Поки уряд готує чергову реформу податкової служби, бізнес усе більше придивляється до оптимізації податкових зобов’язань — практика роботи, запроваджена фіскальними органами, фактично заганяє підприємців у тінь.

Про сучасні податкові ризики та навіть загрози, поради бізнесу з їх подолання та перспективи змін у податковому адмініструванні розповіла Юлія Матковська, керівний партнер юридичної компанії «Матковська та Партнери».

Пані Юліє, буквально днями уряд оголосив конкурс на заміщення вакантних посад керівників реорганізованих і відокремлених одна від одної державної податкової та державної митної служби. Як вам ця ідея з точки зору податкового консультанта бізнесу?

— У тих, хто справді працює з податковими органами щодня, впевнена, є чудовий план поліпшення податкового адміністрування. І він кардинальніший: податкову службу треба ліквідувати як складну ієрархічну структуру, змінивши трьома комп’ютерними програмами, потужним сервером і невеликим сервісним офісом. Немає жодного сенсу тримати за рахунок коштів платників податків невиправдано роздутий штат якихось консультантів, інспекторів та адміністраторів, які займаються лише тим, аби стягнути з цих платників податків більше, не надаючи жодної експертної підтримки. Замість обіцяного на старті податкової реформи десять років тому сервісу ми сьогодні маємо цілком паразитуючий на бізнесі орган.

І це при тому, що бізнес сьогодні хоче платити податки. Це не стільки пов’язано зі страхом нести відповідальність — виросло нове покоління підприємців, які хочуть жити чесно, відкрито ­користуватися своїми доходами, сплативши з них адекватні податки. У практиці нашої компанії постійно з’являються нові запити клієнтів на надання допомоги у розрахунку і сплаті реальних податків. Проте податкові органи роблять усе, щоб бізнес шукав шляхи ухилення. Як виявилося, саме влада не готова до чесної гри.

Що сьогодні є найбільш проблемним в оподаткуванні?

— Останнім часом куди не глянь — усе у податківців не до ладу. Нібито запустили автоматизовану систему реєстрації податкових накладних, ввели систему моніторингу оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних, але вони не працюють ефективно. Реально будь­яка компанія може отримати блокування своєї накладної у ручному режимі під вигаданими приводами. Навіть офіційний імпортер. Насправді ж шанс без проблем провести платіж, сплатити з договору податки, зареєструвати накладну й отримати податковий кредит з ПДВ можна лише якщо сума трансакції не перевищує 60 тисяч гривень. Усі більш значущі операції блокуються. Незалежно від чистоти репутації контрагентів. Причину шукають формальну, але наслідки приносять реальні збитки бізнесу. Блокується робота компанії, розрахунки з контрагентами, є ризик порушити строки виконання зобов’язань і реєстрації накладної. Власне, це одна з причин, чому блокують. Ти зможеш подати накладну пізніше, але тоді за пропуском строку ти повинен сплатити штраф у розмірі 10 % від суми. Саме за рахунок таких додаткових «штрафів» наповнюють бюджет і потім звітують про перевиконання планів. І це не говорячи про неофіційну плату в 2 % за розблокування.

Фактично це означає, що якщо бізнес — компанія, виробник — готовий заплатити одні податки, з нього намагаються потім здерти по ­максимуму. З часом «білий» бізнес починає задумуватися: а може, не варто показувати всі доходи чи всі трансакції? Може, можна частину бізнесу затінити? Тобто виходить, що саме податкові органи змушують бізнес йти у тінь.

Кого можуть зачепити такі дії податкової? Які офіційні підстави для блокування?

— На практиці — будь­кого. Не важливі ані регіональна локалізація, ані сфера діяльності. Достатньо, щоб бізнес був працюючим і у нього були гроші. Усі компанії, які не «платять» податківцям, ледь не автоматично потрапляють у категорію «ризикових».

Візьмімо до прикладу імпортера. Реалізувати товар можна лише після реєстрації податкової накладної, яку за «схемою» ДФС блокує, відносячи до категорії ризикових «з інших підстав», посилаючись на положення підпункту 1.6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 117 від 21 лютого 2018 року.

І з цього моменту в компанії є три шляхи: вийти на контакт з ДФС і «домовитися» про розблокування податкової накладної; подати скаргу до адміністративної комісії ДФС, яка у 90 % випадків відмовить у задоволенні скарги; або ж зібратися із силами і подати позов до суду, розуміючи, що потрібно буде сплатити судовий збір і чекати мінімум півроку на те, щоб суд скасував незаконне рішення про блокування накладної. Примітно, що суди у 99 % випадків стають на сторону платника податків і визнають дії ДФС незаконними. Проте чекати півроку готові не всі бізнесмени. Вони інакше дивляться на бізнес­процеси, ніж юристи, і рахують втрати часу за втрату коштів.

У намаганні отримати від платників більше офіційних і неофіційних оплат податкові органи дуже винахідливі. Систематичні проблеми з роботою реєстру накладних часто не мають нічого спільного з технічними збоями. Бізнес переконаний, що частіше це означає спробу підвищити надходження до бюджету, тобто коли є необхідність дофінансувати якийсь державний проект.

Якщо сервер ДФС, який приймає електронні документи, зокрема накладні, «висне», це означає, що надіслані у цей час податкові накладні теж перебувають у підвішеному стані. Платник податків не знає, зареєстрована його накладна чи ні. Способу перевірити офіційно немає. Або немає часу на переписку. Тож наслідком таких «зависань» є найчастіше повторна реєстрація накладної і повторна сплата податків, а нерідко і реєстрація накладної із запізненням та сплата 10 % штрафу.

Які є шляхи протидії цьому?

— У конкретних випадках актуальним і єдиним реальним способом захисту прав залишається звернення до суду.

Також підприємцям на часі задуматися про податкову оптимізацію. Саме оптимізацію — законні процедури ефективного оподаткування. Незаконні процедури, зокрема ухилення чи мінімізація податків, не можуть бути ефективними сьогодні. По­перше, за їх використання передбачено кримінальну відповідальність. По­друге, з урахуванням міжнародних стандартів і тенденцій посилення боротьби з ухиленням від оподаткування участь у подібних схемах закривають можливість виходу на міжнародний ринок.

У системному вимірі треба говорити не про розділення фіскальних органів чи їх об’єднання, зміну назв і подібне. Треба переглянути принципи роботи податкових органів, їх штат і реально автоматизувати процеси, значно скоротивши кількість працівників податкових органів. В еру цифрових технологій і можливостей комп’ютерного аналізу даних такого штату податкових інспекторів, а з ними й адміністративних працівників, не потрібно. Їх не можуть прогодувати платники податків.

При цьому сьогодні українські підприємці хочуть платити податки, розуміючи, що саме за ці кошти фінансуються такі важливі сфери, як армія, освіта, охорона здоров’я. Головне — щоб платити податки було комфортно, щоб, сплативши податки, не було ризиків додаткових нарахувань чи просто протизаконних поборів, і третє — щоб було відчутно, що держава за ці кошти щось робить для громадян — платників податків.

Я переконана, що всі платники податків погодилися б платити податки навіть за більшими ставками, якщо вони будуть обґрунтовані, зрозумілі і прозорі, а податкова щомісяця публічно звітуватиме про обсяги
надходжень і конкретні напрями їх використання. Надійшло 50 мільйонів гривень податків: витрачено на дороги 20, на зарплати держслужбовцям — 15, на медицину і освіту — 15. І такий звіт повинен бути у зрозумілому й зручному форматі, а не та заплутана маячня, яка готується за результатами виконання держбюджету.

(Розмову вела Ірина ГОНЧАР,
«Український адвокат»)