Із перших вуст — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Судовий вісник №9 » Із перших вуст

Із перших вуст

Як ви наразі оцінюєте інститут конституційної скарги в Україні і які основні проблеми у цій сфері ви можете виокремити?

Дмитро ТЕРЛЕЦЬКИЙ, завідувач кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія», адвокат, к.ю.н. 

— Запроваджена в Україні конституційна скарга являє собою виключний та додатковий юридичний засіб захисту порушених конституційних прав конкретної особи. Звісно, цим функціональне призначення конституційної скарги не вичерпується, але саме воно є первинним. І саме як засіб юридичного захисту конституційна скарга становить інтерес для абсолютної більшості наших співгромадян та адвокатів.

Тому переконаний, що функціонування конституційної скарги має оцінюватися насамперед з точки зору її здатності задовольнити природні прагнення особи — домогтися у подальшому відновлення її порушених конс титуційних прав, зокрема, шляхом перегляду остаточного судового рішення в її справі та відшкодування дер жавою шкоди, завданої їй у результаті застосування судом неконституційного закону.

Зважаючи на відсутність у Конституційного Суду України подібних повноважень, саме лише вирішення ним справи за конституційною скаргою такі прагнення задовольнити не може. Тому ефективність конституційної скарги має визначатися у системному зв’язку з іншими засобами юридичного захисту.

Аналіз новітньої практики перегляду судових рішень за виключними обставинами однозначно вказує, що рішення КСУ за конституційними скаргами наразі не зумовлюють відновлення попереднього юридичного стану.

І не тільки тому, що процесуальне законодавство не зазнало у зв’язку із запровадженням в Україні інституту конституційної скарги змістовних змін. Незмінним залишилось також і положення частини 2 статті 152 Конституції України, яке виключає зворотну дію у часі будь-яких рішень КСУ. Відмовляючи у відновленні попереднього юридичного стану, суди посилаються саме на це правило.

Тому, вважаю, без продуманих і системних змін у цій частині до Конституції України і процесуального за конодавства змінити ситуацію неможливо.

Водночас у низці випадків вплив конституційної скарги на захист прав особи можна відчути вже тепер. Визнання КСУ неконституційними положень частини 2 статті 392 та відповідно частини 5 статті 176 КПК України має цілком очевидні наслідки. Однак, по-перше, у цьому ра – зі не йдеться і не може йти мова про перегляд судових рішень за виключними обставинами. По-друге, юридично значущі наслідки у зв’язку з ухваленням КСУ відповідних рішень для особи можуть настати винятково на майбутнє, після дня їхнього ухвалення.

Оцінюючи функціонування інституту конституційної скарги, також має враховуватися практична здійсненність відшкодування державою шкоди, завданої у результаті застосування судом неконституційного закону України.

Попри той факт, що спеціаль – ний закон, який має визначити порядок та умови такого відшкодуван – ня, досі не ухвалено, суди застосовували положення частини 3 статті 152 Конституції України як нор – му прямої дії і вирішували спра – ви по суті заявлених вимог. Утім, у масштабах країни судова практика дотепер зводилася до поодиноких рішень і мала виразно вибірковий характер.

Вважаю, що в цьому разі вирішити ситуацію на користь захисту прав особи можливо і без змін до будьяких нормативно-правових актів, через фор мування єдиної правозастосовної практики. Прикметно, що Велика Палата Верховного Суду недавно мала таку можливість (спра – ва № 686/23445/17), однак навмисно ухилилася від відповіді на складні питання.

Насамкінець зазначу, що розв’язання окреслених проблем пот – ребує взаємодії різних органів державної влади, об’єднання їхніх зу – силь у здійсненні визначально – го обов’язку держави — утверджен – ня та забезпечення прав і свобод людини.

_________________________________________________________________________________________________________________

Микола ХАВРОНЮК, член правління Центру політико-правових реформ, директор з наукового розвитку ЦППР, експерт з кримінального права і проблем корупції, д.ю.н.

— Вважаю, що інститут конституційної скарги практично не працює, якщо порівняти те, що є, з очікуваннями 2016 року. Вважалося, що всі численні положення законів, які суперечать Конституції України, будуть швидко і професійно виявлені. Але наразі не склалась навіть початкова практика, яку можна було б узагальнити і аналізувати, щоб удосконалити і посилити інститут конституційної скарги, повною мірою використати його потужний потенціал. На мою думку, важливо об’єднати зусилля адвокатської спільноти, Секрета – ріату КСУ, суддів загальних судів та суддів КСУ.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

За кордоном

Гіперцитування

За лаштунками

Із перших вуст

Перша перемога

Кадри

Реакційна політика

Непередбачувані наслідки

Що стане головним викликом для ВАКС?

Коментарі експертів

Обличчя місяця

Новини

Законотворчість

Набули чинності

Бізнес-зиск

Поза процесом

Принциповий захист

Прецедент

Викриваюча реальність

Судова практика

Невільний графік

Налагодити контракт

Довіряй, але перевіряй

Балансова вартість

Судове рішення

Суд зобов’язаний оцінити рівень адвокатських витрат — чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою

Рішення щодо відмови в продовженні строку тимчасового переведення судді не підлягає судовому оскарженню

Придбання автомобіля на торгах, організованих державним підприємством, не гарантує його державну реєстрацію

Облаштування заправника газом на АЗС є будівельними роботами

Інші новини

PRAVO.UA