Аліна НАЗАРЧУК
«Судовий вісник»

У Білоцерківському міськрайонному суді Київської області постійно розглядаються багато справ, і це пояснюється тим, що місто Біла Церква є одним із найбільших міст за кількістю населення в Київській області. Саме тому Білоцерківський суд функціонує у статусі саме міськрайонного і займає дві окремі будівлі. Перша розташована за адресою вул. Першотравнева, 4а, друга — вул. Турчанінова, 7.

На два фронти

«Судовий вісник» уже висвітлював проблему роботи суду в різних приміщеннях, позаяк це спричиняє чимало незручностей як для працівників суду, так і для відвідувачів. Так, судові споруди в місті Біла Церква мають незручне транспортне сполучення і досить–таки територіально віддалені. Окрім того, працівники суду хоч і мають закріплені робочі місця в конкретних приміщеннях, проте часто змушені їздити з одного приміщення суду до іншого. Через це нам так і не вдалося поспілкуватися з керівником апарату суду: на момент перебування кореспондента «Судового вісника» на Першотравневій, керівник був на Турчанінова і, навпаки, діставшись до приміщення на Турчанінова, виявилося, що керівник апарату поїхав на Першотравневу. Так само і громадянам, щоб вирішити свої питання, доводиться кілька разів їздити з одного суду до іншого, постійно ризикуючи розминутися зі служителем Феміди.

Справа часу

Історія здійснення правосуддя і, відповідно, функціонування судової установи у місті Біла Церква сягає ще 1944 року, коли в місті поновив діяльність народний суд першої дільниці.

Пізніше, в 1957 році, було створено народний суд другої дільниці міста Біла Церква. Згодом у грудні 1960 року обидва суди об’єднались і з’явився Білоцерківський міський народний суд. Далі історія розповідає про кількаразову зміну назви обителі Феміди. Так, Законом України «Про внесення змін до Закону Української PCP «Про судоустрій Української PCP» від 20 квітня 1994 року статтю 20 викладено в новій редакції, якою міські народні суди на території України перейменовано на міські суди. Тож на підставі зазначеного закону Білоцерківський міський народний суд перейменовано на Білоцерківський міський суд Київської області.

Відповідно до Указу Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 Білоцерківський міський та Білоцерківський районний суди було ліквідовано і з 23 березня 2004 року створено Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Згідно зі штатним розписом Білоцерківський міськрайонний суд налічує 116 штатних одиниць, із них — 26 суддів. Проте кадровий голод є однією з найгостріших проблем суду, оскільки наразі тут відправляє правосуддя всього 15 служителів Феміди, що абсолютно не відповідає навантаженню, з яким сьогодні має справу судова установа.

Гра контрастів

Позитивне перше враження склалося під час візиту до судового приміщення на вул. Першотравневій. Тут суд працює в окремій двоповерховій будівлі. Треба відзначити, що потурбувалися і про доступ до установи осіб з обмеженими можливостями: вхід обладнаний довгим пологим пандусом.

Усередині приміщення проведено бездоганний ремонт: на підлозі виблискує чорно–біла плитка, в коридорах достатньо меблів, а саме — нових лав і столів для відвідувачів. Подбали і про протипожежну безпеку, зокрема встановлено протипожежні датчики, є вогнегасники, шафи з необхідним інвентарем. Належним чином укомплектовані і зали судових засідань: наявна вся необхідна техніка для фіксації процесу, проведення засідань у режимі відеоконференції; встановлено комп’ютери як на місці секретаря, так і судді; підсудні під час слухання справи перебувають у скляних боксах.

А от щодо стану приміщення, розташованого на вул. Турчанінова, то тут усе з точністю до навпаки. Судова установа займає перший поверх житлового будинку. Хоча фасад будівлі має більш–менш пристойний вигляд (стіни пофарбовані, встановлено пандус), проте всередині ремонт — ще з радянських часів. Вузькі коридори захаращені старими меблями, а численність відвідувачів ще більше підкреслює тісняву. У коридорах темно, адже планування не передбачає вікон, а освітлення — досить слабке.

Утім, шукаючи позитивні моменти, варто відзначити вдале розташування цього суду, адже він знаходиться поруч із Державним дендрологічним парком «Олександрія» Національної академії наук України — пам’яткою садово-паркового мистецтва, заснованою наприкінці XVIII століття.