Підстави для розірвання договору банківського рахунку після несанкціонованого списання коштів – пояснення ВС

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду пояснив підстави для розірвання договору банківського рахунку після несанкціонованого списання коштів. Про це повідомляє пресслужба ВС.

Суть справи

Банк несанкціоновано списав із рахунку кошти, одна частина з яких – власні кошти позивача, друга – кредитні кошти. Позивач повідомив про це банк і правоохоронні органи.

Рішеннями судів із банку на користь позивача було стягнуто:

• переказані неналежному отримувачу кошти позивача,
• пеню,
• 3 % річних за прострочення виконання зобов’язання з повернення коштів,
• інфляційні втрати.

Проте банк не повернув зазначених коштів, звернення до відповідача для позасудового врегулювання спору не дали позитивного результату, натомість банк безпідставно нараховував позивачеві значні суми процентів, штрафів, пені за кредитом.

Тож позивач, посилаючись, зокрема, на положення ст. 651 ЦК України, просив суд розірвати договір банківського рахунку.

Висновок КЦС ВС (постанова від 28 квітня 2021 року у справі № 335/7306/19)

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив у силі резолютивну частину судових рішень попередніх судів, якими задоволено позов, змінивши правове обґрунтування, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, у разі істотного його порушення другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок заподіяної цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладання договору.

Питання про істотність порушення має вирішуватись у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладання договору, договір може бути змінено або розірвано за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Частина друга цієї статті визначає, зокрема, підстави та умови розірвання договору за таких обставин за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Верховний Суд погодився з оцінкою судами попередніх інстанцій істотності допущених банком порушень з огляду на те, що внаслідок проведення банком несанкціонованої клієнтом трансакції позивач на тривалий час (понад три роки) був позбавлений можливості повною мірою користуватися банківськими послугами, передбаченими договором, та розпоряджатися своїми коштами, які не було йому повернуто навіть після ухвалення відповідного судового рішення.

За таких обставин наявні передбачені ч. 2 ст. 651 ЦК України правові підстави для розірвання договору судом на вимогу позивача як однієї зі сторін цього договору.

Водночас, пославшись також на ст. 652 ЦК України як підставу для розірвання договору, суди не врахували, що позивач не заявляв вимог про розірвання договору з підстав істотної зміни обставин, а допущені банком порушення умов договору, констатовані судовими рішеннями, які набрали законної сили, не є в розумінні ст. 652 ЦК України зміною обставин, якими сторони керувалися під час укладанні договору.