Slider

Генеральный партнер 2019 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА

Провідники змін. Адвокати про підсумки реформ

  • 19.04.2019 14:30

Минає п’ять років з часу Революції гідності, і вже можна підбивати певні підсумки реформ, яких вимагало суспільство тоді. Свої оцінки та прогнози дали партнери юридичної фірми EQUITY Віктор Барсук (В.Б.) та Олег Маліневський (О.М.)

 

— Ми, українці, п’ять років тому виступили за реальний захист прав у судах і весь цей час рухалися у напрямку змін. Настав час озирнутися: чи досягли ми того, чого хотіли? Чи стало клієнтам легше розв’язувати свої спори?

В.Б. Процес судово-правових реформ, природно, є складним та комплексним, до нього залучені не лише судді, адвокати, інші професіонали-процесуалісти, а й політики, бізнес, загалом усе суспільство. Тому миттєвих результатів не варто очікувати. Більше того, наведені вами часові межі мають умовний характер, адже формально в процесі судових реформ країна перебуває ще з далекого 1992 року, з іншого боку — лише рік минув від набуття чинності новими процесуальними кодексами, практика застосування яких нині знаходиться на етапі первинного становлення. З проміжних результатів важко не відзначити кадрові зміни — йдеться як про оновлення суддівського корпусу, передовсім Верховного Суду, так і зміни в менталітеті самих суддів, їхню відкритість, готовність до самовдосконалення. Впровадження монополії адвокатури серед іншого поклало на адвокатів роль провідників змін у судочинстві, а також донесення та адаптації їх суті до кінцевих адресатів — членів суспільства.

О.М. Переконаний, що в оцінці реформ часовий вимір треба використовувати з максимальною обережністю, адже саме в ньому закладено ризик деструктиву. Громадяни, які переважно не мають необхідних знань у судовій сфері, надто поспішають, чекаючи негайних змін — від запроторення у в’язниці всіх, кого вони вважають негідниками, до виграшу абсолютно всіх приватних справ. Але це суперечить суті судової практики. Учасниками спору обов’язково є дві сторони з протилежними правовими позиціями (позивач та відповідач, сторони обвинувачення та захисту), з яких лише одна в підсумку є правильною. Це природно. І, мені вбачається, проблема законодавця в тому, що він переймає нав’язаний ззовні високий темп, тому й допускає організаційні прорахунки. Звідси кадровий голод, завантаженість судів та інші труднощі перехідного періоду, які спричиняють ще більшу зневіру в правосудді.

 

— Адвокати можуть професійно оцінити якісь судочинства: чи процеси справді змагальні, а судді — незалежні?

В.Б. Звісно, збільшення матеріального забезпечення суддівського корпусу одночасно із впровадженням транспарентних процедур відбору позитивно відзначилися на рівні їх незалежності.

Що ж до змагальності, то це питання здебільшого процесуального характеру. На превеликий жаль, оновлені кодекси не запропонували якихось революційних змін, тому залишається сподіватись на професіоналізм та добросовісність самих суддів та процесуальних монополістів-адвокатів.

О.М. Доречно врахувати і посилення ролі громадськості, неврегульована активність якої чинить суперечливий вплив на незалежність суддів та змагальність у конкретних судових справах. Йдеться про численних напівпрофесійних активістів, які публічно стають на бік однієї зі сторін справи, влаштовуючи мітинги під судом, вистави в засіданні або травлю судді в ЗМІ та соцмережах. Такий позапроцесуальний вплив створює психологічну «перевагу» одній стороні в доведенні її позиції, одночасно підриваючи як змагальність процесу, так і незалежність судді. Це — неприпустимі речі, які треба заборонити, а відносини громадськості та судової влади максимально регламентувати.

 

— Які зміни є вирішальними для того, щоб стверджувати, що реформа відбулася?

В.Б. Допоки кадровий аспект реформи превалює над змістом. Наскільки вирішальним і, головне, позитивним стане оновлення суддівського корпусу та переформатування судів, покаже час. Наразі можна констатувати, що реформа відбувається як така, і це важливо, адже свідчить про наявність політичної волі до необхідних змін. А вони обов’язково настануть за умови консолідації зусиль усієї професійної спільноти та суспільної підтримки.

О.М. Впровадження реформи — це кропітка робота, прийняття законодавчих змін насправді ознаменовує початок активної фази, успішність якої залежить не лише від судової влади, а й від усіх нас — адвокатів, прокурорів, представників ЗМІ, громадськості. Перебуваючи в постійній взаємній комунікації, важливо визначити чітку дорожню карту подальшого розвитку галузі, невпинно і, що важливо, якнайшвидше аналізувати та виправляти помилки на цьому складному та довготривалому шляху.

 

— Найбільш чутливим видом правосуддя є кримінальне. Чи в цій галузі зміни такі ж реальні?

В.Б. Попри відсутність нової редакції КПК, зміни саме у кримінальному судочинстві в останні роки найбільш суттєві. Одна із основних причин цього — зміна антикорупційного законодавства та рішучий курс на боротьбу з корупцією. Створено нові антикорупційні органи з абсолютно новою філософією та принципами діяльності, криміналізовано значну сферу суспільних відносин з віднесенням її до «білокомірцевої» злочинності. Як у суспільстві, так і в правоохоронній діяльності превалює обвинувальний ухил. Саме тому є необхідність у реформуванні кримінально-процесуального законодавства та наданні адвокатам ширшого правового інструментарію захисту клієнта.

О.М. Названі антикорупційні зміни переформатували структуру вітчизняної юридичної практики, призвели до вибухового попиту на адвокатів у сфері white collar crimes. Та й портрет типового ТОП адвоката у сфері кримінального права змінився. Він значно помолодшав, а горизонти його знань уже не обмежуються знанням класичних положень кримінального права та процесу. Маючи високорозвинені практики у сфері кримінального права, банкрутства та вирішення спорів, ми пишаємося тим, що компанія EQUITY стала одним із небагатьох ефективних процесуальних «трабл-шутерів» на всьому вітчизняному ринку.

 

— Чому частіше чути про негативний досвід, про несправедливі рішення судів. І навіть виправдувальні вироки або рішення на користь особи у резонансних справах завжди викликають критику, а то й осуд суспільства?

В.Б. На відміну від інших державних органів, суд приступає до здійснення своєї місії, коли вже є спір — активна правна суперечка між кількома членами нашого суспільства. Незалежно від юридичної обґрунтованості фінального рішення, найочевидніше, одна із сторін виявиться незадоволеною отриманим результатом. А уявіть, що цей спір має великий суспільний резонанс або на боці однієї зі сторін більшість суспільства. Тож корінь проблеми лежить у змішуванні дійсних та уявних очікувань суспільства: воно хоче від суду засудження конкретної особи чи ухвалення правного рішення, яке базується на нормах законодавства. Часто це різні речі.

О.М. Дійсно, у суспільства спрощене уявлення про судочинство, коли судова гілка влади стає таким собі цапом відбувайлом щодо всіх нерозв’язаних державою правових проблем. Але суд — це лише правозастосовчий орган, який у своїй діяльності обмежений вимогами матеріального права, формування якого є виключною прерогативою законодавчої гілки влади.

 

— Ви відчуваєте у своїй повсякденній діяльності наступ на права адвокатів?

В.Б. Особливої актуальності питання дотримання прав та гарантій адвокатської діяльності набуло в кримінально-процесуальній сфері. Адже для правоохоронців адвокат — не лише непоступливий процесуальний опонент, а й джерело отримання доказів. Попри гарантовану законом адвокатську таємницю, непоодинокими є спроби проведення обшуків у приміщеннях адвокатів, вилучення документів, прослуховування їх телефонних розмов з метою подальшого формування доказової бази проти клієнта. Ризик подібних порушень прав адвокатів зростає у разі здійснення ними захисту в резонансних справах, за обвинуваченнями в корупційних злочинах.

О.М. Вочевидь, отримавши суспільний карт-бланш на ув’язнення чергового «корупціонера», правоохоронці вважають зайвим зважати на будь-що, що могло б завадити їм у досягненні такої почесної місії, навіть на таку, з їхньої точки зору, дрібницю, як права адвокатів. Сподіваюся, що суспільство найближчим часом змінить своє ставлення до адвокатури, відійде від практики ототожнення адвоката та клієнта, нарешті усвідомить, що саме адвокат є чи не єдиним незалежним супергероєм, покликанням якого є захист прав кожного від будь-яких посягань та порушень, особливо з боку державної репресивної машини.

 

— Чи можуть, на вашу думку, адвокати бути єдиними у питанні захисту своїх прав, згуртуватися проти наступу на свої права, щоб вийти на страйк, як це нещодавно зробили нотаріуси?

В.Б. Адвокати не лише можуть, а й неодноразово доводили свою спроможність бути єдиними та рішучими у відстоюванні власних прав. Переконаний, що іншим незалежним правникам є що перейняти з досвіду адвокатської боротьби за професійні права. І йдеться не лише про форму — хоча й тут адвокатам є чим пишатися: діяльність адвокатських комітетів захисту прав адвокатів, ініціювання слухань у стінах парламенту щодо конкретних випадків порушення прав адвокатів, існування при професійних організаціях адвокатів комітетів прав адвокатів та мобільних груп реагування на порушення, й багато іншого.

О.М. Важливою віхою для вітчизняної адвокатури в цьому контексті стала реформа 2012 року та формування незалежних органів адвокатського самоврядування. Звісно, адвокати можуть чубатися між собою щодо власної самоорганізації, особливо з кадрових питань, але, на щастя, є монолітними та непохитними в питанні захисту власної професії від будь-яких зовнішніх загроз, особливо з боку правоохоронних органів.

 

— Чим вимірюється успіх адвоката?

В.Б. Успіх є вкрай оціночною та філософською категорією. Мабуть, головним мірилом успішності адвоката є людський фактор, перш за все команда та клієнти. Перша складова — колектив — є інтелектуальною основою успіху та одночасно свідченням здатності адвоката об’єднати навколо себе висококваліфікованих однодумців. Клієнти і пов’язані з ними проекти є свідченням професійності адвоката та його команди. Повага колег, високі місця в рейтингах та інші зовнішні атрибути успіху є лише похідними доказами того, що адвокат та його фірма — на правильному шляху. З огляду на професійний та по-сімейному дружний колектив компанії EQUITY, а також поважність наших клієнтів, можемо сміливо пишатися тим успіхом, якого нам вдалося досягти за останні роки, та з оптимізмом дивитися у майбутнє.

О.М. Безумовно, наш колектив і наші клієнти є квінтесенцією нашого спільного професійного успіху. Нам є чим пишатися і з ким рухатися вперед, спільно реалізуючи неймовірні ідеї та проекти. А ще, сповідуючи філософію відповідального лідерства, ми підтримуємо проекти у сфері законотворчої діяльності, юридичної освіти та професійної комунікації, відкрито ділимося власними практичними знаннями та досвідом, тим самим робимо свій внесок в успішне майбутнє всієї адвокатської професії.

 

(Бесіду вела Ірина ГОНЧАР,
«Український адвокат»)

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Пожалуйста, авторизуйтесь чтобы добавить комментарий.

Что является лучшим средством от эмоционального выгорания на работе?

Просмотреть результаты

Загрузка ... Загрузка ...

Юридическая Практика

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: