Форс-мажорні обставини в умовах воєнного стану: нюанси правозастосування

Олексій Фелді, юрист  LCF Law Group

Торгово-промислова палата України (ТПП України) листом від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) – військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.

Також ТПП України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зазначивши на офіційному сайті, що не обов’язково звертатись до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП. Для посвідчення форс-мажору пропонується роздрукувати загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин та посилатись на нього.

Виникає логічне запитання: чи буде достатнім роздрукувати лист ТПП України від 28 лютого 2022 року для звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань?

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та деталізовано в розділі 6 регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15 липня 2014 року № 40(3) (з наступними змінами).

Відповідно до ч. 1 ст. 14¹ ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини.

За умовами п. 6.2 регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов’язань/обов’язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов’язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 регламенту).

Таким чином, порівнюючи офіційний лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 з правилами засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які містяться в регламенті, можна зробити такі висновки:

1. У законі та регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, а на сайті ТПП України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист.
2. У загальному офіційному листі ТПП України від 28 лютого 2022 року зазначено, що його видано на підставі стст. 14, 14¹ ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» та Статуту ТПП України.
   Проте, в стст. 14 та 14¹ ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» нічого не сказано про офіційні листи ТПП України та їх правовий статус, а статут ТПП України у вільному доступі відсутній.
3. Регламент, який встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України (п. 1.1 регламенту) затверджений рішенням президії ТПП України, порядок діяльності та повноваження якої, напевно, визначено в статуті ТПП України.
   Логічно припустити, що якщо президія ТПП України своїм рішенням затвердила вказаний регламент, то саме вона і повинна приймати відповідне рішення про спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Чи достатньо для такого спрощення одного лише повідомлення, розміщеного на офіційному сайті ТПП України, також залишається під питанням.
4. Загальний офіційний лист ТПП України від 28 лютого 2022 року не містить (та і не може містити) ідентифікувальних ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
5. Загальний офіційний лист ТПП України від 28 лютого 2022 видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв’язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов’язання.
6. Дискусійним у цьому випадку залишається й питання належного суб’єкти засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
   Загальний офіційний лист від 28 лютого 2022 року видано на бланку та за підписом президента ТПП України, натомість в договорі сторони могли уповноважити регіональну ТПП на засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
   Тут варто звернути увагу також на п. 4.4 регламенту, яким передбачено, що у випадку настання тимчасової перешкоди для регіональної ТПП щодо виконання своєї функції із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема відсутності фахівця, окупації території, настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), цю функцію виконує ТПП України або, за її дорученням, інша регіональна торгово-промислова палата, найближча за розташуванням або за спеціалізацією.

Таким чином, використання загального офіційного листа ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання через військову агресію російської федерації проти України може супроводжуватися певними труднощами та запереченнями з боку кредитора.

Практика застосування

З цієї категорії спорів усталеною є судова практика щодо необхідності попереднього встановлення загальних умов відповідальності: протиправної поведінки, збитків (шкоди), причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками (шкодою) та наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду).

За відсутності хоча б одного з цих елементів, відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/20261/16 від 26 листопада 2019 року, постанови Верховного Суду у справах № 923/1315/16 від 4 вересня 2018 року, № 910/2018/17 від 4 квітня 2018 року, № 904/982/19 від 24 лютого 2021 року).

Окрім того, у постановах Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14¹ ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якого:

• статтею 14¹ ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;
• форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і в разі їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов’язання, повинна не тільки довести наявність таких обставин самих собою, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов’язання;
• доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов’язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18 зазначено таке:

«Саме лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання відповідних доказів на підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду, оскільки саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об’єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов’язку».

Рекомендації

Таким чином, попри всю очевидність ситуації, яка склалася, питання звільнення сторони у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням господарського зобов’язання через агресією російської федерації проти України вельми непросте.

Вже зараз можна передбачити велику кількість потенційних судових спорів про відшкодування збитків та стягнення неустойки за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, основна увага в яких буде зосереджена на належному підтвердженні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та доведенні наявності причинно-наслідкового зв’язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов’язання.

Тому з метою належного виконання господарських зобов’язань та збереження партнерських відносин слід дотримуватися таких правил.

По-перше, проявляти заінтересованість у виконання взятих на себе зобов’язань та всіма своїми діями демонструвати контрагенту прогнозованість своєї поведінки.

Для цього щонайменше потрібно у випадку виникнення форс-мажорних обставин не чикати настання (закінчення) строку виконання свого обов’язку за договором, а відразу повідомити контрагента про обставин непереборної сили, їх суть та вплив на боржника.

По-друге, дотримуватися положень договору, якими передбачено умови щодо порядку повідомлення контрагента про форс-мажорні обставини або ж обставини непереборної сили.

Якщо відповідні умови відсутні, використовувати потрібно засоби зв’язку, які дають змогу фіксувати ваше повідомлення та його зміст.

По-третє, роздрукувати та надати/відправити контрагенту загальний офіційний лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 як хоч і відносний, проте перший та наявний доказ підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

По-четверте, надалі все ж таки звернутися до ТПП України або відповідної регіональної ТПП (за потреби до тієї, яка розташована найближче або більш підходить за спеціалізацією) для засвідчення форс-мажорних обставин або ж обставин непереборної сили відповідно до регламенту.

По-п’яте, повідомити контрагента про можливі строки виконання договору та за потреби погодити з ним їх, оформити це документально у вигляді додаткових угод.

Пам’ятайте, що відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили або ж випадком) не вважаються:

• недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника,
• відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання,
• відсутність у боржника необхідних коштів.

Існування форс-мажорних обставин або ж обставин непереборної сили звільняє боржника лише від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язання, а не від обов’язку його виконання після усунення вказаних обставин (ч. 3 ст. 216 Господарського кодексу України).

Отже, як для підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), так і для їх спростування радимо звертатися до кваліфікованих юристів, які обізнані з відповідними вимогами чинного законодавства та судовою практикою щодо їх застосування.