ВС пояснив, чи можна відмовити особі у звільненні від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, якщо вона не визнала свою вину

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду пояснив, чи можна звільнити особу, яка не визнала своєї вини, від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Про це повідомляє пресслужба ВС.

Суть справи

Особі повідомили про підозру в порушенні недоторканності житла (частина 1 ст. 162 КК України) та в заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження (частина 1 ст. 122 КК України).

Місцевий суд відмовив у задоволенні клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо неї у зв’язку із закінченням строків давності. Апеляційний суд скасував ухвалу місцевого суду та звільнив особу від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження закрив (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).

Висновок ККС ВС (постанова від 29 липня 2021 року у справі № 552/5595/18)

Касаційний кримінальний суд ВС залишив без зміни ухвалу суду апеляційної інстанції, зважаючи на таке:

Невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження щодо такого звільнення, якщо:

• є згода цих осіб на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках,
• суд роз’яснив їм суть підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження.

Згідно зі статтями 284­–288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є:

• наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення,
• клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності,
• згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Ці умови є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов’язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Визнання винуватості є правом, а не обов’язком підозрюваного, обвинуваченого, а тому невизнання цими особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов’язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.