148 злочинів проти журналістів та медіа вчинила росія в Україні — PRAVO.UA 148 злочинів проти журналістів та медіа вчинила росія в Україні — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » 148 злочинів проти журналістів та медіа вчинила росія в Україні

148 злочинів проти журналістів та медіа вчинила росія в Україні

  • 24.03.2022 13:59

За даними моніторингу Інституту масової інформації в усіх регіонах України:

  • п’ятеро журналістів убито під час виконання професійних обов’язків,
  • семеро – поранено,
  • один журналіст зник безвісти.

ІМІ відомо про щонайменше шість випадків захоплення журналістів росіянами в заручники й жорстокого поводження з ними. Окупанти обстріляли 10 телевеж, які є цивільними об’єктами, що спричинило повне або тимчасове зникнення телевізійного та радіомовлення у восьми регіонах України.

Щонайменше 70 регіональних медіа змушені були припинити роботу внаслідок:

  • погроз із боку російських окупантів,
  • захоплення ними редакцій,
  • неможливості працювати в умовах тимчасової окупації,
  • відсутності можливостей до друку та розповсюдження тощо.

Вбивства журналістів росією

Протягом місяця з початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну в Києві та передмістях столиці було вбито п’ятеро журналістів під час виконання ними професійних обов’язків. Зокрема, це:

  • Євген Сакун, оператор телеканалу LIVE (загинув 1 березня під час російського ракетного обстрілу телевежі в Києві);
  • Брент Рено, колишній кореспондент The New York Times (розстріляний росіянами 13 березня в Ірпені на блокпосту);
  • П’єр Закжевскі, оператор телеканалу Fox News, громадянин Ірландії (загинув 14 березня під час артилерійського обстрілу російських військ у селі Горенка Київської області).
  • Олександра Кувшинова, українська фіксерка, журналістка (загинула 14 березня разом з П’єром Закжевскі під час артилерійського обстрілу з боку російських військ у селі Горенка Київської області);
  • Оксана Бауліна, журналістка російського The Insider, Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального (загинула 23 березня під російським обстрілом у Києві під час виконання редакційного завдання).

Ще троє журналістів загинули як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів не під час виконання ними журналістських обов’язків:

  • Ділєрбек Шакіров, цивільний журналіст інформаційного щотижневика “Навколо тебе” (був розстріляний 26 лютого в передмісті Херсона з автоматичної зброї);
  • Віктор Дудар, військовий журналіст (загинув 6 березня під час боїв з російськими загарбниками під Миколаєвом), та
  • оператор  телеканалу “Сігма” Віктор Дєдов (загинув 11 березня в Маріуполі внаслідок обстрілу будинку).

Невідомою залишається доля фотокореспондента Максима Левіна, який висвітлював бойові події під Києвом та зник 13 березня.

Повний перелік порушень прав журналістів під час широкомасштабного вторгнення рф в Україну наводять колеги з ІМІ у своєму матеріалі.

Позиція щодо порушень прав журналістів

Редакція «Юридичної практики» висловлює солідарність з колегами, які працюють як військові журналісти або не території воєнних дій. Ми висловлюємо щирі співчуття колегам, рідним та близьким загиблих.

Ми хочемо рішуче наголосити, що журналісти мають особливі права та статус під час війни. Окрім прав, якими користується цивільне населення, журналісти мають право перебувати безпосередньо у зоні бойових дій. Вбивати журналістів заборонено.

Заборона перешкоджання діяльності журналістів є у кримінальних кодексах кожної країни, і навіть недемократичної росії, яка не поважає свободи слова. В Україні ж Свобода слова є однією з найвищих цінностей.

Хочемо нагадати зоні збройного конфлікту можуть працювати дві категорії журналістів:

  • Військові кореспонденти (ст. 4.A (4) III Женевської конвенції 1949 р.)
  • Журналісти, що перебувають у небезпечних професійних відрядженнях у районах збройних конфліктів (ст. 79 I Додаткового протоколу до Женевських конвенцій 1949 р.)

Військові кореспонденти при попаданні в полон користуються таким же захистом, що і військовополонені.

Журналісти, що перебувають у небезпечних професійних відрядженнях у районах збройного конфлікту, не отримують акредитації у збройних силах, хоча можуть супроводжувати військові формування. Такі журналісти володіють статусом цивільної особи і, як наслідок, користуються захистом від нападу.

У будь-якому випадку: стріляти у беззбройну цивільну особу, зокрема у журналіста, є ганебним вчинком для солдата. Хоча сподіватися, що у російських солдат, які воюють в Україні є хоч крапля честі марне.

 

 

 

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA