Офіс Генпрокурора представив пропозиції змін до КПК, які активізують судовий розгляд “справ Майдану”  

Прийняття змін до КПК – це  запорука вирішення гострої проблеми закінчення строків давності у “справах Майдану”.

Заступник Генерального прокурора Максим Якубовський та керівник Департаменту у “справах Майдану” Олексій Донський на засіданні Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності обґрунтували необхідність змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо дотримання розумних строків кримінального провадження. Народні депутати розглядали відповідний законопроєкт.

Обґрунтування

За словами прокурорів, невиправдано тривалий розгляд кримінальних проваджень в судах зумовлений, в тому числі, системними недоліками Кримінального процесуального кодексу України, норми якого створюють виключні можливості для затягування судового процесу.

Прокурори спільно з громадськими організаціями ініціюють зміни норм КПК, щоб мінімізувати можливість процесуальних диверсій сторін, спрямованих на затягування процесу. Мова йде про:

• зриви судових засідань під приводом зайнятості адвоката в іншому судовому процесі;
• завідомо необґрунтовані відводи суду, прокурорам;
• очевидно безпідставні, юридично безперспективні клопотання, які мають на меті виключно затягування часу тощо.

Наразі, приміром, у “справах Майдану” внаслідок зловживань правами стороною захисту в одному з кримінальних проваджень судовий розгляд триває аж понад 7 років, у 9 – понад 6, у 17 – понад 5, у 12 понад 4 роки.

Вдосконалення процедур дозволить проводити судові засідання у випадку неодноразової неявки захисника, обраного обвинуваченим, шляхом розширення умов для залучення адвоката з безкоштовної правової допомоги. Крім того, ініційовано можливість проведення судового засідання у разі, якщо прибув хоча б один захисник обвинуваченого.

Щодо “справ Майдану”

Прокурори також наголосили, що у “справах Майдану” існують провадження, що роками залишаються на стадії підготовчого засідання, на якому не вирішуються питання щодо винуватості особи, а його основна функція – визначитись щодо можливості призначення обвинувального акта для розгляду справи по суті. Наприклад, у 2 кримінальних провадженнях підготовче засідання триває вже понад 3 роки; ще у 2 – понад 4; а у 4 – понад 5 років.

Терміни проведення підготовчого провадження запропоновано обмежити 15 робочими днями із встановленням запобіжників щодо підстав перенесення судових засідань.

Зміни до процедур дадуть змогу подолати дисбаланс між кількістю справ, в яких обвинувальні акти скеровано до суду, та кількістю вироків.

Так, з 2014 року прокурорами Офісу Генерального прокурора у “справах Майдану” до суду скеровано 143 обвинувальні акти стосовно 254 осіб. При цьому набрали законної сили вироки лише відносно 27 осіб. Водночас ще 16 осіб звільнені від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, а переважна більшість з них – 12 – у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Якнайшвидше прийняття змін до КПК – також запорука вирішення гострої проблеми закінчення строків давності. У тому числі, у “справах Майдану”, у  яких в період листопада 2023 – лютого 2024 року такі строки закінчаться у 175 епізодах тяжких злочинів, що розглядаються судами відносно 133 обвинувачених.

Представники Офісу Генпрокурора закликали Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності після прийняття за основу законопроєкту про зміни до КПК долучити прокурорів до процесу його доопрацювання  до другого читання.

Читайте також: «Справа Майдану»: ДБР завершило розслідування стосовно екскерівництва МВС України.