17 вересня 2019 року Європейський суд з прав людини розглянув справу «Полях та інші проти України» (скарги № 58812/15, № 53217/16, № 59099/16, № 23231/18 та № 47749/18), заявники в якій були звільнені з різних посад державних службовців відповідно до Закону України «Про очищення влади» (Закон) 2014 року.

Перших трьох заявників було звільнено у жовтні 2014 року на підставі того факту, що вони працювали на державній службі в періоди, передбачені законом, четвертого — після того, як він не подав вчасно декларацію про проведення щодо нього люстраційної перевірки, а п’ятого — з підстав зайняття ним посади другого секретаря Комуністичної партії на районному рівні до 1991 року. У ході подальших судових розглядів заявники були відновлені на посадах судом першої інстанції, однак апеляційний суд зупинив перегляд рішень, очікуючи на рішення Конституційного Суду України (КСУ) щодо конституційності Закону. А от правомірність звільнення двох інших заявників була підтверджена судами у 2018 році на тій підставі, що, зокрема, КСУ не визнав Закон неконституційним. Проте у цій справі рішення не ухвалене й донині. Суд встановив порушення частини 1 статті 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод унаслідок надмірної тривалості провадження у справах перших трьох заявників у справах та порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя) стосовно всіх заявників.

ЄСПЛ зазначив, що Закон про люстрацію в Україні не враховував роль кожного із заявників і не визначав особистої участі в якихось недемократичних діяннях, за правління колишнього президента. У цьому контексті Закон України відрізнявся від більш вузько націлених програм люстрації, що застосовуються в інших центрально–східних європейських державах.

Справедлива сатисфакція — 5000 євро компенсації моральної шкоди кожному, 1500 євро для першого і по 300 євро для інших заявників на покриття витрат.

Крім того, ЄСПЛ ухвалив рішення у справах проти України за результатами письмового розгляду з питань, що вже були предметом розгляду Суду раніше, включаючи питання про надмірну тривалість судового провадження, а саме: 27 вересня ц.р. — «Скоморохов проти України» (скарга № 58662/11); 3 жовтня ц.р. — «Бондаренко проти України» (скарга № 40267/10), «Харченко проти України» (скарга № 37666/13), «Костерний та Мазур проти України» (скарга № 8490/19), «Масаковський проти України» (скарга № 36190/10), «Нестеренко та інші проти України» (скарга № 26256/11), «О.В. проти України» (скарга № 60800/10), «Promimpro Exports and Imports Limited та Sinequanon Invest проти України» (скарга № 32317/10), «Салятицький проти України» (скарга № 73254/10), «Соколов проти України» (скарга № 60693/09), «Токарев проти України» (скарга № 7983/10), «Товмасян проти України» (скарга № 57990/13); 10 жовтня ц.р. — «Бондаренко проти України» (скарга № 35432/10), «Долгополов проти України» (скарга № 73080/10), «Катан проти України» (скарга № 19397/10); 17 жовтня ц.р. — «Копитець і Штопко проти України» (скарга № 9706/19), «Цаценко і Рябоконь проти України» (скарга № 5481/19), «Цукур та інші проти України» (скарга № 53132/18).