоб забезпечити баланс між захистом прав та інтересів громадян і ефективною роботою ВС, суддям варто уникати формалізму. Зокрема, коли вирішується питання про відкриття касаційного провадження. У більшості випадків суддя розуміє з тексту скарги, коли її подано на рішення, що справді є незаконним або необґрунтованим, а коли — з метою зупинення виконання рішення чи повторного перегляду.

Тож, на мою думку, без касаційних фільтрів не може бути належної касації, яку передбачає судова реформа і до якої ми прагнемо: оперативної та якісної.

АВТОР: Андрій Калараш суддя КЦС ВС