Рецептами перетворення державних органів з опонентів на партнерів поділились учасники IX Щорічного форуму юрисконсультів

Лайфхаками взаємодії юристів бізнесу з державою ділилися учасники дискусії IX Щорічного форуму юрисконсультів, яку модерував Юрій Терентьєв, партнер ЮФ Redcliffe Partners.

Як побудувати ефективну взаємодію бізнесу з антимонопольними органами, розповіла Анжеліка Коноплянко, заступник голови Антимонопольного комітету України — державний уповноважений.

Вона описала процедури, які здійснює АМКУ і які можуть бути корисними бізнесу, та зазначила, що:

• бізнес прямо не взаємодіє з антимонопольними органами,
• він звертається до юристів, які спеціалізуються на антимонопольному праві.

На думку Анжеліки Коноплянко, цим юристам треба відчувати межу, де закінчується захист інтересів клієнта та починається тиск на державний орган. Такий тиск вона назвала агресивним лобізмом.

Щоб не доводити ситуацію до конфліктної, експерт радила застосовувати процедуру попередньої консультації, яка дає змогу в майбутньому швидко і без проблем пройти процедуру отримання дозволу на концентрацію. Проте вона застерегла від подання клопотань про робочі зустрічі у випадку, коли мова йде про порушників антимонопольного законодавства.

Про виклики та можливості відкриття ринку землі й способи забезпечення сталого землекористування для агрокомпаній ішлося у виступі Лілії Тімакіної, директора з юридичних питань компанії «Астарта-Київ».

“Надання громадянам права вільно розпоряджатися їх власністю, попри побоювання, не призвело до катастрофи”, – наголосила пані Тімакіна.

Принагідно вона поділилася способом організації земельного ринку, який винайшла та практикує «Астарта-Київ».

Говорячи про взаємодію з державою, Лілія Тімакіна зазначила, що досвід діяльності сервісної організації, створеної її підприємством, свідчить про неготовність більшості нотаріусів до роботи в нових умовах та високу вартість їх послуг.

«Тимчасом як вартість одного гектара землі становить 28–45 тис. гривень, вартість нотаріальних послуг з оформлення угоди про її придбання може доходити до 24 тис. гривень», – підкреслила вона.

Головним завданням аграрних компаній наразі спікер вважає збереження права на користування земельною ділянкою.

Про очікування від диджиталізації та реальність говорив Гліб Дьяков, юрисконсульт ГК «Хенкель в Україні». Він наголосив на стрімкому поступі сучасних технологій та як приклад навів застосунок “Дія”:

• ним користується вже 7 мільйонів українців,
• за допомогою нього просто у власному смартфоні можна згенерувати навіть міжнародний COVID-сертифікат.

Проте не все так гладко з новітніми електронними послугами.

Експерт навів приклад електронного цифрового підпису, від запровадження якого очікували швидкості, зручності та безпечності.

На ділі виявилося, що:

• існують різні види е-підпису;
• щоб їх отримати, потрібно пройти певні процедури;
• треба вести облік виданих та відкликаних е-підписів;
• потрібно здійснювати їх оновлення.

Так само, за словами Гліба Дьякова, існують недоліки в електронного документообігу і роботи з державними реєстрами та сервісами.

Як уникнути обвинувачення в корупції в процесі GR і лобіювання в Україні, розповів Віктор Залізнюк, радник, керівник практики GR ADER HABER. Він наголосив, що лобізм як явище існує об’єктивно, тому можна або вважати, що будь-яке рішення не має свого бенефіціара, або визнати існування лобізму як професійного представництва інтересів в органах влади.

Водночас він зауважив, що наразі, крім імперативного мандата і петиції, немає налагоджених «місточків» для зв’язку бізнесу з державою.

За словами Віктора Залізнюка, професійний лобізм полягає в наданні підготовленого проєкту рішення й  аргументації користі для держави та суспільства від його ухвалення.

«Лобізм є союзником держави і борцем із бюрократією», – наголосив спікер.

Проте в пострадянських країнах він, на жаль, асоціюється з корупцією. Порівнявши лобізм і корупцію з боксом і бійкою, Віктор Залізнюк підкреслив, що головна відмінність між цими явищами – наявність чи відсутність правил.

Про вплив санкцій України на бізнес була доповідь Дениса Шкаровського, партнера ЮК VB PARTNERS. Він нагадав, що:

• інструмент санкцій існує у всіх розвинутих країнах світу,
• застосовується він з метою захисту національних інтересів, якщо правова система не може впоратися з наявними загрозами.

В Україні відповідний закон ухвалено 2014 року, і наразі існує 23 укази президентів України про застосування санкцій.

Однак промовець наголосив, що санкції повинні мати законну мету й належне обґрунтування.

Їх мета – захист національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидія терористичній діяльності.

Денис Шкаровський описав алгоритм застосування санкцій в Україні та підкреслив, що для бізнесу накладення санкцій має цілу низку наслідків: від блокування роботи до кримінальних справ в Україні, від проблем з compliance, закриття/блокування банківських рахунків, зупинення фінансування аж до застосування дзеркальних санкцій в ЄС, якщо мова йде про іноземні компанії.

Поради щодо мінімізації кримінально-правових ризиків бізнесу учасникам форуму дала Людмила Куса, керівник практики вирішення спорів GRACERS. Вона підкреслила, що для мінімізації таких ризиків необхідно:

• проводити внутрішні та зовнішні аудити,
• виявляти наявні проблеми і вирішувати їх до того, як орган досудового розслідування “постукає у двері”.

Так само критично важлива робота з власним персоналом та роз’яснення правил поведінки з представниками правоохоронних органів під час проведення слідчих дій.

Особливу увагу Людмила Куса радила приділяти інформаційній безпеці:

• не зберігати у відкритому доступі критично важливі документи,
• зберігати їх на мобільних носіях,
• не нехтувати інформаційною гігієною під час листування чи телефонних розмов.

Говорячи про створюване Бюро економічної безпеки, вона зазначила, що найкращим захистом є наведення ладу щодо сплати податків компанії.

Резюмуючи, Юрій Терентьєв наголосив: “Попри наявні негаразди, шлях, який пройшли ми всі разом, вражає”.

Зросла якість юридичної професії та підвищились вимоги до професіоналізму, тому сьогодні бути «багатостаночником» уже неможливо.

За його словами, юристи і держслужбовці хоч і перебувають інколи по різні боки барикади, але водночас поважають одне одного.