Суди не мають права покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.
На цьому наголосив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19.
Громадянка просила суд визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі, укладеного 2016 року, та скасування державної реєстрації цього договору.
Позов мотивувала тим, що вона угоду не підписувала, а дізналася про неї, коли звернулася до орендаря щодо сплати орендної плати.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов та скасував державну реєстрацію угоди. Суд відмовив у задоволенні вимоги про визнання угоди недійсною з огляду на те, що непідписаний правочин є невчиненим і не може визнаватися недійсним.
Вказане рішення залишено без змін апеляційним судом.
Апеляційний суд указав на обґрунтованість судового висновку, що обставина непідписання позивачкою угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки, за відсутності в суду сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання представником відповідача, доказуванню не підлягає.
За матеріалами справи відповідач визнав позовні вимоги.
Ці рішення оскаржило господарське товариство, залучене до справи як третя особа, що не заявляє самостійних вимог стосовно предмета спору, на стороні позивача.
Товариство вказувало, що визнанням відповідачем позову порушуються його права. Оскільки позов подано для невиконання позивачкою взятих на себе перед товариством обов’язків за договором емфітевзису. Цей договір оспорюється відповідачем в іншій справі.
КЦС ВС скасував прийняті судами рішення в частині задоволення позову та скерував справу на новий розгляд.
Визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе за умов:
ВС вказав, що матеріали справи та позиція її учасника – третьої особи свідчать про те, що третя особа не визнавала обставини непідписання позивачкою спірної угоди, а тому суд дійшов безпідставного висновку про доведеність задоволених вимог позову із застосуванням частини 1 статті 82 ЦПК України.
Водночас обов’язок доведення підписання/непідписання зазначеної угоди покладається саме на позивачку, яка стверджує про це, на загальних підставах. Зокрема, шляхом проведення судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення справжності її підпису на цьому правочині.
Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд виносить ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Тож суди не мають права покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…