Стратегія і практика — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Український адвокат №3 » Стратегія і практика

Стратегія і практика

Рубрика Конспект
Найцікавіше з лекцій блоку «Стратегія і тактика захисника на стадії досудового розслідування» 18—23 лютого 2019 року

З лекції «Правові механізми впливу на слідчого під час досудового розслідування або як змусити слідчого працювати» Марини Мацегори, адвоката

З’явилася можливість стягнути моральну шкоду, заподіяну слідчим або прокурором (так званий закон «Маски­шоу-­2» від 18 вересня 2018 року). Держава, відшкодувавши шкоду, заподіяну слідчим, прокурором, може застосувати право зворотної вимоги до цих осіб у разі встановлення в їхніх діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду або дисциплінарного проступку, незалежно від строку застосування та дії дисциплінарного стягнення. Для застосування цього інструменту має бути обвинувальний вирок у відношенні слідчого.

 

З лекції «Наслідки порушення підслідності справи: судова практика» Артема Крикуна­-Труша, старшого детектива Національного антикорупційного бюро України

Алгоритм визначення підслідності такий: спочатку необхідно визначити відповідну статтю КПК України, потім, проаналізувавши статтю 216, визначити суб’єкта (якщо залишилися сумніви між органами НАБУ і Державним бюро розслідувань), далі необхідно визначити суму (розмір предмета злочину або заподіяної ним шкоди) і, якщо це необхідно, місце скоєння злочину.

Найтиповіші помилки при визначенні підслідності такі: здійснення досудового розслідування не упов­новаженим органом досудового розслідування; штучна кваліфікація; помилкова впевненість у відсутності спору про підслідність; фактичне здійснення досудового розслідування прокурором без передачі матеріалів слідчому.

 

З лекції «Лайфхаки з внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР. Способи моніторингу кримінального провадження та порядок отримання інформації у фактових справах» Лариси Криворучко, адвоката, к.ю.н.

Оскаржуючи рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, необхідно контролювати хід розгляду такої скарги. Наприклад, заяви потерпілого підлягають розгляду протягом 72 годин, якщо реакції по закінченні цього строку немає, необхідно подавати скаргу. Можна звернутися зі скаргою до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії прокурорів.

Також необхідно контролювати виконання ухвал судів. В іншому випадку можна ініціювати кримінальне провадження за фактом невиконання судового рішення.

 

З лекції «Використання в лінії захисту помилок слідчого під час затримання. Судова практика» адвоката Андрія Чехонадського, керівника групи претензійно­позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп»

У більшості випадків, затримуючи людину фактично, юридично поліція її не затримує, використовуючи при цьому прогалини в юридичних знаннях пересічного українця. При цьому зберігається ілюзія добровільності дій затриманого, а поліцейські уникають відповідальності за протиправне затримання, оскільки в журналі цей громадянин фіксується як запрошений або навіть відвідувач.

У подібних випадках необхідно звертатися в телефонному режимі із заявою про спробу незаконного затримання. Оскільки всі дзвінки на 102 фіксуються технічними засобами, реакція буде негайною. Важливо при цьому підкреслити черговому, що йдеться не про скаргу, а про заяву про підозру на вчинення кримінального правопорушення і чітко вказати прізвища та особисті номери поліцейських, які намагаються вас затримати.

 

З лекції «Порушення права на захист на початкових етапах кримінального провадження: судова практика та практика ЄСПЛ» Миколи Пашковського, наукового радника АО Barristers, члена Науково-­консультативної ради при Верховному Суді, к.ю.н., доцента

У силу того, що виникнення захисту в конкретному кримінальному провадженні є похідним від початку здійснення стороною обвинувачення кримінального переслідування, важливим є усвідомлення того, що існують формалізовані (через затримання, повідомлення про підозру) та неформалізовані моменти початку кримінального переслідування і, відповідно, захисту. Судова практика, в тому числі ЄСПЛ, свідчить про те, що таке неформалізоване (фактичне) кримінальне переслідування (через незаконний обшук, огляд, поліцейський допит) не тільки є в процесуальній діяльності, а й грубо порушує право на захист осіб, право на свободу осіб і, як правило, призводить до недопустимості зібраних доказів.

 

З лекцій «Як ефективно підготувати клієнта до обшуку?», «Дії захисника під час допиту клієнта» Дениса Овчарова, радника Lavrynovych & Partners Law Firm

Якщо клієнт не надає правоохоронним органам жодних документів та ігнорує виклики на допит, ймовірність обшуку в компанії дуже висока. З іншого боку, якщо документи вилучені під час обшуку, тоді їх повернуть, а якщо вони надані на вимогу про подання документів у порядку статті 93 КПК України, їх повернення чекати не доводиться.

Як можна нівелювати результати обшуку? Згідно зі статтею 87 КПК України доказ, отриманий у результаті істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь­які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій у результаті істотного порушення прав і свобод людини, є недопустимими. Завдяки цій нормі можна визнати результати обшуку недопустимими доказами.

Важливий аспект підготовки до допиту — визначитися з клієнтом про застосування статті 63 Конституції, яка дозволяє не свідчити проти себе. Але це можливо лише тоді, коли є впевненість, що жодних інших доказів (документів) проти клієнта у слідчого немає. У разі якщо документи є, статтю 63 варто застосовувати тоді, коли клієнт не готовий до допиту.

Є сенс давати показання під час допиту тільки топ­менеджерам компанії, а рядовим співробітникам ліпше зберігати мовчання.

 

З лекції «Перше побачення з клієнтом: психологічні та юридичні аспекти» Євгена Грушовця, партнера АО Ario

У більшості випадків під час першої зустрічі присутні треті особи (сторонні), хоча КПК України зазначає, що підозрюваний, обвинувачений має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту — мати такі побачення без обмеження їх кількості і тривалості. Конфіденційна зустріч — це не право, а обов’язок адвоката її провести. У ході такої зустрічі потрібно зробити так, щоб клієнт вам довірився. Далі вже можна отримати важливу інформацію, занотувати деталі (прізвища, номер телефону, цифри, дати). Завдання адвоката під час такої зустрічі — заспокоїти клієнта і його рідних та постаратися забезпечити клієнту максимально комфортні умови.

 

З лекції «Ініціювання слідчих дій адвокатом для збору доказів захисту. Судова практика слідчих суддів» Володимира Рудниченка, радника МЮФ Integrites

Стаття 223 КПК України дає визначення слідчих дій та викладає їх перелік. При цьому КПК України не передбачає поняття «процесуальна дія».

Позиція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у цьому питанні однозначна: «…пунктом 7 частини 1 статті 303 КПК України передбачене право на оскарження постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, а не будь­яких процесуальних дій, для проведення яких учасник кримінального провадження вносив клопотання слідчому. З огляду на зазначене слідчі судді обґрунтовано відмовляють у відкритті провадження, якщо скарга зумовлена прийняттям постанови про відмову в проведенні дій, які не можуть бути віднесені до категорії слідчих (розшукових) дій».

 

З лекції «Ефективний збір доказів. Робота в полі» Ігоря Свєтлічного, адвоката, члена кваліфікаційної палати КДКА, тренера Національної поліції України за контрактом з Радою Європи

Адвокат є вільним у засобах і методах збору доказів. Зокрема, стаття 93 КПК України надає адвокату право проводити розслідування. З одного боку, можливість скористатися таким правом перебільшена, але з іншого — ніхто не забороняє адвокату звертатися до приватного детектива.

Необхідно пам’ятати й про те, що жоден доказ не має наперед встановленої сили. Наприклад, навіть коли у твого клієнта є алібі, його потрібно ще довести.

 

З лекції «Використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій для побудови лінії захисту клієнта. Судова практика щодо визнання результатів негласних слідчих (розшукових) дій недопустимими доказами» Олександра Лисака, партнера ЮК EQUITY

Негласні слідчі дії — це захід зі збору доказів, які найчастіше використовуються під час розслідування корупційних злочинів. У цьому випадку найчастіше застосовуються такі негласні слідчі дії, як зняття інформації з каналів зв’язку.

Негласні слідчі дії в повному обсязі можна перевірити на стадії розкриття матеріалів справи. При ознайомленні з такими матеріалами потрібно аналізувати зміст кожного слова, тривалість розмови і від кого прозвучала ініціатива провокації.

Яким чином можна протистояти слідчому, прокурору при використанні ними матеріалів негласних слідчих дій? Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження потрібно: вимагати надання оригіналів технічних засобів, порушувати питання щодо сертифікації цих засобів, фіксувати для себе всю записану інформацію для її подальшого аналізу. Також необхідно вносити в протокол свої зауваження.

 

З лекції «Конфлікт чи співпраця прокурора та адвоката під час кримінального провадження» Олександра Жили, прокурора відділу прокуратури м. Києва

Сьогодні окремою категорією заяв, внесених до ЄРДР, є кримінальні провадження щодо правоохоронців. Суть таких заяв у більшості випадків не має правової підстави щодо наявності складу кримінального правопорушення. Проблема легкості порушення кримінального провадження негативно впливає на статистичні дані, оскільки реальний рівень злочинності в країні оцінити неможливо.

Останнім часом в юридичній сфері широко застосовується медіація. На сьогодні це привноситься і в кримінальний процес, а інститут укладення мирових угод сприяє цьому. Прокурору слід вимагати відшкодування шкоди для потерпілого, оскільки вирок без відшкодування шкоди не принесе позитивного суспільного ефекту.

 

З лекції «Успішні кейси оскарження підозри та наслідки для кримінального провадження. Застосування статті 303 КПК України» Андрія Чехонадського, керівника групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп»

Згідно зі змінами до кримінального процесуального законодавства повідомлення про підозру, відомості про кримінальні правопорушення щодо яких внесені до ЄРДР після 16 березня 2018 року, підлягають оскарженню на стадії досудового розслідування шляхом звернення зі скаргою до слідчого судді.

Що стосується тих повідомлень про підозру, які були оголошені в рамках кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року, сьогодні суди або відмовляють у відкритті провадження, або розглядають такі скарги і відмовляють в їх задоволенні. Суди відзначають, що подібні рішення не підлягають оскарженню на стадії досудового розслідування, тож слідчий суддя повинен відмовляти у прийнятті відповідної скарги. Проте на стадії апеляційного ос­карження такі рішення скасовуються апеляційним судом.

 

З лекції «Обрання запобіжного заходу: як зберегти свободу клієнтові» Анастасії Гурської, партнера АО «Клочков та Партнери»

Ухвали слідчих суддів не можуть розцінюватися як об’єктивні судові рішення — вони є об’єктивно­суб’єктивними, оскільки залежать від багатьох факторів, а саме: чи має місце політичний резонанс (як правило, у таких справах на суд здійснюється певний тиск формуванням думки громадськості), як представляє свою позицію сторона обвинувачення, що скаже клієнт під час обрання йому запобіжного заходу і які акценти розставлені захисником у виступі.

Слідчий, який більшою мірою обізнаний з матеріалами кримінального провадження, не може брати участь в обранні запобіжного заходу. Тому захисник повинен своєчасно заявити про те, щоб слідчий не брав участі, оскільки іноді прокурор не може надати чіткі аргументи у відповідь на виступ адвоката.

 

З лекції «Застава як запобіжний захід. Практика розрахунку суми. Рішення ЕСПЛ у справі «Гафа проти Мальти» щодо надмірного розміру застави» Богдана Слободяна, адвоката ЮК EQUITY

Під час судових засідань дуже часто виникає дискусія між стороною обвинувачення і стороною захисту. Адвокати наполягають на тому, що застава повинна бути адекватною і співмірною до можливостей особи підозрюваного або обвинуваченого, який міг би виконати таку заставу. У свою чергу, сторона обвинувачення традиційно розмір застави прив’язує лише до розміру шкоди, яку нібито заподіяно злочином.

Зокрема, у рішенні у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ дійшов висновку про порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказавши, що факт того, що заявник перебував під вартою протягом майже 12 місяців після прийняття рішення про звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави.

 

З лекції «Призначення експертиз з ініціативи адвоката. Практика розгляду клопотань слідчим суддею» Наталії Алпатьєвої, провідного юрисконсульта ДУ «Головне бюро судово­медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України», адвоката ЮФ «Радник»

Згідно з новими законодавчими механізмами (приписами статті 242), експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду, наданого за клопотанням сторони кримінального провадження. Недотримання вимог КПК України, які висуваються до форми і порядку подачі відповідного клопотання (частина 2 статті 244 КПК України), стане підставою для повернення такого процесуального документа слідчим суддею.

Потрібно ініціювати питання про необхідність проведення експертизи на початковому етапі досудового розслідування, причому в цьому випадку можна апелювати і до прокурорів, клопотання яких, як показує практика, слідчі судді розглядають більш охоче.

 

З лекції «Особливості постановлення питань при проведенні різних видів експертиз (медична, комп’ютерна, судово­економічна)» Ігоря Сєркова, адвоката

Специфіку питань для судово­медичної експертизи можна умовно поділити на дві категорії: які ставляться у разі проведення експертизи «живих осіб» і які формулюються, коли йдеться про дослідження трупа. Приклади питань для першої категорії: «Яка давність заподіяння тілесних ушкоджень?», «Який механізм заподіяння тілесних ушкоджень?», «Яка властивість зброї, якою вони були заподіяні?».

Головна особливість проведення експертизи за так званими статевими злочинами у тому, що експертиза проводиться не тільки у відношенні до потерпілої особи, але й стосовно підозрюваного/обвинуваченого на предмет наявності у них тілесних ушкоджень. «Чи є ці ушкодження слідами боротьби з потерпілою?» — ключове питання, на порушенні якого адвокат повинен наполягати при винесенні клопотання про призначення експертизи слідчим.

 

З лекції «Практика розрахунку моральної шкоди за висновком експерта» Андрія Фоміна, адвоката АО Barristers

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Є три способи визначення розміру моральної шкоди. Варіант перший: визначення на основі суми, яку заявляє в позовній заяві позивач, і прийняття остаточного рішення, користуючись принципами розумності та справедливості. Варіант другий: визначення розміру відшкодування моральної шкоди судом самостійно. Варіант третій: визначення суми відшкодування на підставі висновку експерта (судово­психологічна експертиза).

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA