Режим надзвичайного стану: наслідки й поради для бізнесу

23 лютого 2022 року запроваджено режим надзвичайного стану (далі – НС) на всій території України, окрім Донецької та Луганської області, де вже діє спеціальний режим регулювання.

НС запроваджено з дотриманням процедури, передбаченої Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 року № 1550-III (далі – Закон № 1550-III).

Наразі НС введено на 30 днів із можливістю пролонгації.

Режим НС, на відміну від режиму воєнного стану, передбачає гнучкість у регулюванні взаємовідносин між державо, бізнесом і громадянами залежно від поточної ситуації. Відповідно до Закону № 1550-III в рамках НС можливе:

1) встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

3) посилення охорони громадського порядку та інфраструктурних об’єктів;

4) заборона проведення масових заходів;

5) заборона страйків;

6) примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

Вказані обмеження є базовими, однак враховуючи умови, за яких запроваджується НС, додатково можуть бути застосовані такі заходи, як:

1) тимчасова чи безповоротна евакуація людей у разі необхідності;

2) встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення;

3) тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з забезпеченням життєдіяльності населення;

4) запровадження особливого порядку розподілення (талони) продуктів харчування і предметів першої необхідності;

5) мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки з обов’язковою компенсацією завданих втрат;

6) зміна режиму роботи підприємств, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції;

7) усунення від роботи на період надзвичайного стану в разі неналежного виконання обов’язків керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов’язків зазначених керівників на інших осіб.

Щодо бізнесу

Відповідно, бізнес може зіштовхнутися з таким:

– неможливістю відряджень;

– тимчасовим вилученням майна;

– обмеженням розширення діяльності;

– можливою переорієнтацією діяльності.

Водночас важливо підкреслити, що будь-які майнові втрати, понесені в рамках дій держави в умовах НС, підлягають компенсації в судовому порядку.

Наразі варто виокремити такі рекомендації для бізнесу:

– підготовка до отримання довідок про настання форс-мажорних обставин у випадку, якщо НС впливає на роботу підприємства;

– фіксація будь-яких майнових обмежень, якщо такі будуть застосовані, та сум відповідних втрат;

– здійснення процедури бронювання працівників, якщо підприємство є потенційно стратегічним;

– самостійна розробка пропозицій по перепрофілюванню компанії, якщо таке можливе для уникнення здійснення небажаного перепрофілювання.

Нині, враховуючи заяви Президента щодо можливості введення податкових пільг для бізнесу з метою його збереження в Україні, очевидно, що критичних обмежень в роботі бізнесу не відбуватиметься. Тож варто зберігати спокій та максимально якісно робити свою справу, водночас приготувавшись до всього.

Автор: Ольга Савченко, керуючий партнер Аltelaw

Читайте також про перспективи та наслідки введення воєнного стану тут.