ВРП заявила, що законопроєкт № 5068 може провалити судову реформу, і ось чому — PRAVO.UA ВРП заявила, що законопроєкт № 5068 може провалити судову реформу, і ось чому — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » ВРП заявила, що законопроєкт № 5068 може провалити судову реформу, і ось чому

ВРП заявила, що законопроєкт № 5068 може провалити судову реформу, і ось чому

  • 23.07.2021 09:02

Верховна Рада України 14 липня 2021 року ухвалила законопроєкт № 5068 “Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя (ВРП) та діяльності дисциплінарних інспекторів ВРП”.

ВРП вчергове звернула увагу народних депутатів України, Президента України на необхідність доопрацювати законопроєкт № 5068 задля недопущення конституційної кризи та колапсу судової влади. Про це йдеться в офіційному повідомленні. Зокрема, було вказано на неконституційність норм законопроєкту № 5068, які не відповідають Конституції України, висновкам Конституційного Суду України та міжнародним стандартам. Детальніше на це ВРП уже вказувала в консультативному висновку.

Фактично законопроєкт передає Етичній раді повноваження з накладення своєрідного «вето» на призначення особи через її недоброчесність, що надає владні повноваження та функції з контролю за суб’єктами формування Вищої ради правосуддя організації, що не наділена такими функціями і не має статусу органу державної влади. ВРП наголосила, що наразі законодавством України передбачено всі необхідні механізми та процедури для перевірки відповідності членів ВРП критеріям професійної етики та доброчесності. Створення органу, який не має під собою конституційної основи, та реформування судової влади у завідомо неправовий антиконституційний спосіб прирікає реформу на провал.

Окрім цього, законопроєкт № 5068 не відповідає зобов’язанням України перед МВФ. Як відомо, однією з вимог для отримання траншу від МВФ є реформування Вищої ради правосуддя, а також врегулювання інших питань та проведення необхідних реформ. Однак ці зобов’язання не передбачали, що саме голос міжнародних експертів буде вирішальним під час вирішення кадрових питань формування органів судової влади України. Тобто вимогою було реформування ВРП, а не передання всієї влади “міжнародникам” шляхом нехтування Конституцією, незалежністю та державним суверенітетом.

У ВРП підкреслили, що неконституційні норми законопроєкту № 5068 перекладають відповідальність за перебіг і результати змін із громадян України та державних органів України на кількох іноземних експертів.

Міжнародні експерти не зможуть відповісти за потреби перед українським законодавством чи народом України за проведені реформи, а Україна жодним чином не зможе контролювати цих експертів. Тобто міжнародні експерти за всієї повноти влади, якою їх наділяє законопроєкт № 5068, не будуть нести жодної відповідальності за прийняті рішення.

Жоден суд, орган судової влади чи суддівська асоціація не підтримали законопроєкт № 5068.

В.о. голови ВРП Олексій Маловацький акцентував на тому, що законопроєкт передбачає, що із дня внесення подання про звільнення члена ВРП з посади з підстав невідповідності критеріям доброчесності такий член ВРП відсторонюється від посади, а його повноваження зупиняються до ухвалення рішення органом, що обрав (призначив) цього члена ВРП.

Потрібно зазначити, що процедура відсторонення члена ВРП від виконання обов’язків є нічим іншим, як аналогом кримінально-процесуального переслідування. Зауважимо, що застосовувати такий механізм пропонується саме за рішенням дорадчого органу – Етичної ради. Згідно з чинним законодавством відсторонення особи від посади є засобом забезпечення в кримінальному провадженні. Крім того, така особа на час відсторонення буде обмежена в правах та не матиме змоги провадити будь-яку діяльність.

Таким чином, існує ризик створення прецеденту, а саме з’являться підстави для необмеженої можливості усунення поза межами кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності будь-якої особи, яка перебуває на публічній службі. Щодо визначення критеріїв доброчесності слід нагадати про існування декларації доброчесності, форму якої затверджено ВККСУ. У цьому документі визначено необхідні критерії, вироблені практикою. Тому їх доцільно було б використовувати й надалі.

У вітчизняній теорії права термін «доброчесність» не має визначення. Доброчесність – це новий вид відповідальності, не відомий науці права, і, відповідно, він потребує детального опрацювання. Пан Маловацький впевнений, що закріплення цього поняття на законодавчому рівні дасть змогу уникнути появи прогалин та різноманітних маніпуляцій.

Отже, норми законопроєкту № 5068 викликають значне занепокоєння щодо його відповідності Конституції України. А також є черговою спробою змінити конституційні норми законом, положення якого суперечать Основному Закону, що з моменту його ухвалення взагалі ставить під сумнів таку реформу.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA