2022-й має стати роком інтелектуальної власності для парламенту — PRAVO.UA 2022-й має стати роком інтелектуальної власності для парламенту — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » 2022-й має стати роком інтелектуальної власності для парламенту

2022-й має стати роком інтелектуальної власності для парламенту

  • 02.02.2022 11:40

 

ТАРАСЕНКО Тарас — народний депутат України, м. Київ

У парламенті розгляду чекає ціла низка законопроєктів. Вони необхідні для ефективного судового захисту прав інтелектуальної власності. Це стосується Вищого суду з питань інтелектуальної власності й не тільки.

Ситуація із захистом прав інтелектуальної власності в Україні дійшла до критичної межі.

Україна з 2016 року не в змозі завершити реформу сфери прав інтелектуальної власності

Наша держава має негативну міжнародну оцінку стану справ у цій сфері. П’ятий рік чекаємо на утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Діяльність нового Національного органу інтелектуальної власності виявилася зовсім не такою, як було передбачено прийнятим два роки тому Законом № 703-IX. Виходить, що у сфері захисту прав інтелектуальної власності ми не розвиваємось, а тупцюємо на одному місці. Як результат, Україну не сприймають як надійного партнера, а інвестиції у високотехнологічні галузі просто не йдуть. Тож виявляється, що Україна з 2016 року не в змозі завершити реформу сфери прав інтелектуальної власності.

Але не всі з цим згодні. І тому є гарні новини.

По-перше, завдяки наполегливості та послідовності парламентського корпусу, зусиллями голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Сергія Іонушаса та колег — народних депутатів спільно з представниками судової влади, а також із фахівцями Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності розроблено базовий законопроєкт «Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності» (№ 6487 від 29 грудня 2021 року). Він дасть можливість унормувати діяльність цієї спеціалізованої судової інстанції.

По-друге, професійна спільнота прийшла до усвідомлення, що одним лише законом про Вищий ІР-суд не можна вирішити всіх проблем, пов’язаних з ефективним судовим захистом. Йому ще необхідно надати спеціальний інструментарій та вдосконалити процедури захисту прав інтелектуальної власності. Тут завдання для України було простішим: треба було імплементувати в законодавство України європейський досвід, виконавши умови Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Після тривалого відкладення цих планів профільним департаментом Мінекономіки в грудні 2021 року уряд зрештою подав до Верховної Ради України проєкт Закону № 6464 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності».

Пропозиції, що сьогодні беззаперечно хвилюють правовласників та професійну спільноту

12 січня 2022 року до Комітету ВР з питань економічного розвитку надійшов альтернативний урядовому законопроєкт № 6464-1, розроблений групою народних депутатів під моїм керівництвом за участі представників Національної асоціації патентних повірених, комітету з інтелектуальної власності Національної асоціації адвокатів України. Його складно назвати радикальним. Адже будь-які радикальні зміни, наприклад посилення відповідальності посередників у порушенні прав інтелектуальної власності, потребують детального громадського обговорення і консолідації думки суспільства, чого департаментом розвитку сфери інтелектуальної власності Мінекономіки так і не було зроблено. Проте альтернативний законопроєкт принаймні акумулював пропозиції, що сьогодні беззаперечно хвилюють правовласників та професійну спільноту, пов’язану зі сферою інтелектуальної власності, та, порівняно з основним законопроєктом, вирішує ширше коло питань.

Слід нагадати, що на свій розгляд у стінах парламенту чекає комплексний законопроєкт № 5552 «Про авторське право і суміжні права» і декілька альтернативних до нього. Одним з альтернативних є і урядовий законопроєкт від профільного департаменту Мінекономіки. Він обговорювався з міжнародною спільнотою, але, на жаль, не здобув повного схвалення. Наразі саме перед парламентарями стоїть амбітне завдання: створити консолідовану версію, що врешті внесе належне регулювання у сферу авторського права.

Таким чином, 2022 рік цілком може стати роком інтелектуальної власності в парламенті. До кінця року всі необхідні для діяльності Вищого ІР-суду законодавчі акти мають реальний шанс на ухвалення в цілому. Це означає, що суд нарешті буде сформований та розпочне роботу.

Що нового у створенні Вищого ІР-суду

Нагадаю, що, попри видання Указу Президента України від 29 вересня 2017 року про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності та реєстрацію суду як юридичної особи, ми його досі не маємо. Розпочатий конкурс на посади суддів був призупинений через припинення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Тепер процес утворення нової ВККС зрушив з місця, від його результативності залежатиме і запуск Вищого ІР-суду. Серед представників професійної спільноти панує переконання, що слід продовжити конкурс до суду, а не розпочинати його знову. Так само правнича спільнота визначилася щодо того, чи варто міняти спеціалізацію суду, розширивши її за рахунок питань економічної конкуренції. Сьогодні прийшло усвідомлення, що антимонопольне законодавство є самостійною галуззю права, яке не має стосунку до сфери інтелектуальної власності. Крім того, спори за участю АМКУ успішно вирішують господарські суди.

Що ж до самого спеціалізованого суду, то завершення конкурсів до нього недостатньо. Потрібен спеціальний закон, щоб забезпечити його належну діяльність.

Ключові тези законопроєкту № 6487:

  • До спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності передаються всі справи відповідної категорії: щодо наявності права інтелектуальної власності, порушення такого права, недобросовісної конкуренції, пов’язаної з використанням прав інтелектуальної власності.
  • До переліку справ, віднесених до юрисдикції Вищого ІР-суду, включаються також справи, пов’язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності, Національного органу інтелектуальної власності та його Апеляційної палати.

Дивитися на сутність правовідносин

Ця пропозиція може видаватися дискусійною в контексті змісту статті 125 Конституції України, де сказано, що у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди. Але правники схиляються до думки, що дивитися треба не на суб’єктність складу, а на сутність правовідносин. Якщо процедуру передбачено Кодексом адміністративного судочинства, це не означає, що її прописано виключно для адміністративних судів.

  • У справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Це справедливо, адже остання практика судів виявляє приголомшливий факт: Укрпатент, що наразі виконує функції НОІВ, заявляє в судах, що його висновки взагалі не підлягають перегляду, навіть судом…
  • До кола учасників спору суд може залучати фахівця, який володіє спеціальними знаннями, для надання консультацій з питань, що виникають по суті спору і потребують таких знань.
  • Справи у Вищому суді з питань інтелектуальної власності (як суді першої інстанції) розглядатимуться суддею одноособово.
  • Суд вживатиме заходів, необхідних для з’ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи (принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі).
  • Забезпечення доказів у справах, які належать до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності, розглядається виключно цим судом.

Щодо перспектив законопроєкту, то я особисто буду наполягати, щоб його розглянули в першому читанні в першому півріччі 2022 року. В другому півріччі 2022-го парламент має прийняти його в цілому.

Про що законопроєкт № 6464

Основний законопроєкт пропонує розширити інструментарій, який використовуватиме у своїй діяльності Вищий ІР-суд. Зміни вносяться до Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законів України «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів».

Ключові тези:

  • Під час розгляду справи про порушення прав інтелектуальної власності за вмотивованим клопотанням позивача суд може винести ухвалу про витребування інформації щодо походження і мережі розповсюдження товарів або послуг, які порушують право інтелектуальної власності.
  • Застосовується разове грошове стягнення замість використання способів захисту, якщо право інтелектуальної власності було порушено відповідачем ненавмисно і якщо застосування способів захисту є неспівмірним зі шкодою, заподіяною позивачеві.
  • За порушення прав щодо об’єкта права інтелектуальної власності порушник зобов’язаний відшкодувати заподіяну майнову шкоду шляхом компенсування збитків, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником, або виплати компенсації за заподіяну немайнову (моральну) шкоду. Водночас розмір компенсації не може бути меншим, ніж розмір винагороди, яку було би сплачено за надання дозволу на використання прав.

Переваги альтернативного законопроєкту № 6464-1

Немає кращих і гірших об’єктів інтелектуальної власності. Тому наполягаю, що ідентичні заходи має бути передбачено одночасно у всіх без винятку законах щодо об’єктів інтелектуальної власності. Тому альтернативним законопроєктом вносяться зміни також до Законів України «Про правову охорону географічних зазначень», «Про авторське право і суміжні права».

Попри існування комплексного законопроєкту «Про авторське право і суміжні права», норми стосовно цієї сфери мають велике значення. Це — пріоритет. Тому не можна відкладати питання відшкодування шкоди за порушення авторських і суміжних прав на потім. Цим нормам знайшлося місце в законопроєкті № 6464-1. А раптом законопроєкт № 5552 буде розглянуто раніше, то виключати простіше, ніж додавати. Якщо ж ні, то законопроєкт № 6464-1 стане «швидкою допомогою» для власників авторських прав.

Що стосується інших моментів, то, на відміну від розробленого Мінекономіки основного законопроєкту, законопроєкт № 6464-1 повністю узгоджує між собою запропоновані зміни до Цивільного кодексу та до профільних законів щодо об’єктів інтелектуальної власності, а також уточнює окремі положення основного законопроєкту:

  • Покращено способи захисту прав інтелектуальної власності в частині, наприклад, вилучення з цивільного обороту чи конфіскації окремих товарів або матеріалів, які використовуються з порушенням прав інтелектуальної власності. Таке вилучення робиться коштом порушника.
  • Уточнено положення, що замість відшкодування збитків може застосовуватися грошове стягнення. Але! Воно може бути не лише разовим, а й систематичним. Тому що не можна, щоб порушники свідомо йшли на порушення прав інтелектуальної власності, розуміючи, що максимум, що їм загрожує, — одноразове стягнення. Тоді це фактично лише відстрочка у сплаті тих платежів, які вони мали би сплатити правовласнику.

Настав час припинити очолювати списки країн-піратів і посісти належне місце на світовій арені. Україна — держава-інноватор

  • Запропоновано інше розуміння застосування такого способу захисту прав та інструментарію для роботи суду, як отримання вичерпної інформації щодо всіх осіб, задіяних у порушенні права інтелектуальної власності. В альтернативному законопроєкті здобути необхідну інформацію можна шляхом витребування доказів.
  • Уточнено положення стосовно можливості змінити один захід забезпечення позову на інший. В альтернативному законопроєкті це може застосовуватися як до майнових порушень прав інтелектуальної власності, так і до немайнових. Визначено також граничний розмір суми, яку може бути внесено на депозитний рахунок під час забезпечення позову про порушення прав інтелектуальної власності немайнового характеру. Це триста п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
  • Приділено увагу правам володільця сертифіката додаткової охорони. Вони мають бути тотожні правам володільців патенту, як підкреслювала індустрія під час діалогу з питань інтелектуальної власності між Україною та ЄС, що відбувся 27 січня 2022 року.
  • Конкретизовано положення стосовно географічних зазначень. Географічні зазначення  — це не просто власність певних осіб; це обличчя нашої держави! Мало говорити, що борщ український. Треба надати державі повноцінні повноваження щодо захисту географічних зазначень та локальних продуктів. Особливо в умовах, коли вже під час війни та окупації частини українських територій Укрпатент, що наразі виконує функції Національного органу інтелектуальної власності, радо надає охорону в Україні таким символам країни-агресора, як тульський пряник…

Загалом зміни до законодавства у сфері інтелектуальної власності ми прописали досить детально. Тепер вони наближені до європейських стандартів. Думаю, настав час припинити очолювати списки країн-піратів і посісти належне місце на світовій арені. Україна — держава-інноватор, держава передового інтелектуального потенціалу, і головне наше завдання — зберегти цей інтелект в Україні!

Читайте також: Чи розблокує роботу ОКУ останні законодавчі зміни у сфері колективного управління?

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA