Актуальні питання корпоративного та трудового права – в полі зору спікерів IX Щорічного форуму юрисконсультів

IX Щорічний форум юрисконсультів продовжує свою роботу. На одній із паралельних сесій розглядали актуальні питання корпоративного та трудового права. Модератором дискусії став Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron.

Марія Паясь, керівник юридичного відділу компанії L’oreal Ukraine, розпочала дискусію доповіддю про репутаційні ризики для бізнесу у зв’язку із «соціальною» активністю співробітників.

Дуже часто працівників можуть звільнити не за їхні дописи, а через дописи інших людей, пов’язаних із ними. Приклад – кейс, що стосується видання “Cosmopolitan Україна” та його головного редактора. Незважаючи на те що редактор оперативно видалила пост, сам запис спричинив такий суспільний резонанс, що на наступний день видання повідомило про припинення співпраці з нею.

Говорячи про судову практику у справах про захист гідності, честі та ділової репутації, Марія Паясь зауважила, що розвиток інформаційних технологій створив можливість для кожної особи поширювати інформацію будь-якого змісту серед необмеженого кола людей. Це призводить або може призвести до неправомірного зловживання такою можливістю.

Для запобігання цьому та внутрішнього регулювання слід встановлювати відповідні політики компанії (наприклад, кодекс етики, кодекс ділової поведінки тощо), створювати кризовий комітет.

Ірина Кравцова, головний юрисконсульт компанії «Рабен Україна», зосередилася на нюансах трудових відносин після COVID-19.

Для врегулювання дистанційної роботи певні зміни було внесено до КЗпП (щодо надомної та дистанційної роботи):

• під час надомної роботи необхідно обов’язково узгодити місце роботи з роботодавцем,
• за дистанційної форми цього не вимагається.

Важливим аспектом є також охорона праці. Законодавець говорить про те, що під час дистанційної роботи не обов’язково забезпечувати співробітника робочим обладнанням (комп’ютером тощо), проте судова практика вказує на інше.

Ганна Вронська, суддя, секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, аналізувала корпоративні відносини в розрізі «внесення корективів» за допомогою судової практики.

Постановою ВП ВС у справі № 205/4196/18 було визначено, що 1 червня 2014 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», відповідно до підп. 1 п. 1 якого ч. 1 ст. 41 КЗпП України доповнено новою нормою щодо «припинення повноважень посадових осіб».

Очікувалося, що це забезпечить можливість розірвання трудового договору без наведення підстав у разі  припинення повноважень посадових осіб, а компенсацією для захисту інтересів останніх стане мінімальна вихідна допомога в розмірі середньої заробітної плати за шість місяців.

Під час розгляду спору щодо розірвання трудового договору (контракту) згідно з п. 5 ст. 41 КЗпП України матиме значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством й установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення.

Тому ВП ВС звертає увагу на те, що, визначаючи юрисдикцію суду для розгляду ініційованого звільненим з посади керівником юридичної особи (її виконавчого органу) спору з цією юридичною особою, її власником (органом, уповноваженим здійснювати від імені власника управління такою особою) про законність звільнення цього керівника (припинення його повноважень або усунення від посади), слід враховувати таке:

• за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання згідно з п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України (припинення повноважень за ч. 3 ст. 99 ЦК України);
• до юрисдикції господарського суду належать спори, в яких позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинено за ч. 3 ст. 99 ЦК України, п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, оскаржує законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) щодо такого припинення повноважень (звільнення);
• до 28.03.2014, коли відповідно до підп. 1 п. 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» набрала чинності нова редакція п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, юрисдикція господарського суду поширювалася на вказані спори за участю господарських товариств, а з 28.03.2014 – за участю будь-яких юридичних осіб.

Світлана Зверева, начальник відділу з правового забезпечення ТОВ «Метінвест Бізнес Сервіс», звернула увагу на зміни регулювання трудових відносин. Електронна трудова книжка – це цифровий аналог паперової, в якій відображається вся наявна інформація про стаж, записи про прийняття на роботу, переведення і звільнення. Плюсами таких трудових книжок може бути:

• зменшення витрат роботодавців на ведення паперового документообігу;
• спрощення доступу до інформації про набутий стаж працівників;
• облік даних про освіту та кваліфікацію працівників для планування підготовки (перепідготовки) фахівців з актуальних напрямів;
• усунення можливих ризиків і негативних наслідків втрати трудової книжки, її фізичного пошкодження, фальсифікації та внесення недостовірних відомостей до цього документа;
• автоматичне (без звернення особи до ПФУ) призначення пенсій.

Тоді як мінусами може стати таке:

• е-варіант може бути безповоротно втрачено в разі системного збою, злому системи зберігання;
• існує ризик шахрайських дій відносно довірливих пенсіонерів із метою заволодіння персональними даними;
• рівень ІТ-грамотності як працівників, так і представників роботодавця, ПФУ є низьким.

У лютому 2021 року КМУ прийняв рішення про створення Національного центру бронювання державних інформаційних ресурсів (постанова № 94), який буде займатися:

• забезпеченням безперервності роботи державних інформаційних ресурсів, створенням резервних копій інформації;
• забезпеченням надійного функціонування серверів, системи зберігання даних і контролю за статистичними даними.

Володимир Монастирський, партнер МЮФ Dentons, резюмував сесію своєю доповіддю про корпоративне управління в державному секторі.

Спікер наголосив, що члени наглядової ради повинні отримувати винагороду безпосередньо з державного бюджету. Присутність іноземних громадян у складі наглядових рад не гарантує постійного дотримання цими радами законодавства. Якщо правління державних підприємств не враховує суспільний інтерес, повинен бути прозорий механізм швидкої заміни правління в обхід наглядової ради. Порядок обрання, звільнення або дострокового заміщення члена наглядової ради необхідно закріпити на рівні закону, щоб уникнути маніпуляцій на рівні КМУ.

Пан Монастирський підкреслив: “Необхідно комунікувати правильно. Не важливо, що сказали, важливо, як зрозуміли”.