Еженедельная газета «Юридическая практика»
Сегодня 25 ноября 2017 года, 13:25

Генеральный партнер 2017 года

Адвокатское Бюро Гречковского - генеральный партнер газеты Юридическая практика в 2015 году
Еженедельная газета «Юридическая практика»
← Лента новостей

Теория решительных действий Олега Вдовичена

Олег Вдовичен, управляющий партнер АО «Вдовичен и Партнеры» Олег Вдовичен, управляющий партнер АО «Вдовичен и Партнеры»

За последнее десятилетие вопросами налоговой реформы не занимался разве что ленивый политик. Однако все обещания и попытки снизить налоги, упростить администрирование и облегчить ведение бизнеса в целом оказались напрасными.

В отличие от политиков практики - адвокаты, налоговые советники - знают, при каких условиях налоговая реформа будет эффективной. Своим видением успешных налоговых преобразований в интервью журналу «Український адвокат» (№ 9, сентябрь 2016) поделился управляющий партнер АО «Вдовичен и Партнеры» Олег Вдовичен (материал публикуется на языке оригинала).

— Олегу Олександровичу, наскільки важлива податкова реформа у процесі перебудови України? Чи може бути ефективною податкова реформа без реформування податкової міліції і чи допустиме існування такого департаменту в структурі фіскального органу взагалі?

— На мій погляд, у нашій державі задоволення отримують не від результатів проведених реформ у податковій сфері, а від самого процесу реформування. Останні років п’ять про чергову податкову реформу починають говорити у владних кулуарах приблизно у серпні, внаслідок чого маємо передноворічні законодавчі зміни, від швидкості запровадження яких та змісту псується іноді настрій не лише у платників податків, але й у представників фіскальних органів. І так щороку… Для цікавості, кількість внесених змін (окремих прий¬нятих законів) до Податкового кодексу (ПК) України — понад 100 і це за неповні шість років його дії. Про яку стабільність податкового законодавства може йти мова? Відповідь для мене є очевидною.

На що я хотів би звернути увагу — податкова реформа повинна здійснитися, але відбуватись комплексно. Її проведення не може ототожнюватись, з одного боку, із спробою «залатати» дірки у доходах державного та місцевих бюджетів, а з іншого — із «заграванням» з платниками податків як майбутнім електоратом або ж задоволенням чиїхось економічних інтересів.

Податкову реформу в сьогоднішніх реаліях (зазначу, що ставки податків у нашій державі не є занадто високими) необхідно починати, як не банально це звучить, з людей. Верховна Рада України може прийняти ще багато змін до ПК України, але якщо не буде змінено підхід до розуміння суті взаємовідносин платника податків і фіскального органу, очікування позитивних змін виявиться марним — взаємодія залишатиметься полем військових дій.

— Що ви розумієте під зміною підходів?

— Необхідно зрозуміти обидві сторони «барикад»:

по-перше, ДФС України повинна діяти як сервісна служба. Треба запровадити систему контролю якості наданих працівниками фіскальної служби послуг і, залежно від рівня надання цих послуг, визначати їх заробітну плату;

по-друге, для платників є можливість правомірного обходу сплати податків. При цьому діяльність ДФС і сприяння в ухиленні від сплати податків — речі, які не перетинаються;

по-третє, за допущені правопорушення у сфері оподаткування відповідальність повинна покладатися і на платника податків, і на працівника фіскального органу у разі, якщо його дії або бездіяльність не відповідають вимогам Закону.

Якщо це розуміння буде втілене на практиці, то навіть за нинішніх ставок податків і порядку адміністрування, вважаю, питання неможливості побудови «гармонійних» стосунків між державою та підприємцями у сфері справляння податків відпаде саме собою.

Виходячи з такого розуміння призначення ДФС, для мене очевидною є відповідь на ваше перше запитання — особисто для мене, побудова «сервісної» ДФС й існування податкової міліції в її складі виключають одна одну.

— В Україні вже стільки часу говорять про ліквідацію податкової міліції, але незалежно від рівня заяв і кількості законопроектів, вона не тільки залишається в системі ДФС (хоча сама ДФС пройшла три реформи тільки за останню п’ятирічку), а й нічого не змінюється: ні структура, ні кадри, ні підходи до роботи. Це комусь вигідно?

— Справді, ДФС організаційно змінювалась неодноразово. Але податкова міліція — це єдиний правоохоронний орган, який, незважаючи на жорстку критику діяльності безпосередньо владою, дотепер не реформовано. Кількість законопроектів про ліквідацію податкової міліції, які були зареєстровані у Верховній Раді України впродовж останнього десятиріччя, нагадує швидше результати «сізіфової праці», ніж ефективну законопроектну роботу.

Та, щоб посіяти поле, спочатку треба зорати ріллю. Складно навіть уявити запровадження будь-яких позитивних змін, податкової лібералізації, відкритості та оптимізації процесів у податковій сфері за існуючої структури фіскальних органів. Гнилий бюрократичний механізм ДФС просто нездатен сприймати новації, а єдиним результатом періодичних реорганізацій є лише зміна вивісок на кабінетах фіскалів.

Усі це добре розуміють, саме тому останнім часом маємо змогу спостерігати за бурхливими обговореннями майбутніх податкових змін, зокрема й структурних. Головні тези: скорочення кількості фіскалів, перетворення місцевих податкових інспекцій на центри з обслуговування платників податків, максимальна автоматизація процесів адміністрування податків та зборів, перегляд підстав проведення податкових перевірок тощо.

Чому ж податкова міліція існує сьогодні у тому вигляді, який не влаштовує ані суспільство, ані, як убачається з коментарів, можновладців? Влада не бачить альтернативи каральному інструменту фіскальної служби, яким можна керувати у «ручному» режимі. Разом із тим у механізмі невиправданого та незаконного фіскального тиску на бізнес податковій міліції відводиться провідна роль «оперативно-штурмового загону сприяння». Задля справедливості треба зазначити, що про «сервісність» фіскальної служби лише говорять «зверху», а «знизу», на рівні пересічних платників податків, справи видаються кардинально іншими.

— Здається, виходячи зі статистики показників роботи, коли з відкритих проваджень тільки одиниці передаються до суду, не говорячи вже про постановлені вироки, що істинна мета діяльності податкової міліції дещо відрізняється від декларованої — це такий собі інструмент тиску на платників податків. От зараз — на ІТ-компанії. З вашої практики допомоги клієнтам, наскільки таке припущення правильне?

— Не треба забувати, що податкова міліція — це силовий мілітаризований підрозділ у структурі ДФС, тому так і трапляється, що між словом і ділом — прірва. Найкраще про «надзвичайні» результати роботи податкової міліції говорять статистичні дані. Так, за інформацією, оприлюдненою ДФС та Державною судовою адміністрацією України, у першому півріччі 2016 року в роботі податкової міліції перебували 6 040 кримінальних проваджень. У той же час за аналогічний період направлено на розгляд до суду лише 143 провадження за фактом ухилення від сплати податків. Судами у цій категорії справ розглянуто та винесено 22 вироки, а ще 99 кримінальних проваджень закрито.

Ці показники діяльності не можуть залишити байдужими хоча б у тому сенсі, що на утримання такого підрозділу витрачаються кошти платників податків, обсяги яких обраховуються сотнями мільйонів гривень.

Що виступає метою діяльністю податкової міліції, якщо не протидія кримінальним правопорушенням у відповідній сфері? З досвіду наших клієнтів, податкова міліція виконує швидше положення «державної» програми «Реальний сектор економіки — назустріч фіскалам» (з іронією, але — факт). Ця програма не передбачена законом, але (з таким рівнем корупції, як у нашій державі) всебічно застосовується. Метою організації зустрічей іноді є поповнення доходної частини Державного бюджету, але переважно — кишень окремих осіб.

Нарівні з цим відзначу, що не менш важливу роль відіграє податкова міліція й у формуванні тіньових фінансових потоків. Гадаю, на сьогодні не є таємницею той факт, що обов’язковою умовою створення та безперебійного функціонування «конвертаційного центру» є «підтримка» з боку податкової міліції. На практиці «податковій ямі» дають змогу безперебійно протриматися від трьох до шести місяців. Гучні затримання та викриття «конвертаторів» відбуваються, ймовірно, з причин небажання останніх «ділити долю» з посадовими особами органів фіскальної служби.

— Яка підстава для впевненості в тому, що функціонування «конвертаційних центрів» неможливе без підтримки податківців?

— Наявні інформаційні системи та аналітичні бази даних фіскальної служби дозволяють максимально оперативно виявляти таких «суб’єктів господарювання», але при цьому вони вперто продовжують функціонувати. В інформаційному полі можна знайти безліч підтверджень виявлених фактів участі посадових осіб підрозділів податкової міліції у формуванні та «кришуванні» тіньових схем.

Варто відзначити, що цього року діяльність податкової міліції, що заслуговує, можливо, на негативну оцінку, активізувалась. Нагадаю про «податкових білок», проведені обшуки в ІТ-компаніях, на підприємствах агросфери, у великих оптових постачальників. І багато ще цікавого попереду. Чого лише варта ухвала Солом’янського суду м. Києва від 1 серпня 2016 року, відповідно до якої суд за клопотанням слідчого управління фінансових розслідувань санкціонував податкові перевірки у більш ніж 800 суб’єктів реального сектора економіки? Припускаю, що на суди у майбутньому чекають понад 800 податкових спорів.

У свою чергу, позбувшись підрозділів податкової міліції, фіскальна служба автоматично втратить і важіль силового впливу, і джерело тіньових прибутків. Не хотілось би порушувати тему суб’єктів отримання вигоди від існуючого стану речей, головне — це максимально швидке викорінення із загального переліку засобів фіскальної служби силового та карального блоків.

— Хто має займатися розслідуванням злочинів, пов’язаних з порушенням податкового законодавства? Чи є вони настільки «специфічними», що звичайні слідчі не зможуть розібратися?

— Безперечно, податкові злочини є специфічними, оскільки їх розслідування вимагають спеціальних знань у сфері податкового законодавства та бухгалтерського обліку. Але ж не йдеться про те, що посадові особи підрозділів податкової міліції в повному складі повинні бути звільнені. Якісна, об’єктивна та професійно орієнтована переатестація дасть змогу поповнити новий підрозділ (фінансову поліцію) досвідченими професійними кадрами. Можливо, з метою якісного та всебічного дослідження обставин справ доречним було б доповнити штат слідчих фахівцями зі сфери бухгалтерського та податкового обліку, аудиторами, експертами тощо. Проте знову ж таки треба пам’ятати, що якість складу співробітників перебуває у прямопропорційній залежності від рівня запропонованої заробітної плати.

— Якою ви бачите модель майбутньої фінансової поліції в разі її створення?

— На мій погляд, найбільш оптимальним варіантом буде створення фінансової поліції у структурі Міністерства внутрішніх справ України. При цьому функції з боротьби з усіма економічними злочинами (не лише податковими) доцільно централізувати саме в цьому підрозділі, усунувши відповідне дублювання з іншими державними органами або підрозділами МВС України.

Важливим етапом у розробці моделі нового підрозділу, що займатиметься злочинами у податковій сфері, є напрацювання чіткого порядку взаємодії з відповідними підрозділами фіскальної служби. Адже сьогодні фіскали тісно пов’язані з податковими міліціонерами, особливо в плані оперативних заходів. Для прикладу, кожний етап відпрацювання так званих «ризикових» суб’єктів господарювання передбачає передачу інформації відповідним підрозділом фіскальної служби до оперативного підрозділу податкової міліції і навпаки. Саме тому неможливо просто взяти й ліквідувати податкову міліцію без попе¬реднього відпрацювання алгоритмів взаємодії фіскалів з новоствореним підрозділом.

Ще одним важливим нюансом, впровадження якого може стикнутися з технічними перешкодами, є забезпечення доступу нового підрозділу до інформаційних систем податкової служби. Адже неможливо слідчому чи оперативному співробітнику розібратись у ситуації «на пальцях». Для прикладу, моніторинг господарських операцій платників податків та виявлення «конвертаційних центрів» здійснюють відповідні підрозділи державної фіскальної служби (залежно від обсягів операцій це може бути центральний, регіональний чи районний рівень). Інформація передається до податкової міліції для проведення оперативних заходів (огляд приміщень, опитування посадових осіб тощо). Потрібно чітко прописати процедурні аспекти того, хто виконуватиме цю роботу після ліквідації податкової міліції.

Гостро лунають заклики якнайшвидшого припинення повноважень податкової міліції. Але потрібно розуміти, що неможливо просто розігнати, не створивши паралельно новий підрозділ. Для цього повинні бути відповідні методичні та процедурні матеріали, що визначають функціональні права та обов’язки, порядок взаємодії, відповідальність тощо. Інше питання, чому за стільки років і за наявності такого гучного розголосу в суспільстві й досі відсутні будь-які результати?

Сподіваюся, що в питанні ліквідації податкової міліції ми нарешті вийшли на «фінішну пряму». Зов-сім недавно Міністерством фінансів України анонсовано подання на ухвалення Кабінету Міністрів України законопроекту про ліквідацію податкової міліції, в той же час на розгляді у парламенті перебуває законопроект № 3448 «Про фінансову поліцію». Отже, зрештою, Верховна Рада наважиться на рішучі кроки й перейде рубікон у цьому напрямі.

— Ми маємо негативний досвід роботи податкової міліції, з «маски-шоу», тиском, обшуками і вилученням даних, проте ми не маємо іншого. Як дізнатись, що нова модель не перетвориться на попередню ще у гіршому вигляді?

— Враховуючи бурхливе сьогодення, немає жодних гарантій, що нова модель фінансової поліції, акумулювавши в собі ще більше засобів та можливостей, не стане навіть гіршим варіантом податкової міліції. Усе залежить від керівництва та поставлених завдань.

З іншого боку, враховуючи завзятість, з якою представники Міжнародного валютного фонду взялись за реформування податкових органів, є несміливий оптимізм у тому, що все ж таки вдасться позбутися суб’єктивних чинників. Головне, щоб модель новоствореного підрозділу не була охоплена лобістськими, політичними та бізнес-інтересами.

Зміни потрібні, причому ще на вчора. Тому час негайно переходити від порожніх балачок до реальних дій. Громадськість та бізнес, експерти та юристи не залишаться осторонь, кваліфікована допомога, суворий контроль та постійний нагляд за роботою нового органу боротьби з фінансовими злочинами буде забезпечено. А показники ефективності та відкритості його роботи стануть черговим іспитом влади на шляху до впровадження європейського рівня розвитку бізнес-середовища.

Бесіду вела Ірина ГОНЧАР,«Український адвокат»

 



Комментарии:»

Присоединяйтесь к обсуждению!

Автор *
E-mail
Текст *
Осталось
из 1000 символов
* - Поля, обязательные для заполнения.

№ 47 (1039) от 21/11/17 Свежий номер

Телекоммуникации

№ 47 (1039)
Государство и юристы

Финальная игра

Судебная практика

Счетная плата

Тема номера:

Сети-лайт

Частная практика

Штатное расписание

Какое, на ваш взгляд, главное событие в процессе запуска нового Верховного Суда?

Издание Президентом Украины указа о назначении «верховных» судей

Подписание и опубликование нового процессуального законодательства

Решение Пленума ВС относительно дня начала работы нового Суда

Первое решение Верховного Суда

Все вышеперечисленное

Ничего из перечисленного не считаю главным событием

Ваш собственный вариант ответа или комментарий Вы можете дать по электронной почте voxpopuli@pravo.ua.

  • Antika
    Патентно-правова фірма «Пахаренко і партнери»
  • integrites
"Юридическая практика" в соцсетях

fb youtube fb fb

Заказ юридической литературы

ПОДПИСКА