Змінами до процесуальних кодексів та інших законів у частині судового процесу ще у 2017 році передбачено, що функціонування Єдиної судової інформаційно–телекомунікаційної системи (ЄСІТС) починається з 1 січня 2019 року в тестовому режимі. Повноцінна ж експлуатація повинна була розпочатись 1 березня 2019 року. Утім, саме в день «Ч» стало відомо, що в газеті «Голос України» опубліковане повідомлення про відкликання Державною судовою адміністрацією України (ДСА) оголошення від 1 грудня 2018 року щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно–телекомунікаційної системи.

«Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно–телекомунікаційної системи, Державна судова адміністрація України повідомляє про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 1 грудня 2018 року)» — зазначалось у тексті цього оголошення.

І, справді, як показало опитування судів різних юрисдикцій та інстанцій напередодні запуску системи, у більшості з них не було належного технічного забезпечення. Про це ми писали у матеріалі «Системний бій» видання «Судовий вісник» № 2 (154) від 22 лютого 2019 року. Зокрема, як зазначалось, технічна база не готова до повноцінного запуску системи. Крім того, робився наголос на відсутності методик та рекомендацій її застосування. Варто також зазначити, що на той час до деяких судів відповідне програмне забезпечення не постачалось.

І все ж у тестовому режимі система працювала. Незважаючи на розуміння необхідності повноцінного запровадження цього інституту, учасники процесу з часом втратили інтерес до цієї теми і продовжили працювати за існуючими правилами.

Нова надія на пришвидшення процесу повноцінного запуску системи зажевріла лише у листопаді цього року. Але все ж таки найбільше на запровадження системи очікували арбітражні керуючі, яким відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства доведеться працювати за новими правилами.

Так, на офіційному сайті ДСА було оприлюднено новину щодо наказу ДСА «Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно–телекомунікаційної системи», яким затверджувалася Концепція побудови ЄСІТС у новій редакції (Концепція). Відповідно до інформації, Концепцією змінено архітектуру побудови Єдиної судової інформаційно–телекомунікаційної системи і терміни її реалізації.

У тексті документа зазначається, що побудова ЄСІТС передбачає автоматизацію ділових процесів, включаючи процеси документообігу, розгляд судових справ, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові та інформаційно–телекомунікаційні потреби органів судової влади.

Крім того, засобами ЄСІТС здійснюється створення, зберігання та використання електронних судових справ, забезпечення регламентованого доступу до судових справ судам та учасникам судового процесу, збір та аналіз даних щодо розгляду судових справ, розрахунок та облік фінансових витрат тощо.

Запропонована модель у разі її повної реалізації все ж таки має надати можливість здійснювати дистанційну комунікацію між судом та учасниками судового процесу шляхом обміну процесуальними документами в електронній формі та використання засобів відеоконференцзв’язку. До слова, це основана ідея запровадження цієї системи, яку було закладено ще у законі, яким вносилися зміни до процесуальних кодексів у грудні 2017 року.

Також у тексі Концепції визначено принципи створення ЄСІТС, стратегію формування, функціонування та розвитку інформаційно–аналітичного забезпечення діяльності судів, органів та установ системи правосуддя, методи та засоби забезпечення інформаційно–аналітичної підтримки процесів підготовки, прийняття та контролю виконання управлінських рішень шляхом автоматизованого збору, накопичення, обробки та аналізу інформації.

Отже, основним принципом побудови ЄСІТС є гібридна розподілена хмарна технологія, що передбачає розмежування інформаційних середовищ ЄСІТС на відкрите, підключене до мережі інтернет, та захищене, де обробляється інформація з обмеженим доступом. Такі середовища є фізично розділеними, але побудовані за єдиними стандартами і технологіями, що забезпечують перенесення даних та додатків, належний рівень інформаційної безпеки, ефективне управління обчислювальними ресурсами.

«Для забезпечення відповідного рівня інформаційної безпеки у складі ЄСІТС має бути передбачене створення захищеного інформаційного середовища та обмін інформацією з обмеженим доступом між судами та іншими органами і установами системи правосуддя виключно через захищене середовище та захищену телекомунікаційну мережу» — зазначається у тексті документа.

Тобто ЄСІТС має стати централізованою системою з гібридною розподіленою архітектурою.

Окремим розділом у Концепції виділено порядок функціонування електронного кабінету. Зокрема, це — електронний сервіс, що забезпечує централізований доступ авторизованих користувачів до сервісів ЄСІТС відповідно до визначених прав та повноважень. Електронний кабінет повинен функціонувати в захищеному та відкритому середовищах.

Крім того, враховано порядок функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідного реєстру виконавчих документів.

«Підсистема «Суддівське досьє» призначена для внесення даних в електронному вигляді, автоматизованої актуалізації, збору та консолідації даних з підсистем та модулів ЄСІТС, збереження в захищеному середовищі та публікації у відкритому (знеособленому) вигляді на вебпорталі судової влади України суддівських досьє та досьє кандидатів на посаду судді відповідно до Порядку формування і ведення суддівського досьє та Порядку формування і ведення досьє кандидата на посаду судді» — наголошується у черговому розділі Концепції.

Ще одна підсистема, необхідність створення якої закріплюється в Концепції, — підсистема «Електронний архів». Тобто до електронного архіву передаватимуться всі відомості щодо розглянутих судових справ та інші документи, які обробляються в Центральній системі ЄСІТС та зберігаються в центральному інформаційному сховищі.

Не менш важливими є підсистеми «Автоматичнй розподіл справ» та «Обмін електронними документами». У цілому для суддівського корпусу вони не є новими.

Варто зазначити, що в Концепції передбачені й ризики запровадження системи. Зокрема, основними ризиками впровадження ЄСІТС є недотримання терміну впровадження у разі необхідності доопрацювання системи при виявленні суттєвих помилок у процесі інтеграції модулів та (або) їх тестування, зважаючи на складність системи та стислі терміни впровадження; неповна або часткова реалізація окремих функцій унаслідок неврахування окремих процесів або їх частин у технічній документації на створення ЄСІТС унаслідок масштабності системи; несвоєчасне або не в повному обсязі виділення фінансових ресурсів для придбання необхідного обладнання, розробки та впровадження програмного забезпечення. Для їх уникнення автори документа пропонують впровадити сучасні засоби і технології планування проєкту, контроль термінів розробки та впровадження на всіх етапах проєкту, розробку та ведення проєктної документації, в тому числі з планування, тестування та приймання робіт, реалізацію пілотних проєктів та широке використання макетування для забезпечення можливості оцінки результатів користувачами на етапах розробки.

Реалізація та план заходів із створення та забезпечення функціонування ЄСІТС, з визначенням етапів її створення та впровадження на період 2020–2023 років, передбачатиме строки виконання робіт з її впровадження. Зокрема, впродовж четвертого кварталу 2019 року — першого кварталу
2020 року увагу буде приділено проєктуванню системи. На другому етапі, перший–другий квартали 2020 року, запроваджуватиметься побудова загальносистемних компонент та розробка макетів основних підсистем і модулів. Третій етап (третій квартал 2020 року — четвертий квартал 2021 року) присвячений розробці пілотних проєктів та макетів основних підсистем Центральної системи ЄСІТС, пілотних проєктів та макетів основних модулів систем автоматизації діяльності органів та установ системи правосуддя, а також запуску пілотних проєктів ЄСІТС у дослідну експлуатацію у визначених судах, органах та установах системи правосуддя. І на останньому, четвертому, етапі (2021–2023 роки) передбачається запровадження повноцінного функціонування системи.

Отже, всім учасникам процесу доведеться почекати ще декілька років та брати участь у поліпшенні роботи системи, оскільки, як показує досвід, будь-яке нововведення, в тому числі й технічне, ще потребуватиме певного часу для «відшліфування».

Світлана ТАРАСОВА, «Судовий вісник»