Як зафіксувати пошкодження нерухомого майна та отримати компенсацію шкоди, заподіяної через бойові дії — PRAVO.UA Як зафіксувати пошкодження нерухомого майна та отримати компенсацію шкоди, заподіяної через бойові дії — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Аналітика » Як зафіксувати пошкодження нерухомого майна та отримати компенсацію шкоди, заподіяної через бойові дії

Як зафіксувати пошкодження нерухомого майна та отримати компенсацію шкоди, заподіяної через бойові дії

  • 26.03.2022 11:21
Наталія Сергієнко, адвокат, доцент кафедри публічного та приватного права Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат юридичних наук

 

Під час війни непоодинокими є випадки пошкодження чи руйнування майна, зокрема й нерухомого, через бойові дії. І власників майна цікавить, яким же чином зафіксувати цей факт, щоб потім мати можливість отримати компенсацію його вартості / кошти на його відновлення тощо.

Перед викладенням алгоритму фіксації пошкодження майна варто звернути увагу на таке: насамперед слід забезпечити свою безпеку (саме людина — її життя і здоров’я на першому місці!), а вже потім розпочинати вирішення питання фіксації пошкоджень нерухомого майна.

Фіксуємо належність нерухомого майна

Тут мова йде про збирання доказів щодо того, що пошкоджене майно належало саме певному власнику.

Такими доказами можуть бути правоустановчі документи на майно (наприклад, різні договори — купівлі-продажу, дарування, міни тощо; свідоцтва про право на спадщину, свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, свідоцтва про придбання арештованого або заставленого майна з прилюдних торгів (аукціонів) тощо).

Якщо такі документи наявні — це дуже добре. Але як їх немає (наприклад, під час евакуації не встигли їх взяти із собою, приміщення, де вони зберігалися, зруйновано, такі документи знищені / до них немає доступу з різних причин), варто звернути увагу на таке:

  • якщо мова йде про нотаріальні документи, які посвідчують право власності, то примірники цих документів, зберігаються й у приватного нотаріуса / в державній нотаріальній конторі, де здійснювалось посвідчення таких документів.

Зокрема, згідно з підп. 2.1. і 2.2. п. 2 глави 1 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, письмові правочини, що посвідчуються нотаріально, виготовляються нотаріусом не менш ніж у двох примірниках, один з яких залишається у матеріалах нотаріальної справи. Усі примірники підписуються учасниками правочину та мають силу оригіналу, зокрема примірник, який зберігається у справах нотаріуса.

Варто пам’ятати й про державні нотаріальні архіви (архіви). Вони здійснюють тимчасове (до 75 років) зберігання нотаріальних документів (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до п. 10 Положення про державний нотаріальний архів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.05.2009 № 870/5, архів відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі основні функції: «видає дублікати документів, що зберігаються в архіві, за письмовою заявою фізичних та юридичних осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дії».

Варто зауважити, що згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про нотаріат» сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права та обов’язки, становлять нотаріальну таємницю.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про нотаріат» довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлено опіку.

  • В Україні створено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Дані про нерухоме майно, операції з ним / накладення обтяження містяться у відповідних реєстрах, і з них можна отримати дані.

Якщо на сьогодні реєстри не працюють, то в майбутньому їх робота буде відновлена.

  • Органи БТІ — хоча вже певний час ці органи не долучені до процедури реєстрації права власності на нерухомість (органи БТІ здійснювали реєстрацію прав на нерухомість до 2013 року), але в їх архівах можуть перебувати документи щодо реєстрації права власності на нерухомість, документи щодо технічної інвентаризації об’єктів нерухомості.
  • Контрагенти за договорами щодо відчуження об’єктів нерухомості — в більшості випадків під час укладення правочинів щодо відчуження об’єктів нерухомого майна кожна зі сторін цих правочинів зацікавлена отримати собі примірник такого правочину.

Відповідно до підп. 2.4 п. 2 глави 1 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, на бажання сторін договору кожній із них видається по одному примірнику, про що зазначається в тексті договору.

Тож примірник правочину, за яким ви набули у власність певний об’єкт нерухомого майна, може бути у вашого контрагента за таким правочином.

  • Рішення суду щодо визнання права власності, матеріали судової справи.

Відповідно до приписів ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може подати позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, якщо власник майна втратив документ, який засвідчує його право власності, він має право звернутися до суду з позовом про визнання його права власності на таке майно.

Водночас, якщо ще до війни ви мали у власності об’єкт нерухомого майна на підставі рішення суду про визнання за вами права власності, а потім з якихось причин втратили належним чином засвідчену копію такого рішення суду, то слід звернутися до того суду, який таке рішення ухвалив, із заявою про видачу вам повторно належним чином засвідченої копії такого судового рішення.

До такої заяви слід додати документ (квитанцію тощо), який підтверджує сплату судового збору за повторну видачу копії судового рішення (0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен аркуш паперу — див. підп. 1 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Крім того, якщо ви брали участь в розгляді справи в суді і подавали як докази до суду копії правоустановчих документів (тут не важливо, в якій саме справі ви брали участь, важливо, що в матеріалах цієї справи є нехай не оригінали, але хоч копії правоустановчих документів на вашу нерухомість), ви маєте право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії (див. підп. 1 ч. 1 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України). Для цього потрібно звернутися до суду, в провадженні якого перебувала ця справа, із заявою про ознайомлення з матеріалами справи.

Тут слід звернути увагу на те, що в умовах воєнного стану може бути утрудненим / тимчасово неможливим отримання копії рішення суду та/чи ознайомлення з матеріалами справи. Але це тимчасово. Правосуддя в судах здійснюється безперебійно. Але безпека людей стоїть на першому місці.

Фіксуємо пошкодження нерухомого майна

  • Актування факту пошкодження майна.

Слід обов’язково викликати рятувальників, якщо є хоча би найменша підозра, що пошкоджений об’єкт може становити загрозу для людей (через обвал, можливий вибух через витік газу, спричинений пошкодженням газового обладнання під час пошкодження нерухомості, можливі вибухи снарядів тощо).

Під час бойових дій можуть виникати пожежі.

Обліку підлягають усі пожежі незалежно від місця їх виникнення та наслідків (п. 5 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030). Документом, який засвідчує факт пожежі, є акт, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, зокрема представник територіального органу ДСНС, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий (п. 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030).

Тож якщо ваше нерухоме майно було пошкоджено через бойові дії, зокрема й пожежею, що виникла через них, зверніться до органів ДСНС для складення відповідного акта.

Можливим є складення акта про пошкодження нерухомого майна за участю представників місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, ЖЕКу, ОСББ, свідків — в акті варто відобразити детальний опис майна, яке було пошкоджено, його розташування, характер пошкоджень, їх можливі причини (наприклад, через влучання ракети).

Можливим є письмове опитування свідків подій пошкодження нерухомого майна (за їх вільною згодою на таке опитування), свідки можуть самостійно письмово викласти те, що вони бажають зазначити. Під час роботи зі свідками бажано навести не лише дані у відповідному акті / їх поясненнях чи іншому документі, де відображено їх свідчення, про прізвища, імена, по батькові таких свідків, а й дані про їх місце проживання — це потрібно, зокрема, якщо надалі необхідним буде виклик свідків до правоохоронних органів, суду.

Також корисним було б залучити адвоката для проведення опитування осіб. По-перше, проведення опитування осіб (за їх згодою) є одним із професійних прав адвоката (див. підп. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») і адвокат як професійний юрист знає, як проводити таке опитування та як його зафіксувати. По-друге, з огляду на те що адвокат є людиною, яка має вищу юридичну освіту, він має необхідні знання щодо того, яким чином збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази. Тому допомога адвоката корисна буде і під час актування факту пошкодження нерухомого майна, і під час проведення фото-, відеозйомки пошкодженого нерухомого майна. Професійна правнича допомога корисна і під час звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом пошкодження вашого нерухомого майна, забезпечення реалізації прав та обов’язків потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні.

Логічне запитання: а де оперативно знайти адвоката в умовах війни?

Відповісти на це запитання однозначно важко, однак можна спробувати попитати в колі свого оточення — мешканці багатьох будинків мають свої чати (в різних месенджерах) для обговорення питань будинку, тож можна написати таке звернення щодо потреби в допомозі адвоката (чи просто людини, яка не має свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, але є юристом) в чат мешканців будинку.

Станом на 1 вересня 2021 року в Єдиному реєстрі адвокатів України зареєстровано 61 802 адвокати. Тож, можливо, адвокатом виявиться ваш сусід, і він зголоситься вам допомогти з фіксацією пошкодження вашої нерухомості (чи то шляхом участі в такій фіксації, чи то хоча би порадами, як фактично таку фіксацію варто проводити). Хто стукає, тому відчиняють. Попросіть про допомогу, ви нічого не втратите, якщо така допомога не прийде.

  • Фото-, відеозйомка — якщо це безпечно і можливо, то варто зробити фото- та відеозйомку пошкодженого майна.

Це варто робити з прив’язкою до місцевості, щоби було видно розташування майна відносно інших споруд/будинків тощо. На відео можна коментувати, де проводиться зйомка, що саме знімають, що розташовано поруч. Цілком можливою є відеозйомка, на якій одна особа її проводить (тримає камеру/телефон, обирає режим зйомки для її максимальної ефективності тощо), а інша особа коментує, показує, розказує про пошкоджене майно тощо.

Обов’язково збережіть апарат, на який ви проводили таку фото- та/ чи відеозйомку (може знадобитись, якщо в майбутньому буде призначено експертизу).

Увага! Проведення фото-, відеозйомки можливе, тільки якщо це безпечно для вас та для людей поруч; так само і зберігання відзнятого матеріалу. Якщо зйомка, зберігання таких матеріалів призводить до загрози вам та людям поруч, не проводьте її, а відзнятий матеріал видаліть. Спочатку безпека, потім все інше. Не викладайте матеріал в інтернет.

  • Фіксація новин, в яких зазначено про пошкодження майна, що належить вам.

Наприклад, якщо ви побачили в новинах сюжет, де було показано ваше пошкоджене нерухоме майно (відеосюжет, де показано ваш пошкоджений будинок, відеосюжет, в якому серед іншого наводяться фото, зокрема, й вашого пошкодженого будинку тощо), зафіксуйте це (коли показано — дату, час, у який спосіб тощо). У деяких випадках цей матеріал (наприклад, відеосюжет) може бути завантажений і в інтернет. Тоді зафіксуйте, де саме цей матеріал завантажений в інтернеті, дату та час, коли ви мали доступ до цього ресурсу, можна зробити скриншоти екрана комп’ютера/ноутбука/смартфона, через який ви мали доступ до цього ресурсу.

Ці дані важливі в контексті того, що навіть якщо з часом матеріал буде видалено, то можна буде встановити, що станом на певну дату та час відповідний матеріал був наявний на певній вебсторінці. Крім того, можна буде замовити, наприклад, експертний висновок за результатами проведеної фіксації та дослідження змісту вебсторінки в інтернеті.

  • Звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом пошкодження вашого нерухомого майна — пошкодження вашого нерухомого майна може містити склад кримінального правопорушення, розслідування якого є компетенцією правоохоронних органів.

Крім того, варто згадати про приписи ст. 1177 Цивільного кодексу України: шкода, заподіяна фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, заподіяна потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.

Але було би помилково думати, що саме держава завжди відшкодовує шкоду, заподіяну особі кримінальним правопорушенням.

Тут доцільно навести висновок Великої Палати Верхового Суду, наведений у пунктах 53-56 її постанови від 3 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17: «53. Держава не несе майнову відповідальність перед потерпілими за всі злочини, які залишилися нерозкритими. Положення статті 1177 ЦК України передбачають порядок відшкодування шкоди, заподіяної лише фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення. Згідно з частиною 1 статті 1207 цього самого Кодексу шкода, заподіяна каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок злочину, відшкодовується потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 ЦК України, державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. 54. Положення статті 1177 ЦК України встановлюють порядок відшкодування шкоди, заподіяної саме фізичній особі, і не можуть за аналогією застосовуватися до відносин щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином юридичній особі. 55. У 2005 році Україна підписала Європейську конвенцію про відшкодування збитку жертвам насильницьких злочинів від 24 листопада 1983 року (не була ратифікована). Утім, ця Конвенція передбачає обов’язок держави щодо виплати компенсації не всім потерпілим від злочину, а лише фізичним особам – жертвам насильницьких злочинів. 56. Отже, держава Україна зобов’язалася компенсувати шкоду, спричинену злочином, перед фізичними особами відповідно до ЦК України та спеціального закону, тоді як відносно юридичних осіб держава Україна такого позитивного обов’язку не має…».

Компенсація шкоди, заподіяної пошкодженням об’єктів нерухомості

Яким буде остаточний механізм компенсації шкоди, заподіяної пошкодженням об’єктів нерухомості через бойові дії, наразі ще рано судити.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, підп. 5 і 15 п. 2 якого передбачають, що визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за такими напрямами: втрати житлового фонду та об’єктів житлово-комунального господарства — напрям, що включає втрати житлового фонду та об’єктів житлово-комунального господарства, об’єкти незавершеного будівництва житлової нерухомості, дачних і садових будинків, фактичні витрати, здійснені для їх відновлення; втрати установ та організацій — напрям, що включає втрати установ та організацій усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна.

Нині чинним є Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року № 767), приписи п. 32 якого передбачають, що розмір грошової компенсації постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місця розташування житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).

Наразі невідомо, чи буде здійснюватися компенсація шкоди, заподіяної пошкодженням об’єктів нерухомості через бойові дії, вчинені після 24.02.2022 року, саме за приписами вказаної постанови Кабінету Міністрів України, чи буде запропоновано окремий механізм такої компенсації, чи, можливо, такий новий механізм і передбачений вказаною постановою Кабінету Міністрів України будуть уніфіковані.

У Верховній Раді України зареєстровано проєкт закону про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії (реєстр. № 5177 від 01.03.2021), ч. 2 ст. 2 якого передбачає, що відповідно до цього закону компенсація може надаватися шляхом перерахування коштів, надання нерухомого майна, інших активів або здійснення на користь постраждалої особи дій, пов’язаних із забезпеченням її житлом.

Однак на сьогодні це проєкт закону України, а не закон України, і чи стане він законом, наразі невідомо (якщо стане, то в якій редакції будуть викладені його статті, невідомо).

Хоч би як складались обставини, я вірю в те, що Україна як соціальна правова держава (див. ст. 1 Конституції України) не залишить своїх мешканців, чиє нерухоме майно зазнало пошкоджень через бойові дії, наодинці з проблемою і буде вироблено ефективний механізм компенсації шкоди, заподіяної пошкодженням об’єктів нерухомості через бойові дії.

Сил та наснаги всім нам! Все буде Україна!

 

Також читайте: Нотаріуси, які працюють в умовах воєнного стану в Києві

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA