На запитання про те, як захистити інвестиції, відповідали експерти завершальної сесії Business & Legal Infrastructure Forum

Під час завершальної сесії Business & Legal Infrastructure обговорювали захист інвестицій. Її модератором став Максим Андрєєв, керуючий партнер AO AS Legal. За його словами, кожна юридична компанія, адвокат, чи юрист, який працює з інвестиціями, так чи інакше зіштовхується з проблемою їх захисту.

Олексій Бонюк, начальник департаменту кримінально-правової політики захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора, звернув увагу на діяльність Офісу Генерального прокурора України у сфері захисту прав інвесторів. Наразі існують проблеми тиску на бізнес із боку правоохоронців (шляхом застосування не співмірних із цілями провадження кримінально-правових заходів), репутаційних втрат суб’єктів господарської діяльності (факти наявності проваджень щодо фірм, у яких тривалий час не приймаються остаточні рішення), а також порушення прав інвесторів (шляхом вчинення шахрайських дій, привласнення майна, рейдерського захоплення тощо). Завдяки взаємодії з обласними прокуратурами було надано практичну допомогу прокурорам обласного рівня в організації роботи щодо захисту прав інвесторів; перевірено стан такої роботи в прокуратурах областей; узагальнено проблемні питання, розроблено шляхи їх вирішення та орієнтування прокурорів усіх рівнів.

Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS, коментував тезу щодо повного реформування судової системи у вигляді новостворених ВРП і ВККС. Завдяки цьому має з’явитися самостійна незаангажована судова система, яка не буде зазнавати впливу інших гілок влади. Однак, враховуючи те, що реформа постійно оновлюється, досягти цієї мети вкрай важко. Інвестор із цивілізованої держави не може почуватися впевнено, поки немає судової системи, яка нормально функціонує.

Євген Крук, заступник Голови Вищого антикорупційного суду (ВАКС), вів мову про антикорупційну практику щодо захисту інвестицій. Корупція як явище потребує комплексного підходу. Саме тому в роботі з нею існує декілька інструментів. Наприклад, цивільний позов. Сума найбільшого цивільного позову, що перебуває на розгляді ВАКС, становить 1,425 млрд гривень. Ще один важливий інструмент – накладення арешту на майно. ВАКС наклав арешт на майно ексдепутата, підозрюваного в незаконних схемах, пов’язаних із Укрзалізницею. Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду задовольнила клопотання детектива НАБУ про накладення арешту на майно. Підозрюваний – народний депутат України VIII скликання. Зокрема, його підозрюють у заволодінні майном ДП «Укрзалізничпостач» та філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» в особливо великих розмірах під час здійснення останніми держзакупівель. Пан Крук також зупинився на нюансах скасування арешту майна і відсторонення від посади.

Михайло Чайкін, керівник напряму СУІБ АТ «Укрексімбанк», розкрив особливості забезпечення кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури. Існує проблема: 90% людей, які обіймають посади в портах, не до кінця розуміють важливість кібербезпеки. У всьому світі інформаційну безпеку на рівні ризиків та комплаєнса віднесено до другої лінії захисту. Новий регулятор – Національна комісія захисту критичної інфраструктури – буде працювати з 20 галузями народного господарства. Серед них транспорт, логістика, банки, ІТ, телеком. Цій комісії надається право перевіряти, зокрема, Національний банк України. Вона матиме право забирати ліцензію на господарську діяльність.

Галина Діброва, суддя-спікер Південно-західного апеляційного господарського суду, член Ради суддів України, представила правові позиції Верховного Суду у сфері захисту власності/інвестицій. Зокрема, спікер зазначила, що захист прав інвесторів, стимулювання підприємницької діяльності та створення привабливого інвестиційного клімату належить до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного шляхом збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, збереження наявних і створення нових робочих місць, розвитку відповідної територіальної громади (постанова ВС від 9.02.2021 у справі № 856/9/20-а). Наприкінці доповіді спікер підкреслила, що істотні умови інвестиційного договору необхідно чітко визначати ще на початковому етапі, щоб запобігти виникненню судових спорів.

Тему судового захисту інвестицій продовжив Юрій Сергєєв, керуючий партнер АО «Юридичне бюро Сергєєвих», який звернув увагу присутніх на правові позиції Верховного Суду щодо захисту власності та інвестицій. Він нагадав, що ключовою компетенцією ВС, окрім здійснення правосуддя, є забезпечення єдності судової практики, і цю функцію він здійснює шляхом формування правових висновків (позицій) внаслідок казуального тлумачення норм права під час розгляду конкретних справ. Принагідно спікер навів приклади судових справ щодо захисту інвесторів та інвестицій, зокрема таких, які стосувалися розбудови інфраструктурних об’єктів. Аналізуючи статистику судових рішень ВС, Юрій Сергєєв зазначив, що Велика Палата Верховного Суду здійснила відступ від правових позицій ВСУ 73 рази, Касаційних судів у складі ВС – 36 разів і ВП ВС – 18 разів.

Про доступ до авіаційної інфраструктури та її проблеми говорив у своєму виступі Євгеній Дихне, СЕО авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України». Він наголосив, що питання інвестицій є найскладнішим з економічних питань, причому бізнес, розглядаючи можливість інвестицій, завжди оцінює ризики. В умовах відсутності довіри між державою і бізнесом, які склалися в Україні, найбільшим інвестором стає держава, інвестуючи в інфраструктуру та державні підприємства. Проте спікер радить не забувати, що все робиться за кошти платників податків, і тому якість цих інвестицій має для нас величезне значення. Водночас в разі інвестування в стратегічні підприємства питання економічної ефективності відходить на другий план. Що стосується тих державних підприємств, які працюють у ринковій економіці, вони, на думку Євгенія Дихне, потребують 100-відсоткової корпоратизації чи приватизації. Він наголосив, що держава може бути ефективним власником, а державне підприємство може ефективно працювати.

Про залучення інвестицій у логістичні центри під державні гарантії розповів Євгеній Бєліков, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта». Говорячи про перспективні плани свого підприємства, він зазначив, що надавати сучасні послуги без сучасних сортувальних центрів неможливо. Для створення таких центрів АТ «Укрпошта» під державні гарантії отримало підтримку міжнародних фінансових організацій – ЕБРР та ЕІБ – обсягом близько 100 млн євро. За ці кошти реалізуються проєкти із закупівлі 2700 автомобілів для доставлення пошти та побудови сортувальних центрів. Наразі заплановано першу чергу з чотирьох сучасних сортувальних центрів у Києві, Дніпрі, Львові та Харкові. Це дасть змогу суттєво пришвидшити рух відправлень із-за кордону і всередині країни та мінімізувати їх втрати або пошкодження. Євгеній Бєліков вважає перспективним розвиток інфраструктури під державні гарантії, проте звернув увагу на надмірну зарегульованість самої процедури отримання держаної гарантії.

Про можливості Офісу бізнес-омбудсмена як інструмента захисту інвесторів розповів Марчін Свєнчіцький, бізнес-омбудсмен України. Він відзначив світовий тренд на спеціалізацію омбудсменів – якщо раніше в Україні був лише омбудсмен із прав людини, то тепер це і бізнес-омбудсмен, і омбудсмени у справах ветеранів, інвалідів, із питань охорони здоров’я та мови. Через це Рада Європи ухвалила рекомендації, що стосуються всіх омбудсменів, у них запропоновано створювати інститут омбудсмена на міцній законодавчій базі – Конституції чи законі, а не постанові уряду, як це є зараз. Говорячи про відмінність у роботі Офісу бізнес-омбудсмена та суду, спікер наголосив, що офіс є «м’якою силою», адже він не може карати чи давати доручення. Марчін Свенчіцький підкреслив, що Офіс не бере до розгляду скарги, якщо вони  розглядаються в судах, але може допомогти, якщо вже є рішення суду, яке набуло чинності, а державний орган його не виконує. Водночас він відзначив зростання кількості таких скарг.

Захист економічної конкуренції в портовій галузі став темою доповіді Людмили Сизоненко, адвоката АО «ЛІГАЛ ГРАН.ТТ». Вона підкреслила, що здоровий конкуренційний клімат надзвичайно важливий для інвесторів, та відзначила зростання кількості рішень АМКУ, пов’язаних із діяльністю портового бізнесу. Передумовою пильного інтересу АМКУ до портової галузі спікер вважає специфічний статус АМПУ, відсутність чи суперечливість підзаконних актів закону про морські порти, а також економічні концентрації у світлі прийдешніх концесій чи приватизації. Людмила Сизоненко проілюструвала ці тези реальними кейсами АМКУ стосовно зловживання монопольним становищем, боротьби з дискримінацією учасників ринку державними органами та впливу на законотворчу діяльність.

Ольга Піщанська, голова Антимонопольного комітету України, наголосила, що АМКУ залучений до процесів державно-приватного партнерства критичної інфраструктури в багатьох напрямах, таких як оцінка концентрації, публічні закупівлі, визначення дій органів влади як антиконкурентних щодо підготовки конкурсних умов. Говорячи про механізм державної допомоги, спікер зазначила, що в Європі він використовується вже декілька десятиліть і для підтримки бізнесу в критичні часи, і для його розвитку загалом. В Україні також реалізується багато проєктів, які мають стосунок до державної допомоги, і АМКУ напрацював досвід із цих питань. Зокрема, йшлося про підтримку розбудови харківського метро, аеропортів Одеси і Дніпра, а також закупівлю рухомого складу Укрзалізницею. Водночас Ольга Піщанська наголосила, що в законі про концесію є умови, за наявності яких звертатися за дозволом АМКУ не потрібно, що обмежує можливості Комітету контролювати діяльність влади.

Анжеліка Коноплянко, державна уповноважена АМКУ, зауважила: пильна увага АМКУ до портової галузі пов’язана з тим, що їх розвиток віднесено до пріоритетних напрямів держави. Вона нагадала приклади успішно реалізованих проєктів концесій у портах та зазначила, що однією зі справ, яка наразі розглядається в АМКУ, є саме перегляд концесії. Мова йде про те, що одна зі сторін, яка подавала документи на дозвіл на концентрацію, надала недостовірні відомості, що не дало можливості Антимонопольному комітету повною мірою оцінити всі обставини справи. Тож ведеться розслідування і відбудеться перегляд справи, за результатами якого буде ухвалено одне з двох рішень: залишити рішення чинним або його скасування. Оскільки справа дуже резонансна, Анжеліка Коноплянко запевнила, що розслідування ведеться якнайретельніше, а учасники справи надають у цьому максимальну допомогу.