Законопроєкт щодо реформи АМКУ містить корупційні ризики – експерти

Під виглядом реформи в Україні пропонують послабити захист конкуренції – про це говорили 29 червня 2021 року в Українському кризовому медіацентрі під час експертної дискусії на тему «Боротьба з олігархами: що насправді робить влада (на прикладі АМКУ)».

Учасники дискусії – народні депутати України, представники професійної та бізнес-спільноти – всі як один наголошували на неприпустимості прийняття законопроєкту № 5431 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України”, який готуються ухвалити, принаймні за основу, до завершення поточної сесії.

Профільний комітет парламенту рекомендував його до ухвалення, незважаючи на наявність у ньому корупціогенних факторів:

• які описало Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК),
• на які звертало увагу у своєму висновку Головне науково-експертне управління Верховної Ради України (ГНЕУ),
• про які повідомляла членів комітету Асоціація правників України (АПУ).

Вікторія Пташник, народна депутатка 8-го скликання, розпочала дискусію: «Зеленський публічно начебто бореться з олігархами, а паралельно дає вказівки своїм “Слугам народу” просувати в парламенті абсолютно корупційні речі, бо хоче зробити ручний АМКУ, який буде легально розслідувати лише те, що потрібно Зеленському, приходити з обшуками в квартири приватних осіб, водночас цілком легально не помічаючи порушень конкуренції олігархами. Це точно не антимонопольна реформа. За умов прийняття законопроєкту № 5431 краще взагалі АМКУ ліквідувати, аніж плодити черговий майданчик для корупції».

Ярослав Юрчишин, народний депутат України, член Комітету з питань корупції, зауважив, що на засідання профільного комітету 30 червня 2021 року виноситиметься питання про проєкт № 5431, планують розглянути, зокрема, ті зауваження до акта, які висувають НАЗК та ГНЕУ. Насамперед ідеться про спробу наділити значною дискрецією АМКУ, що дасть змогу відомству помічати лише обрані порушення та встановлювати пріоритети розслідувань відповідно до власної політики, а не з огляду на наявні заяви.

Право АМКУ розслідувати справи відповідно до своїх пріоритетів, які відомство саме собі встановить, є значним корупційним ризиком, вважає пан Юрчишин.

«Це можливість для промислово-фінансових груп на тривалий термін «порєшать», щоб певна сфера дуже довго не потрапляла до пріоритетів АМКУ», — прокоментував народний депутат.

За словами Олександра Дякулича, співголови комітету з питань конкуренції Американської торговельної палати, бізнес-спільнота очікує від реформи конкуренційно-антимонопольного законодавства:

• підвищення ефективності системи розвитку та захисту економічної конкуренції,
• наближення стандартів і процедур антимонопольного процесу до найкращих світових зразків.

“Для нас важливо, щоб очікувана антимонопольна реформа більш комплексно охоплювала такі речі, як врегулювання та гарантування процесуальних прав учасників розслідувань, чіткіші вимоги до доказів і доказування, стимули для розвитку приватно-правових інструментів захисту конкуренції та справедливого відшкодування заподіяної шкоди. Раніше озвучені експертами компаній – членів Американської торговельної палати критичні застереження та пропозиції не було взято до уваги розробниками цього законопроєкту. Тож законопроєкт № 5431 має бути комплексно та якісно доопрацьовано профільним комітетом ВРУ із залученням бізнесу та інших стейкхолдерів і врахуванням їхніх позицій. Експерти компаній – членів Палати готові негайно долучитися до робочої групи та надати всю необхідну експертизу”, – зазначив пан Дякулич.

Голова комітету з конкуренційного права АПУ Олександр Вознюк вважає, що надання АМКУ права відмовляти в розслідуванні антиконкурентних порушень з підстави, що вони не відповідають визначеним АМКУ пріоритетам, загрожує фактичним позбавленням самої можливості  компаній та споживачів захистити свої права від антиконкурентних порушень.

Олександр також наголосив: «Запропоноване надання АМКУ повноважень перевіряти житло та інше володіння будь-якої фізичної особи, вилучати в них речі є істотним втручанням у права і свободи особи. Попри це законопроєкт не врегульовує ні порядок таких дій, надаючи АМКУ право самому визначити цей порядок, ні процесуальних прав осіб та гарантій їх дотримання, щодо яких застосовуватимуться такі повноваження»

Співзасновниця «Ліги антитрасту» й державна уповноважена АМКУ у 2015—2019 роках Агія Загребельська підтримала колег й повідомила ще про одну суттєву загрозу законопроєкту: «Він пропонує скасувати право споживачів на відшкодування шкоди з порушників у подвійному розмірі та залишити однократний (в США, для прикладу, потрійний)».

«І це не тільки про зниження вдвічі покарання для монополістів та картелів, які зловживають. Це про принцип «плати та гріши». Тобто за найгіршого для порушника сценарію він просто віддасть частину того, що заробив завдяки порушенню, та залишиться «при своїх». Чи буде такий лояльний підхід стримувати впливових монополістів у прагненні заробити надприбутки на порушеннях? Однозначно ні. Ба більше, це повністю знищить можливість і стимул споживачів захищатися. Тих, хто найбільше потерпає від порушень, фактично залишають за бортом антимонопольного захисту», – вважає експертка.

Цікаво було почути й думку співавтора першої редакції Закону України «Про захист економічної конкуренції» Олександра Нагорного, який повідомив, що законопроєктом пропонується запровадити процедуру врегулювання у справах, що дає можливість порушнику отримати суттєву «знижку» в разі накладення на нього штрафу. Процедуру врегулювання передбачається розпочинати, коли справу вже розслідувано і АМКУ має братися до прийняття рішення.  Ба більше, процедура не містить цілого комплексу суттєвих інститутів, які перевірено практикою Європейської комісії та судів ЄС.

Зокрема, в законопроєкті відсутні:

• обмеження права суб’єкта, який погодився на процедуру врегулювання та узгодив усі суттєві умови, оскаржувати рішення АМКУ в суді;
• обмеження права АМКУ використовувати як докази інформацію, яку суб’єкт добровільно надав АМКУ в процедурі врегулювання, якщо АМКУ відмовився від застосування такої процедури;
• багато інших важливих норм, які призначені для дотримання балансу інтересів та унеможливлюють корупційні ризики.

Усі учасники дискусії наголосили на неприпустимості ухвалення законопроєкту № 5431, що містить чисельні корупційні ризики, й закликали народних депутатів врахувати  зауваження і пропозиції спільноти правників і бізнесу для забезпечення дотримання верховенства права, створення справді ефективного правового регулювання і системи захисту економічної конкуренції, що ефективно працюватиме.