Дмитро ТЕРЛЕЦЬКИЙ, завідувач кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія», адвокат, к.ю.н.
— Запроваджена в Україні конституційна скарга являє собою виключний та додатковий юридичний засіб захисту порушених конституційних прав конкретної особи. Звісно, цим функціональне призначення конституційної скарги не вичерпується, але саме воно є первинним. І саме як засіб юридичного захисту конституційна скарга становить інтерес для абсолютної більшості наших співгромадян та адвокатів.
Тому переконаний, що функціонування конституційної скарги має оцінюватися насамперед з точки зору її здатності задовольнити природні прагнення особи — домогтися у подальшому відновлення її порушених конс титуційних прав, зокрема, шляхом перегляду остаточного судового рішення в її справі та відшкодування дер жавою шкоди, завданої їй у результаті застосування судом неконституційного закону.
Зважаючи на відсутність у Конституційного Суду України подібних повноважень, саме лише вирішення ним справи за конституційною скаргою такі прагнення задовольнити не може. Тому ефективність конституційної скарги має визначатися у системному зв’язку з іншими засобами юридичного захисту.
Аналіз новітньої практики перегляду судових рішень за виключними обставинами однозначно вказує, що рішення КСУ за конституційними скаргами наразі не зумовлюють відновлення попереднього юридичного стану.
І не тільки тому, що процесуальне законодавство не зазнало у зв’язку із запровадженням в Україні інституту конституційної скарги змістовних змін. Незмінним залишилось також і положення частини 2 статті 152 Конституції України, яке виключає зворотну дію у часі будь-яких рішень КСУ. Відмовляючи у відновленні попереднього юридичного стану, суди посилаються саме на це правило.
Тому, вважаю, без продуманих і системних змін у цій частині до Конституції України і процесуального за конодавства змінити ситуацію неможливо.
Водночас у низці випадків вплив конституційної скарги на захист прав особи можна відчути вже тепер. Визнання КСУ неконституційними положень частини 2 статті 392 та відповідно частини 5 статті 176 КПК України має цілком очевидні наслідки. Однак, по-перше, у цьому ра – зі не йдеться і не може йти мова про перегляд судових рішень за виключними обставинами. По-друге, юридично значущі наслідки у зв’язку з ухваленням КСУ відповідних рішень для особи можуть настати винятково на майбутнє, після дня їхнього ухвалення.
Оцінюючи функціонування інституту конституційної скарги, також має враховуватися практична здійсненність відшкодування державою шкоди, завданої у результаті застосування судом неконституційного закону України.
Попри той факт, що спеціаль – ний закон, який має визначити порядок та умови такого відшкодуван – ня, досі не ухвалено, суди застосовували положення частини 3 статті 152 Конституції України як нор – му прямої дії і вирішували спра – ви по суті заявлених вимог. Утім, у масштабах країни судова практика дотепер зводилася до поодиноких рішень і мала виразно вибірковий характер.
Вважаю, що в цьому разі вирішити ситуацію на користь захисту прав особи можливо і без змін до будьяких нормативно-правових актів, через фор мування єдиної правозастосовної практики. Прикметно, що Велика Палата Верховного Суду недавно мала таку можливість (спра – ва № 686/23445/17), однак навмисно ухилилася від відповіді на складні питання.
Насамкінець зазначу, що розв’язання окреслених проблем пот – ребує взаємодії різних органів державної влади, об’єднання їхніх зу – силь у здійсненні визначально – го обов’язку держави — утверджен – ня та забезпечення прав і свобод людини.
_________________________________________________________________________________________________________________
Микола ХАВРОНЮК, член правління Центру політико-правових реформ, директор з наукового розвитку ЦППР, експерт з кримінального права і проблем корупції, д.ю.н.
— Вважаю, що інститут конституційної скарги практично не працює, якщо порівняти те, що є, з очікуваннями 2016 року. Вважалося, що всі численні положення законів, які суперечать Конституції України, будуть швидко і професійно виявлені. Але наразі не склалась навіть початкова практика, яку можна було б узагальнити і аналізувати, щоб удосконалити і посилити інститут конституційної скарги, повною мірою використати його потужний потенціал. На мою думку, важливо об’єднати зусилля адвокатської спільноти, Секрета – ріату КСУ, суддів загальних судів та суддів КСУ.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…