КСУ захистив гарантованість пенсії, що є основним джерелом існування, не нижче за прожитковий мінімум

22 березня 2023 року на пленарному засіданні Другий сенат  Конституційного Суду України ухвалив рішення у справі за конституційною скаргою Лазуренка Ігоря Олександровича щодо конституційності приписів абзаців 4, 5 частини 2 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404–VІІІ (закон № 1404), абзаців 3, 4 частини 2 статті 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058–IV (Закон № 1058). Про це йдеться в повідомленні КСУ.

Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи абзаців 4, 5 частини 2 статті 70 Закону № 1404, абзаців 3, 4 частини 2 статті 50 Закону № 1058 у тім, що вони унеможливлюють виплату в розмірі не нижче за прожитковий мінімум пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму.

Конституційний Суд України, зокрема, наголосив, що «у соціальній державі людська гідність є стрижнем формування державою соціальної політики, яка має здійснюватися задля убезпечення людини від бідності та гарантування їй у зв’язку з цим базового соціального захисту, мінімальним стандартом якого є прожитковий мінімум, що має реально забезпечувати людині достатній і гідний рівень життя». Соціальна держава відповідальна за захист людської гідності, забезпечення достатнього і гідного рівня життя людини та задля цього зобов’язана створювати належні та дієві національні юридичні механізми реалізації конституційних прав на соціальний захист і достатній життєвий рівень для неї і її сім’ї. «Людську гідність буде заперечено, якщо держава не забезпечить людині принаймні мінімальних соціальних вигод», – зазначено в рішенні Суду.

Конституційний Суд вказав, що позитивний обов’язок держави забезпечувати безумовний захист людської гідності та мінімальний соціальний захист людини, визначений приписами частини 3 статті 46 Конституції України.

Конституційний Суд звернув увагу, що оспорювані приписи Закону № 1404, Закону № 1058, якими для звернення стягнення у виконавчому провадженні установлено максимально допустимі розміри відрахувань у відсотковому відношенні з пенсій боржника, які визначено в мінімальному розмірі – розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, – унеможливлюють виплату пенсії, що є основним джерелом існування, у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом. У такий спосіб людину може бути позбавлено навіть мінімальних соціальних вигод та захисту від бідності через примусове виконання рішення.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорювані приписи Закону № 1404, Закону № 1058 є невиконанням державою свого позитивного обов’язку забезпечити мінімальний соціальний захист людини відповідно до приписів частини 3 статті 46 Конституції України, що заперечує людську гідність як абсолютну цінність, нівелює сутність конституційних прав на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, а отже, не відповідають приписам статей 1, 3, 8, 21, 28, 46, 48 Конституції України.