Розширення партнерського складу для юридичних фірм — справа, на перший погляд, звична. Але не тоді, коли двоє партнерів-засновників запрошують до свого складу колегу, яка прийшла до компанії на етапі становлення та за дев’ять років пройшла шлях від юриста до партнера.

Про свою кар’єру, ринок юридичних послуг та входження до складу партнерів Юридичної групи LCF розповіла Олена Волянська.

Олено, дозвольте привітати з визнанням та включенням до партнерського складу фірми. Здається, це і є «американська мрія» українського правника.

— Дякую. Якщо правник обирає роботу в юридичній фірмі, а не інхаусом, чи на державній службі і розпочинає її з посади юриста, то запрошення до партнерства співмірне зайняттю посади судді Верховного Суду — найвищий щабель у кар’єрному розумінні.

Зізнаюся, я завжди бачила себе у ролі партнера, тому не боялася брати на себе відповідальність за документ, за справу, за проект. Мені до душі проявляти ініціативу. Це виявилося ще на старті кар’єри, яку я розпочала з роботи помічником судді. Потім я була інхаусом і, зрештою, дійшла до сфери юридичного консалтингу, яка дає найбільший простір для професійного розвитку. Мислити креативно, керувати командою та проектами імпонує моєму характеру. Тому стати партнером для мене логічно, хоча від того й не менш приємно.

Деякі юридичні фірми обирають стратегію залучення партнерів ззовні, інші — шукають партнерів серед своїх працівників. Яка стратегія надійніша у фокусі недавніх злиттів та поділів на юридичному ринку, на вашу думку?

— Історія юридичного ринку України знала як приклади, коли підвищені до статусу партнера співробітники залишали компанії, так і коли залучені ззовні ставали невід’ємною частиною монолітного колективу. Тому пошук кандидатів для запрошення до партнерства є, швидше, питанням стратегії фірми.

Як на мене, досягнення рівня партнера в компанії, до якої ти прийшов на початкові позиції, відображає особистий професійний шлях, є результатом персонального розвитку. Розширення партнерства за рахунок злиття фірм чи об’єднання команд є результатом реалізації стратегії розвитку компанії з метою досягнення певних цілей.

Що означає бути партнером топової юридичної фірми в Україні?

— На жаль чи на щастя, стати партнером не означає спочивати на лаврах. Партнер повинен поєднувати в собі першокласну експертизу, навички менеджера і стратега. Коли ми працюємо з нашими клієнтами та розробляємо найактуальніші рішення, партнер виступає експертом галузі, тому важливо не втрачати зв’язок з практикою. Коли ми організовуємо роботу офісу, партнер є адміністратором та менеджером, відповідає за налагодження бізнес-процесів. Партнер продовжує виконувати функцію управління проектами — розподіляє роботу, визначає завдання, контролює їх виконання і, що важливо, несе відповідальність за результат. Є моменти, коли партнер має бути певною мірою психологом, адже люди найбільш продуктивно працюють як єдина команда, виключаючи внутрішню конкуренцію. Об’єднати колектив можна лише тоді, коли вся команда, включаючи партнера, розділяє єдині цінності та спільні цілі. Коли ж ми обговорюємо питання розвит­ку фірми, ставимо цілі, будуємо плани — це стратегічна функція.

Наскільки стратегія розвитку юридичної фірми залежить від участі у розвитку бізнесу клієнтів?

— В Україні бізнесу працювати непросто — надто часто змінюються тенденції як нормативного регулювання, так і судової практики. Ми, як фірма, яка спеціалізується на судовому представництві та вирішенні спорів, повинні мати доскональну експертизу бізнесу наших клієнтів. Тому партнеру юридичної фірми треба розуміти не тільки юридичні аспекти діяльності, а й економічні, ринкові тенденції у відповідній сфері, в якій працює клієнт. Ми максимально зацікавлені у нівелюванні судових ризиків на етапі планування проектів та успішному вирішенні спорів у разі їх виникнення, адже успіх нашого бізнесу напряму залежить від ефективності бізнесу наших клієнтів.

Ваше входження до складу партнерів, зважаючи на те, що ви куруєте практику банкрутства та реструктуризації, означає, що ви очікуєте збільшення обсягів проектів на ринку у цій сфері?

— Юридичні послуги у сфері банкрутства є наразі часто запитуваними, зокрема великим бізнесом, який має певні проблеми і заборгованості, та банками, яким би хотілося отримати повернення наданих у позики коштів. Ми тривалий час розвиваємо цей напрям практики, зокрема захист прав кредиторів, і можемо говорити про сталий попит таких послуг. До того ж регулювання неплатоспроможності змінюється нормативно. А це нові виклики для юристів та бізнесу, нові прогнози, нові процедури і нові стратегії. Інхауси, здебільшого, не мають достатньо часу для досконального вивчення регулювання банкрутства. Їхня вотчина — це юридичне забезпечення внутрішніх процесів і поточної економічної діяльності компанії. А от проблемні питання, вирішення спорів, а тим більше повернення боргів, як правило, передаються зовнішнім експертам, які мають досвід ведення подібних кейсів, можуть подивитися на ситуацію комплексно та спрогнозувати перспективи.

Також визначальною спеціалізацією нашої фірми залишається судова практика. Зокрема, моя команда відповідає за кредитні та фінансові спори, податкові спори. Що стосується індустріального розподілу, у моїй компетенції залишається енергетика, яка сьогодні розвивається найбільш інтенсивно з усіх галузей.

Власне, одна із новацій недавно підписаного Кодексу з процедур банкрутства полягає у скасуванні можливості для самоліквідації боржника.

— Не зовсім так. Юридична особа зможе ініціювати банкрутство, більше того, за визначених законом обставин, загрози неплатоспроможності, керівник боржника буде зобов’язаний під ризиком субсидіарної відповідальності перед кредиторами подати відповідну ­заяву.

Кодекс усуває можливість спрощеної процедури банкрутства боржника із початком судової процедури зі стадії ліквідації. За попередньою процедурою, так зване банкрутство за «95 статтею», ліквідатором банкрута зазвичай призначався попередній керівник, і у банкрута на цій стадії або не залишалось жодних активів, або вони реалізовувались під контролем самого банкрута швидко та невигідно для кредиторів.

За новими правилами процедура провадитиметься тільки через суд і тільки у загальному порядку, із наданням кредиторам повного переліку повноважень.

Які зміни прогнозуєте у профільній сфері у зв’язку з Кодексом? Чого очікують ваші клієнти від нових
правил?

— Очевидно, що норми Кодексу більш лояльні до заставних кредиторів у процедурах неплатоспроможності, і цього ринок давно чекав. Вони отримали більше прав, зокрема на стадії реалізації майна: кредитори зможуть впливати на ціни, за якими продається майно боржника, так, щоб наслідком цієї процедури було максимальне задоволення кредиторських вимог, а не лише очищення від зобов’язань. Проведення торгів виключно в електронній формі також виключає можливість маніпулювання їх результатом та додає оптимізму кредиторам. Сподіваємось, кредиторські вимоги задовольнятимуться у більшому обсязі, ніж нинішні середньостатистичні 8 %.

Знімаються обмеження для ініціювання кредитором процедури банкрутства лише за наявності безспірних вимог: більше не потрібно буде отримувати остаточне судове рішення та чекати три місяці його невиконання у примусовому порядку, тобто давати час боржнику позбутися ліквідних активів. Спрощення початку процедури та введення Кодексу в силу загалом має значно підвищити позиції України в рейтингу Doing Business у частині вирішення неплатоспроможності.

А які перспективи персонального банкрутства для бізнесу?

— Ми поки що не розглядаємо як основну практику супровід банкрутства фізичних осіб, але разом із тим введення цього інституту вплине на бізнес наших основних клієнтів — банків та фінансових установ, а тому ми ретельно готуємося і до цих новацій. Персональне банкрутство може стосуватися також власників бізнесу — поручителів за зобов’язаннями компанії. Таким чином процедура банкрутства фізичної особи матиме вплив і на юридичних осіб.

Додатково варто відзначити надзвичайно важливу роль судів, і передусім Верховного Суду, у формуванні нової судової практики із застосування норм Кодексу, в тому числі і до раніше порушених проваджень.

І ми, як лідери ринку судової практики та банкрутства, готові брати активну участь у формуванні нових підходів і з нетерпінням чекаємо нових викликів та нових перемог.

Бесіду вела Ірина ГОНЧАР, «Український адвокат»