Верховний Суд оприлюднив огляд практики ВС, який містить висновки щодо застосування положень Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема, огляд містить рішення стосовно таких питань:
- особливості визначення предметної юрисдикції щодо судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця (постанова від 08.09.2020 у справі № 925/819/17);
- надання судом у справі про банкрутство на стадії санації згоди на арешт та реалізацію майна боржника становить гарантію пропорційного втручання держави у його право на майно з огляду на необхідність встановлення в межах процедури санації обставин неперешкоджання реалізації майна боржника виконанню плану санації та несуперечності інтересам конкурсних кредиторів. Надання такої згоди не звільняє виконавця від подальшого винесення постанови про арешт майна боржника (постанова від 16.12.2020 у справі № 910/8302/18);
- у разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає (постанова від 30.06.2020 у справі № 917/2053/17);
- передавальний акт, затверджений загальними зборами банку, що приєднується, та банку-правонаступника є належним доказом правонаступництва банку-правонаступника щодо майна, прав та обов’язків банку, що приєднується (постанова від 08.09.2020 у справі № 910/58);
- відсутність у постанові про закінчення виконавчого провадження відомостей про повернення авансового внеску стягувачеві не може слугувати підставою для визнання такої постанови незаконною та скасування її (постанова від 09.10.2020 у справі № 916/5148/14).
Видавництво 
Завантажується ...
