«Ми віримо в себе і готові до всього» — Андрій Бурба, молодший лейтенант Збройних сил України, юрист Gracers — PRAVO.UA «Ми віримо в себе і готові до всього» — Андрій Бурба, молодший лейтенант Збройних сил України, юрист Gracers — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » «Ми віримо в себе і готові до всього» — Андрій Бурба, молодший лейтенант Збройних сил України, юрист Gracers

«Ми віримо в себе і готові до всього» — Андрій Бурба, молодший лейтенант Збройних сил України, юрист Gracers

  • 30.06.2022 14:25
Андрій Бурба

«Якщо ми не захистимо нашу Батьківщину сьогодні, то України, можливо, не буде завтра», — наголошує Андрій Бурба, молодший лейтенант Збройних сил України, юрист Gracers. Про свій шлях до армії, завдання офіцера ССО ЗСУ та про те, чому Україна переможе, він розповів в інтерв’ю «Юридичній практиці».

— Коли я бачу, що людина з дитинства обирає професійний шлях, то завжди питаю, чий це був більше вибір: батьків чи самої людини. Ви закінчували військовий ліцей імені Івана Богуна, це був ваш свідомий вибір чи порада батьків?

— Так, після 9-го класу переді мною постало питання: продовжувати навчання в школі чи обрати військову професію і військовий ліцей як перший крок до цього. Тож це був мій свідомий вибір, до того ж я зростав у родині військових. Батьки мій вибір підтримали.

Тобто після його закінчення у вас уже було військове звання?

— Ні. Для того щоб його отримати, потрібно було вступити до вищого навчального закладу. Але на той час я вирішив піти в напрямку вивчення юриспруденції. На момент закінчення військового ліцею рівень підготовки у військовому виші, який я розглядав як наступний крок, на мій погляд, був нижчим, ніж хотілося б.

Я обрав Національний університет ім. Тараса Шевченка, при цьому я пішов на військову кафедру. Після її закінчення мені було надано звання молодшого лейтенанта запасу, спеціальність – військовий перекладач, бо я навчався на факультеті міжнародних відносин.

Ранок і день 24 лютого чим вам запам’яталися?

— Для мене цей день почався з вибухів біля Бориспільського аеропорту — їх було чути вдома, а я спав із відчиненими вікнами. Стало зрозуміло, що почався новий етап війни.

Мені зателефонував мій друг зі США і перепитав, чи насправді вибухи в Києві. Сказав мені, що за інформацією, яка звучить у кожному ЗМІ в США, Київ могли захопити до вечора 24 лютого, та порадив виїхати з міста.

Ми обговорили це із сім’єю, я, моя наречена, мама та молодший брат вирушили до Закарпаття. Через декілька днів я повернувся до Києва, там на той час відбувались активні бойові дії у Київській області.

Як ви опинились в армії, до Сил спеціальних операцій ЗСУ же не просто потрапити?

— Весь шлях на Закарпаття моя наречена сиділа поруч і передивлялась стрічку новин, а я зрозумів, що не можу просто дивитись новини. Вирішив, що залишу сім’ю у безпеці і повернусь, щоб вступити до ЗСУ. Вважаю, що обов’язок кожного чоловіка прийти до військкомату і стати на облік, далі вже чекати своєї черги, щоб захищати країну. Якщо ми не захистимо нашу Батьківщину сьогодні, то України, можливо, не буде завтра.

До Сил спеціальних операцій мене взяли через кілька причин, хоча у мене не було військового досвіду, водночас я мав певні навички, до того ж відбувався активний набір в підрозділ і це була моя мрія.

Я був надзвичайно радий, коли дізнався, що мене зарахували до ССО ЗСУ.

— Ви можете сказати, де зараз перебуваєте, якщо це можна говорити публічно?

— Так, зараз я в Києві, в штабі оперативного командування. Два дні тому я повернувся з відрядження і через декілька днів знову відбуваю в місце дислокації підрозділу, куди саме, розповісти не можу.

— З точки зору безпеки, ви можете розповісти про свій досвід за ці місяці?

— За ці місяці я отримав величезний багаж знань тактичного рівня. Головне завдання офіцера ССО ЗСУ — заподіяти максимальну шкоду ворогу в центрах прийняття управлінських рішень.

Паралельно я проходжу активний курс навчання. Вважаю, що підготовлений офіцер на полі бою — це запорука майбутньої перемоги.

— Як я розумію, питати про те, чому ви саме навчаєтесь, немає сенсу, тож перейдемо до іншого запитання, більш безпечного. Коли закінчиться війна, ви вже думали, який шлях знову обрати: юридичний чи військовий?

Якщо, дай Боже, все закінчиться швидко — не хочеться, щоб це була затяжна війна, але з огляду на це, думаю, що буду приймати рішення після нашої остаточної перемоги. Водночас той досвід, який я здобуваю щохвилини, щодня, потрібно застосовувати і передавати майбутнім офіцерам. Та бойова сила, якої ми зараз набуваємо, на моє переконання, знадобиться і Європі, і решті цивілізованому світу.

— На вашу думку, військову освіту і військову підготовку в Україні потрібно змінювати?

— Вважаю, що потрібно не змінювати, а скоріше, вдосконалювати та покращувати. Зараз ми отримуємо допомогу не тільки в зброї та оснащенні, але й підтримку у вигляді інструкторів від країн-партнерів. Вчитись ніколи не пізно, знань ніколи не буває багато, а військова справа — це та справа, де ти не можеш вивчити все на світі.

Оскільки ми маємо такого сусіда, це змушує нас бути завжди напоготові, готуватись до гіршого розвитку подій…

Тому так, вважаю, що військову освіту потрібно модернізувати, адаптувати до реальної сучасної війни.

— У вас були якісь навички з мирного життя, які зараз допомагають служити?

Звісно, отримав навички від військового ліцею, військової кафедри. Але взагалі мені все життя подобалася зброя, військова форма, тактичні ігри, я мав деякі навички тактичної медицини, картографії, водіння військової техніки. Тож навички були, вони допомогли мені вступити до ССО ЗСУ. Насправді є таке відчуття, що підсвідомо я готувався до війни. Думаю, що з 2014 року вже було зрозуміло, що буде якийсь переламний момент, коли знадобляться всі ці навички.

— Ваша родина підтримувала ваше рішення зараз піти до армії?

— Підтримувала, але вони, звісно, хвилюються за мене, адже кожного дня на фронті є загиблі та поранені. Після відвертої розмови з батьками та нареченою вони зрозуміли мій вибір та моє бажання вступити до лав ЗСУ. Крім того, мій батько вступив до лав ЗСУ 24 лютого.

Впевненість у мені, в моїх силах також переважили — мої рідні побажали мені успіхів та повернення живим.

— Ваші колеги вам допомагають?

— Так, звісно. Допомагають і мої колеги, і колеги з інших юридичних фірм. Зараз у цьому плані немає конкуренції між юрфірмами, допомагають усі. Допомагають і словом, і ділом.

— Наскільки я знаю, Gracers зараз працює як юридична фірма. Якщо ви в курсі, то які зараз юридичні питання актуальні?

— Зараз це питання щодо компенсацій за знищене під час військових дій майно, проблеми, з якими стикаються ті, хто змушений був покинути свої домівки, тікаючи від війни. Також фірма з кейсами, які були і до початку широкомасштабного вторгнення, як-от захист бізнесу чи захист від кримінальних переслідувань.

— Ви зараз себе відчуваєте більше військовим чи юристом, тобто «юридична» частина мозку відключається чи все одно відбувається аналіз із точки зору права?

— Аналіз завжди присутній. Певна річ, зараз більше включається «військова» частина, але стосовно питаннь, що виникають в юридичній площині, я підключаюсь і можу дати свою оцінку.

— Що потрібно зробити, щоби притягнути (фізично) до відповідальності путіна?

— Його потрібно ізолювати від будь-якої інформації та людей (в принципі, частково він сам це і зробив), щоб він не повторив долю свого колеги гітлера — не пустив собі кулю в лоба. Вважаю, що він повинен постати перед судом і відповісти за все, що він накоїв. Хоча він і так розуміє, що він робить…

— Як ви думаєте, міжнародне право зазнає змін після цієї війни?

— Так, безумовно! Коли все добре, тоді ніхто нічого міняти не хоче. А коли настають переламні моменти, вони показують, які прогалини є. Цивілізованому світу завжди потрібно працювати над своїми помилками. Тому міжнародне право зазнає змін. На жаль, через такий привід, як війна в Європі.

— Ваша думка: Україна переможе на фронті чи за столом перемовин?

— На цей момент основна сила — це наша армія. Що краща тактична позиція на полі бою, то легше дипломату за столом перемовин і нашому Президенту в майбутній розмові з путіним.

Ми повернемось до кордонів 2013 року, повернемо Крим, Донецьку і Луганську області, так само і Херсонську. Ми ще покажемо, на що здатні.

— А що ми маємо робити, щоб не допустити нового нападу росії?

— Я думаю, що після цієї війни росія не зможе ніколи наростити силу і міць, яка буде достатньою для нового нападу. Якщо ж такі плани будуть створюватися — будемо перехоплювати і ламати. Тільки наша сила і віра в те, що ми сильніші, ніж країна, яка позиціонувала себе як така, що має одну із найсильніших армій в світі, будуть запобігати навіть виникненню в них думки, що вони «можуть щось повторити».

— Чому Україна переможе?

— Ми сильніші духом, віримо в перемогу, ми сильніші морально і фізично. Ми отримували військову підготовку починаючи з 2014 року. Ми захищаємо свій дім. Нам завжди говорили, що ми не Україна, а – малоросія, нас ставили нижче серед усіх «рівних і рівніших», але ми переможемо. Ми віримо в себе і готові до всього.

— Коли оголосять перемогу, ви думали, що будете робити в цей день?

— Впевнений, перше, що зроблю, — обійму рідних і близьких, скажу, що все добре, все закінчилось, можна повертатись до мирного Києва і не чекати з хвилини на хвилину повітряну тривогу.

— Яку справу з мирного життя ви плануєте завершити після війни?

— Повномасштабна війна внесла корективи в моє особисте життя. Так склались обставини, що в січні я зробив пропозицію руки і серця своїй коханій дівчині. І хоча весілля планувалось на осінь, ми вирішили одружилися в травні. Тому, як тільки ми здобудемо перемогу, я хочу поїхати у весільну подорож із дружиною.

(Бесіду вела Марина Бахолдіна, «Юридична практика»)

Від редакції: Проєкт «Юристи в армії» — історії правників, які, незалежно від посад та регалій, взяли зброю до рук та стали на захист України. Ми переконані, що кожен, хто щось робить на користь української перемоги — на передовій чи в тилу, — по-своєму борець за незалежність України. Ми поважаємо кожну працю, яка наближає Україну до перемоги. Ми переконані, що юристів, які взяли зброю до рук, десятки, а може, й сотні. Ми будемо вдячні нашим читачам за інформацію про правників, які можуть стати героями рубрики «Юристи в армії».

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA