Учасники VIII Ukrainian Antitrust Forum обговорили секторальні виклики галузі

Секторальним викликам була присвячена друга сесія VIIІ Ukrainian Antitrust Forum. Модератором сесії став Олександр Нагорний, радник Sayenko Kharenko.

Надаючи слово Ярославу Грегірчаку, голові комісії з питань конкуренції Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), модератор привітав його з призначенням на цю посаду та висловив сподівання на плідну співпрацю.

Зі свого боку, Ярослав Грегірчак зазначив, що ця посада – це насамперед майданчик для продовження роботи з імплементації системних звітів, що формулювалися в Раді бізнес-омбудсмена.

Переходячи до теми свого виступу – актуальності реформи конкуренційного законодавства для повоєнної відбудови України, – доповідач зауважив, що надзвичайно важливою передумовою для того, щоби процес відбудови розпочався, є створення чесної, нейтральної, виваженої, врівноваженої, належним чином збалансованої системи захисту і контролю над економічною конкуренцією:

«Провідні функції візьмуть на себе міжнародні фінансові інституції, можливо, національні уряди країн, але цей обсяг не перевищуватиме 15-20 % від того, що Україна може абсорбувати з точки зору фінансового ресурсу та інвестиції. Тому ключову роль відіграватимуть приватний сектор, міжнародні компанії, транснаціональний бізнес, які мають забезпечити відбудову України».

Він також додав, що ми маємо створити умови, щоби прийшли нові економічні суб’єкти у відповідних секторах, актуальних для відбудови. Це створюватиме кращі умови для конкуренції між ними і в частині відбудови, і в частині діяльності вже у повоєнний час. Тому стан справ із законодавчим регулювання конкуренції має бути набагато кращим, ніж те, що маємо зараз.

Також Ярослав Грегірчак говорив про необхідність розмежування функцій національного конкуренційного відомства в частині діяльності з розслідування справ і процесу прийняття рішення.

А наостанок запросив колег контактувати безпосередньо і вступати в ICC.

Володимир Селіваненко, секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, розповів про тенденції судової практики щодо захисту від недобросовісної конкуренції в конкуренційних спорах.

Він нагадав, що постійне суперництво суб’єктів господарювання, спрямоване на досягнення переваг, що виокремлюють їх з-поміж інших суб’єктів, не завжди супроводжується добросовісною конкурентною поведінкою, що негативно впливає не тільки на права та охоронювані законом інтереси інших учасників господарських відносин, але і на споживачів, які врешті-решт реалізують долю будь-якого суб’єкта господарювання, тобто отримання прибутку.

За даними судової статистики, у 2022 році на розгляді в Касаційному господарського суді у складі ВС перебувало 171 процесуальне звернення у спорах, пов’язаних саме із застосуванням антимонопольного та конкурентного законодавства. З них 106 розглянуто по суті, 30 судових рішень за результатами було змінено або скасовано, а 76 залишено без змін. Приблизно 16% від загальної кількості справ цієї категорії спорів становили спори, пов’язані саме із захистом від недобросовісної конкуренції.

Суддя відзначив значну роль Господарського кодексу України в регулюванні спорів, який рішенням Верховної Ради втратить чинність:

«На мою думку і думку моїх колег, прихильники такої реформи не до кінця усвідомлюють наслідки скасування Господарського кодексу, а також ризики правової невизначеності для економічної ситуації в Україні в умовах воєнного стану».

На переконання доповідача, ситуацію слід вирішувати шляхом вдосконалення механізму регулювання господарських відносин і усунення колізій в законодавстві України. Скасування матиме більше негативних наслідків, ніж позитивних, тому краще вдосконалити нормативно-правовий акт шляхом модернізації і приведення до європейських стандартів, ніж припинити його існування з негативними наслідками рекодифікації, що вплине на хитку інвестиційну привабливість країни.

Санкційним обмеженням і наслідкам для конкуренції був присвячений виступ Алли Максименко, директорки юридичного департаменту Антимонопольного комітету України. Вона зазначила, що цій темі в інформаційному просторі приділяється дуже багато уваги. І нагадала, що закон про санкції був прийнятий в 2014 році, його мета – захист національних інтересів, суверенітету, економічної безпеки тощо. Наголошуючи на актуальності цього закону і його широких можливостях, спікерка зазначила:

«Для АМКУ важливим є, зокрема, блокування активів, запобігання виведенню капіталу за межі України, заборона участі у приватизації, оренді державного майна тощо, якщо особи підпадають під санкційні обмеження».

Алла Максименко наголосила, що метою діяльності АМКУ є забезпечення конкуренції саме у підприємницькій діяльності у сфері публічних закупівель. А основним завданням є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, тому АМКУ не може виходити за межі своїх повноважень, встановлювати ціни на ринках тощо. Зокрема, основним завданням є контроль за концентрацією і узгодженими діями суб’єктів господарювання.

Крім того, концентрація є певним механізмом контролю за капіталом, оскільки схвалення Комітету також потребують угоди, які вчиняються за межами України в окремих випадках.

Зокрема, це відбувається з метою ухилення від санаційного законодавства. Саме для недопущення надання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання за участі підсанкційних осіб законодавство про захист економічної конкуренції було удосконалено таким чином, що АМКУ не надає відповідних дозволів. Ці зміни в законодавстві були новими для бізнесу, тому Комітет на своєму вебсайті неодноразово опубліковував роз’яснення щодо концентрацій, які відбуваються за участі осіб, до яких застосовано санкції. Такі роз’яснення забезпечують передбачуваність для бізнесу.

За спостереженнями посадовиці, в Україні поширеною практикою є використання компаній-нерезидентів, які є засновниками, учасниками суб’єктів господарювання в Україні. В таких випадках угода про продаж бізнесу може підпорядковуватися іноземному праву шляхом продажу частки компанії-нерезидента, а не безпосередньо українському бізнесу.

Якщо органи АМКУ під час розгляду справи виявляють підсанкційних осіб, концентрація може бути заборонена, заява залишається без розгляду, і в цьому випадку рішення приймається відповідними органами Комітету. А якщо АМКУ вже надав дозвіл на концентрацію і після цього виявив, що особи перебувають під санкціями, то АМКУ має право відповідно до ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» переглянути своє рішення і скасувати такий дозвіл.

Доповідачка зауважила, що санкційні обмеження не впливають на конкуренцію, оскільки вони підтримують той статус-кво, який був раніше, тобто блокують перерозподіл серед учасників ринку.

Віталій Жадобін, керівник юридичного департаменту ДП «Укрспирт», виконувач обов’язків директора підприємства у 2022 році, поділився практичним досвідом щодо реорганізації такого монополіста, як Укрспирт.

Він нагадав, що в 1996 році з метою контролю відповідної діяльності був утворений певний суб’єкт господарювання, який називався концерном. На той час було близько 90 окремих суб’єктів господарювання у спиртовій галузі, після – один суб’єкт господарювання – концерн та підпорядковані йому окремі суб’єкти господарювання. І вже у 2010 році ми отримали такий «унітарний» суб’єкт господарювання, як державне підприємство «Укрспирт». Але у 2019 році монополіст Укрспирт фактично зник і почав з’являтися вільний ринок спирту.

У 2019 році за підтримки державних посадовців монополію вдалося перемогти. Це сталося шляхом внесення змін до закону про обіг спирту в частині можливості виробляти спирт не лише на держпідприємствах, а й на потужностях будь-яких суб’єктів господарювання за наявності відповідної ліцензії. На той момент це було 41 підприємство, яке могло виробляти спирт для різних потреб, хоча не всі з них працювали. Тож конкуренція зросла.

Згодом стартувала приватизація, яка була доволі активною, і кожен завод, який продавався, ставав самостійним гравцем на ринку з власною собівартістю, менеджментом та іншими умовами, які прямо впливають на роль певного гравця на ринку.

«Станом на сьогодні маємо близько 20 ліцензій, тобто легальних гравців на ринку спирту. Це гарний результат того, як була подолана монополія».

Зараз процедура приватизації Укрспирту завершується. За інформацією спікера, з урахуванням того, що з 41 активу наразі відчужено 28 за стартової балансової вартості близько 600 млн грн, до держбюджету вже надійшло 1,4 млрд грн.

Спікер також відзначив те, що на процес приватизації негативно впливає часта зміна менеджменту в органах держмайна з приватизації, проте висловив сподівання на успішний процес приватизації в спиртовій галузі.

А гравцям ринку спирту Віталій Жадобін порадив створити об’єднання на кшталт асоціації для делегування окремих представницьких функцій в комунікації з державними органами.

Про особливості конкуренції під час війни в телекомунікаційній галузі розповіла Ольга Логінова, радник з питань дотримання конкурентного законодавства ПрАТ «Київстар».

Вона передусім зауважила, що під час війни телеком-індустрія зазнає величезних збитків. У порівнянні з початком 2022 року кількість абонентів мобільного зв’язку у мережі «Київстар» скоротилася на 1,5 млн. Водночас капітальні витрати на будівництво мережі з початку 2022 року зросли на 36,4%.

Мобільні оператори зазнали ще більшого конкурентного тиску з боку різноманітних месенджерів, оскільки велика кількість абонентів віддає перевагу спілкуванню саме за їх допомогою. Тому те, що розвивалося останні 10 років, набуло статусу повноцінного конкурента. А вихід таких постачальників послуг, як Starlink, робить конкуренцію ще жорсткішою.

Спікерка зауважила, що оператори зв’язку давно не конкурують між собою ціною, особливо після впровадження технології MNP, тобто переходу до іншого оператора без зміни номера.

Також вона відзначила запровадженням послуги національного роумінгу з початком війни, що забезпечило користування мережею іншого оператора, якщо «домашня» мережа недоступна. Це також дає можливість протестувати мережу іншого оператора – надавача послуг на якість, що стимулює конкуренцію між операторами.

Ще одна характерна особливість 2022 року – відсутність випадків неорганічного зростання оператора, тобто M&A-трансакцій. Останніми роками спостерігалося посилення концентрації, але зараз ринок застиг, адже фінансові ресурси операторів обмежені.

«Також оператори зосереджують увагу на цифровізації своєї діяльності, пропонуючи сучасні рішення. Пріоритет – диджиталізація фіксованих послуг, а також сервісів для B2B-клієнтів».

Оператори зв’язку відчувають значне просідання клієнтської бази. Водночас війна посилила конкурентну боротьбу між учасниками ринку, змушуючи їх шукати нові способи зацікавити та втримати абонента.